Справа № 210/7552/25
Провадження № 2-а/210/81/25
іменем України
02 грудня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Сільченко В. Є. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В провадження судді надійшла вищевказана позовна заява.
Дослідивши матеріали позову, доходжу висновку про необхідність залишення останнього без руху з наступних підстав.
Вищевказаний адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаної норми позивачем не сплачено судовий збір.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3, 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відтак, позивачу за подання до суду позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за реквізитами Металургійного районного суду міста Кривого Рогу, які містяться на офіційному сайті суду, та надати до суду оригінал квитанції.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з ч.9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову,заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів,що до них додаються,учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови через електронний кабінет, проте, доказів надсилання адміністративного позову з додатками відповідачу, останнім до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
В позовній заяві позивач зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . .
Проте, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували її зареєстроване місце проживання у Металургійному районі міста Кривого Рогу, тому підсудність даної справи Металургійному районному суду міста Кривого Рогу визначити, на теперішній час, неможливо.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивачем позов пред'явлено до ОСОБА_2 .
Згідно з п.5 ч.1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За приписами ст. 217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, інспектори патрульної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Національної поліції. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Подібна за змістом позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а.
Отже, відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, є орган державної влади - суб'єкт владних повноважень.
Відтак, суддя звертає увагу позивача, що ним пред'явлено позов не до суб'єкту владних повноважень, що тягне за собою відповідні правові наслідки у разі невчинення дій щодо заміни відповідача (на Департамент патрульної поліції).
У відповідності до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки потрібно надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 25, 42, 46, 160, 161, 169 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. Є. Сільченко