Справа № 204/9051/25
Провадження № 3/204/2221/25
01 грудня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425313 від 16 серпня 2025 року, 16 серпня 2025 року о 21 годині 40 хвилин в м. Дніпро, вул. Аптекарська балка, буд. 9, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, поданою за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, а також гучномовця, чим порушив вимогу п. 2.4 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425313 від 16 серпня 2025 року, дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425313 від 16 серпня 2025 року, було долучено: рапорт інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бондар І.
Крім цього, суддею задля усунення всякого роду сумнівів та протиріч під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, як доказу відсутності в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення із врахуванням наявності у рапорті інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бондар І. зазначення про здійснення відео фіксації подій, які відбувались під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425313 від 16 серпня 2025 року, були витребувані із Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області вказані відеозаписи.
Так, суддею під час судового розгляду були досліджені диски із відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських. Із вказаних відеозаписів вбачається, що патрульні поліцейські перебувають на подвір'ї приватного житлового будинку. При цьому, ОСОБА_1 , а також ще один чоловік та жінка повідомляють патрульних поліцейських про те, що останні перебувають на подвір'ї приватного домоволодіння та дозвіл на вхід до якого їм не надавався. Крім цього, під час спілкування патрульних поліцейських неодноразово просять покинути територію подвір'я. Також, із вказаного відеозапису вбачається факт здійснення патрульними поліцейськими затримання ОСОБА_1 , доставлення його до відділку поліції, звідки вподальшому останнього було доставлено до медичного закладу у супроводі патрульних поліцейських задля проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
Під час дослідження вказаних відеозаписів суддею не було встановлено факту здійснення керування ОСОБА_1 транспортним засобом Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 . Крім цього, й не було встановлено факту висловлення законної вимоги патрульними поліцейськими щодо зупинки транспортного засобу, поданою за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, а також гучномовця.
Крім цього, слід зазначити, що постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27 листопада 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 було закрито у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Так, із вказаної постанови суду вбачається, що згідно протоколу у справі про адміністративне правопорушення 16 серпня 2025 року о 21:40 год. в м. Дніпро по вул. Аптекарська Балка, буд. 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес С500, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння № 2739 від 22 серпня 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови суду, під час судового розгляду суддею не було встановлено факту здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом Мерседес С500, номерний знак НОМЕР_1 , що у свою чергу й слугувало підставою для закриття провадження у справі.
Диспозицією ч. 1 ст.122-2 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до п. 8.9 Правил дорожнього руху України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкнення проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу, гучномовного пристрою. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Вивчивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425313 від 16 серпня 2025 року; рапорт інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бондар І. та надані диски із відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин суддя приходить до висновку, що всі сумніви щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення необхідно тлумачити на його користь.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, не може вважатись достатнім та належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Даний висновок судді зроблений на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 жовтня 2010 року у справі № 23-рп/2010, де у пункті 4 зазначено, що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суддя виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини. Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Виходячи із вищезазначеного суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченої ч.1 ст. 122-2 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя О.О. Некрасов