Справа № 202/11295/25
Провадження № 1-кс/202/8841/2025
Іменем України
05 грудня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кастешти Яловенського району Республіки Молдова, громадянина Молдови, з середньою технічною освітою, працевлаштованого на посаді водія в «BIVARUS-TRANS» s.r.l., одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ), запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, досудовим розслідування встановлено, що 18 листопада 2025 року,
о 13 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), керуючи технічно справним вантажним автомобілем «DAF FT XF95» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у складі спеціалізованого напівпричепу «MAGYAR» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався у світлий час доби з необмеженою видимістю та оглядовістю, у крайній лівій смузі проїзної частини вул. Івана Нечуя-Левицького в м. Дніпро, з боку вул. Софії Русової у напрямку пр. Мануйлівського, під час чого в районі регульованого перехрестя з проїжджою частиною пр. Мануйлівського зупинився на забороняючий (червоний) сигнал світлофору.
Проявляючи кримінальну протиправну недбалість, водій Бівол Тудор ( ОСОБА_8 ), допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, та не виконавши покладені на нього обов'язки, як на водія, не маючи перешкод технічного та фізичного характеру, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, маючи можливість виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину вул. Івана Нечуя-Левицького у невстановленому для переході місці, справа наліво відносно напрямку руху вантажного автомобіля. Так, після ввімкнення дозволяючого рух (зеленого) сигналу світлофору водій поновив рух транспортного засобу, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив наїзд передньою центральною частиною вантажного автомобіля «DAF FT XF95» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «MAGYAR» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_11 , з послідуючим наїздом та переїздом пішохода ОСОБА_11 правими колесами автомобіля «DAF FT XF95» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Своїми діями водій вантажного автомобіля «DAF FT XF95» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «MAGYAR» реєстраційний номер НОМЕР_2 - Бівол Тудор ( ОСОБА_8 ), грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 10.1 Правил дорожнього руху України. Порушення вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм Біволом Тудором ( ОСОБА_8 ), знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішохід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покладенням на його таких обов'язків:прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця мешкання; не відлучатись із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
В судовому прокурор просила задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засідання просила застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки він визнає свою вину у скоєному, відшкодував потерпілій стороні завдані збитки, а в Молдові проживає його дружина, яка хворіє й потребує піклування.
Підозрюваний ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ) в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №3 СУ ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000001395 від 18 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.
27 листопада 2025 року громадянину Республіки Молдова ОСОБА_12 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у вчиненні дій, які виразились у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), є запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає, що додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри», оскільки є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), з інкримінованими йому кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), який має середню технічну освіту, одружений, офіційно працевлаштований на посаді водія, має місце реєстрації за яким і мешкає.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчиненого з необережності, що призвело до загибелі ОСОБА_11 .
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявні у підозрюваного соціальні зв'язки не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, слідчий суддя враховує той факт, що підозрюваний є громадянином Республіки Молдова та може у будь-який час покинути межі України, що може ускладнити або зробити неможливим проведення досудового розслідування та/або судового розгляду кримінального провадження.
Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що він є реальним з огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_12 ( ОСОБА_8 ), у разі визнання його винуватим.
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, застава є тим запобіжним заходом, який забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість запобігти вищевказаному ризику.
Вирішуючи питання щодорозміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), який раніше не судимий, має середню технічну освіту, одружений, працевлаштований, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, визнає свою провину у скоєному та відшкодував потерпілій стороні завдані збитки.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя визначає ОСОБА_12 ( ОСОБА_8 )заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього обов'язок, передбачений п.3 ч. 5 ст. 194 КПК України, який підозрюваний зобов'язаний виконувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави до 27 січня 2026 року включно.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 гривень.
Підозрюваний ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, до 27 січня 2026 року включно.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 30 хвилин 08 грудня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1