справа №176/4857/25
провадження №3/176/1152/25
08 грудня 2025 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Крамар О.М., розглянувши матеріали, що надійшли із відділення поліції №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 869426 від 27.11.2025 року, ОСОБА_1 ставиться за провину те, що він 27.11.2025 о 10 год. 00 хв. в приміщенні магазину, розташованого по АДРЕСА_2 , здійснював господарську діяльність - роздрібну торгівлю тютюновими виборами, не маючи ліцензії на провадження данного виду господарської діяльності, чим порушив вимоги п. 7 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII.
Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою ОСОБА_2 за вказаним протоколом за ч. 2 ст. 164 КУпАП.
Вивчив матеріали справи, відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, суд приходить до висновку, що складений уповноваженою особою протокол та матеріали справи не відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість конкретної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно вимог ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, вирішується питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, що являє собою сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КпАП України, характеризується тим, що відповідальність за вказаною частиною настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.
Статтею 280 КУпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За змістом протоколу, суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення полягає в провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.
Разом з тим, посадовою особою жодного доказу на підтвердження цього до матеріалів не додано. Відсутні належні та допустимі докази вчинення інкримінованого правопорушення.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням.
Вищевикладені обставини унеможливлюють додержання судом вимог КУпАП при розгляді адміністративної справи, не дають суду можливості з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП, зокрема, в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії, може бути лише суб'єкт господарювання.
Однак, до матеріалів справи не надано доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
За таких обставин, ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП, тому провадження відносно нього слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження по справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП, закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя