Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6944/25
Номер провадження 2-п/711/83/25
05 грудня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григоренка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 жовтня 2025 року в цивільній справі №711/6944/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14 жовтня 2025 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені.
15 листопада 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григоренка А.О., через підсистему «Електронний суд», до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій представник відповідача просить суд поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження (вхідний №46380, а.с.75-78).
Прохання про скасування заочного рішення представник відповідача обгрунтовує тим, що відповідач за вказаною у позові адресою не проживає, а також не зареєстрований за нею, починаючи з 15.05.2023, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Відповідач проживає за іншою адресою у свого знайомого, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим не отримував копію позовної заяви від позивача, а також ухвали про відкриття провадження у справі, судових повідомлень та заочного рішення від суду.
У зв'язку з цим, на переконання представника відповідача, ОСОБА_1 об'єктивно не міг бути належним чином повідомленим про наявність даної справи та про дату та час розгляду, як і не міг подати відзив на позов та спростовувати доводи позивача.
Підсумовуючи викладене представник відповідача адвокат Григоренко А.О. робить висновок, що суд, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, мав відкласти розгляд справи на іншу дату для повторного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, проте не зробив цього, чим позбавив його права на захист та надання заперечень щодо позовних вимог.
Щодо істотного значення доказів, на які посилається відповідач для правильного вирішення справи, то представник відповідача адвокат Григоренко А.О. в заяві про перегляд заочного рішення зазначає про таке.
Перш за все це те, що матеріали справи не містять належних доказів отриманні відповідачем кредитних коштів від позивача.
У цьому контексті представник відповідача звертає увагу суду на те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які мають відповідати Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 163.
Водночас, на переконання представника відповідача, копія платіжного доручення, долученого до позову, не відповідає вимогам означених вище нормативно-правовим актам, а тому є неналежним доказом отримання відповідачем грошових коштів.
Ураховуючи викладене, представник відповідача адвокат Григоренко А.О. робить висновок, що оскільки позивач, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 3290985 від 10.06.2021, тому відсутні підстави для задоволення позову в зв'язку з недоведеністю отримання грошових коштів відповідачем.
Також представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення зазначає про те, що позивач надав неправильний розрахунок заборгованості, а суд не звернув на це уваги під час ухвалення заочного рішення.
У цьому контексті звертається увага суду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, то сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України і цей розмір може зменшити суд.
Відповідно до кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Орієнтовна вартість кредиту - 5015,00 грн. Водночас, як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору, відповідачу були нараховані відсотки за період поза межами строку кредитування.
При цьому, в позовній заяві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не посилається саме на положення частини 2 статті 625 ЦК України та не вказує на те, що наявна у відповідача заборгованість за відсотками, нарахованими після 10.07.2021, кваліфікується саме як три проценти річних (чи інший їх розмір, встановлений договором) від простроченої суми грошового зобов'язання (тіла кредиту).
Таким чином, заявлена до стягнення сума відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягало б стягненню 5015,00 грн. у відповідності до положень кредитного договору № 3290985 від 10.06.2021. Вимоги про стягнення коштів за ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялись, а тому відсутні підстави для стягнення коштів, нарахованих відповідачу.
З огляду на викладене представник відповідача адвокат Григоренко А.О. просить суд поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.11.2025 прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григоренка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 жовтня 2025 року в цивільній справі №711/6944/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; призначено судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення о 13 год 00 хв 05 грудня 2025 року.
Позивачем до суду будь-які заяви, заперечення, відзиви, в яких би містилась процесуальна позиція цього учасника справи щодо заяви про перегляд заочного рішення, станом на день та час розгляду заяви, до суду не надходило.
Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Усенка М.І. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 26.11.2025 (а.с.90 зворот, 92 зворот).
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Григоренко А.О. в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме: шляхом направлення судових повісток про виклик до суду до електронних кабінетів як відповідача ОСОБА_1 , так і його представника адвоката Григоренка А.О. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 26.11.2025 (а.с.88 зворот, 91 зворот).
Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Григоренко А.О. були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Водночас 04.12.2025 представник відповідача адвокат Григоренко А.О., через підсистему «Електронний суд», подав заяву, в якій просив здійснити розгляд заяви про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, задовольнивши означену заяву (вхідний №49418/25, а.с.93-94).
Частиною 1 ст.287 ЦПК України передбачено, що неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення і додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Так, згідно з ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.11.2025 поновлено відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З аналізу означеної норми процесуального права суд зробив висновок, що для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Лише за сукупності цих двох умов можна констатувати, що наявні підстави для скасування заочного рішення.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , у період часу з 15.06.2007 до 15.05.2023, був зареєстрований проживанням за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2025/016935196 від 14.11.2025 (а.с.82).
Крім того означений юридичний факт також підтверджується і відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1626881 від 31.07.2025, що отримана судом на виконання положень ч.8 ст.187 ЦПК України, для визначення територіальної юрисдикції (підсудності) позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.35).
Таким чином, станом як на день постановлення судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в справі, так і на день ухвалення заочного рішення, що є предметом оскарження згідно заяви про його перегляд, відповідач ОСОБА_1 не зареєстрований проживанням у встановленому законом порядку в будь-якому об'єкті нерухомості.
Частиною 10 ст.187 ЦПК України передбачено, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Оскільки, діюче місце реєстрації проживання, а також і місце роботи відповідача ОСОБА_1 не були відомими суду, тому відповідач був викликаний до суду для розгляду цивільної справи №711/6944/25 шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України у порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України.
Означеною нормою процесуального права передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
21 серпня 2025 року о 14 год 57 хв на офіційному сайті Придніпровського районного суду м. Черкаси, що розміщений на веб-сайті «Судова влади України», було опубліковано оголошення про виклик відповідача в цивільній справі №711/6944/25 ОСОБА_1 у судове засідання, що призначено о 15 год 10 хв 14 жовтня 2025 року (а.с.43).
З огляду на те, що саме 21 серпня 2025 року на офіційному веб-сайті судової влади України опубліковано оголошення про виклик відповідача у цивільній справі №711/6944/25 ОСОБА_1 у судове засідання, що призначено о 15 год 10 хв 14 жовтня 2025 року, тому, керуючись ч.11 ст.128 ЦПК України, такий учасник справи вважається належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.
Крім того, суд також здійснив направлення копії судової повістки про виклик до суду на останню відому адресу місця реєстрації проживання відповідача, тобто: АДРЕСА_2 (а.с.39).
Проте судова повістка про виклик повернулася на адресу суду із зазначенням причин її повернення оператором поштового зв'язку: адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.44).
У зв'язку з цим, керуючись ч.11 ст.128 ЦПК України, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що мало місце 14.10.2025.
Твердження представника відповідача адвоката Григоренка А.О., викладене в заяві про перегляд заочного рішення, що позивач проживає за іншою адресою у свого знайомого, а саме: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим не отримував копію позовної заяви від позивача, а також і документів від суду, судом відхиляється, оскільки, як вже зазначалося, єдиними останнім відомим місцем реєстрації проживання відповідача ОСОБА_1 був будинок АДРЕСА_2 , до якого як позивачем, так і судом здійснювалися направлення відповідно позовної заяви з додатками (а.с.28), так і ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження, а також і судової повістки про виклик до суду (а.с.44-48).
Водночас фактичне проживання відповідача в знайомого за адресою, що є відмінною від адреси останнього відомого місця його реєстрації, не є підставою в розумінні ЦПК України для здійснення направлення, зокрема як судових повісток, так і інших документів, на адресу фактичного проживання учасника справи, зокрема і відповідача.
Такий висновок суду грунтується на тому, що наразі відсутній реєстр фактичного місця проживання фізичних осіб, які є учасниками справи, що унеможливлює встановлення судом фактичного місця проживання відповідача ОСОБА_1 . Водночас матеріали справи не містять заяви відповідача про направлення йому кореспонденції за адресою фактичного проживання.
Не направлення судом повістки про виклик до суду до електронного кабінету відповідача обумовлено тим, що, станом як на день відкриття провадження в справі, так і на день ухвалення заочного рішення, відповідач ОСОБА_1 не мав зареєстрованого кабінету в підсистемі «Електронний суд». Такий кабінет відповідачем був зареєстрований вже після ухвалення заочного рішення, а саме: о 15 год 57 хв 21 жовтня 2025 року, що підтверджується даними підсистеми «Електронний суд».
Також суд відхиляє твердження представника відповідача про незастосування судом положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України з огляду на таке.
Пунктом 1 ч.2 ст.223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
З аналізу означеної норми процесуального права суд встановив, що підставою для відкладення розгляду справи є та обставина, що в матеріалах справи відсутні відомості про вручення учаснику справи повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Проте суд звертає увагу учасників справи на те, що у конкретній цивільній справі судом встановлено і це підтверджується матеріалами заяви про перегляд заочного рішення, що відповідач, станом на день відкриття провадження в справі та ухвалення судом заочного рішення, не мав зареєстрованого місця проживання у встановленому законом порядку.
У зв'язку з цим, суд, керуючись ч.11 ст.128 ЦПК України у взаємозв'язку з положеннями ч.10 ст.187 ЦПК України, здійснив виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.43).
Частиною 11 ст.128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, у конкретній процесуальній ситуації відсутніми були підстави для застосування судом положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України, а відповідно і відкладення розгляду справи.
У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) викладено правовий висновок, що умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез'явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).
З аналізу положень ч.1 ст.280 ЦПК України у взаємозв'язку з практикою застосування Верховним Судом означеної норми процесуального права суд дійшов висновку про процесуальну можливість ухвалення заочного рішення суду при першій неявці відповідача.
У зв'язку з цим така обов'язкова умова для скасування заочного рішення як те, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзиву на позовну заяву з поважних причин, у конкретному випадку відсутня.
Щодо наступної обов'язкової умови для скасування заочного рішення, а саме: докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, то суд зазначає про таке.
Представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення, в контексті означеної умови для скасування заочного рішення, вказує на те, що матеріали справи не містять належних доказів отримання відповідачем кредитних коштів від позивача. У цьому контексті представник відповідача звертає увагу суду на те, що копія платіжного доручення, долученого до позову, не відповідає вимогам означених вище нормативно-правовим актам, а тому є неналежним доказом отримання відповідачем грошових коштів.
Проте, згідно ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви долучено належним чином посвідчену копію платіжного доручення №48436379 від 10.06.2021, зі змісту якого суд встановив, що означеного дня ТОВ «Мілоан» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 5000 грн, що відповідає сумі кредиту, отриманого відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов договору про споживчий кредит №3290985 від 10.06.2021, шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача, маска картки: НОМЕР_1 , із призначенням платежу: кошти згідно договору 3290985, що відповідає номеру кредитного договору (а.с.12).
Отже судом встановлено, що позивач надав належний, допустимий та достовірний доказ факту виконання первинним кредитодавцем ТОВ «Мілоан» умов договору про споживчий кредит №3290985 від 10.06.2021 щодо перерахування позичальнику ОСОБА_1 , обумовлених цим правочином грошових коштів.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України у взаємозв'язку з положеннями ч.1 ст.288 ЦПК України, відповідачем не долучено до заяви про перегляд заочного рішення належних і допустимих засобів доказування, з аналізу яких суд мав процесуальну можливість встановити факт не отримання відповідачем грошових коштів, розмір яких визначений умовами договору про споживчий кредит №3290985 від 10.06.2021, а саме: інформації про відкриті банківські рахунки на ім'я відповідача станом на 10.06.2021, довідки про рух коштів по таким рахункам за період з 10.06.2021 до 10.06.2021, тощо.
Водночас посилання представника відповідача на відсутність доказів, які підтверджують перерахування коштів та які мають відповідати вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відхиляються судом як безпідставні, оскільки платіжне доручення №484363379 від 10.06.2021 про перерахування коштів відповідає встановленим вимогам.
У вказаному дорученні зазначені як платник, так і отримувач, дата платежу, банківські установи між якими відбувся переказ коштів, їх реквізити та призначення платежу.
Обгрунтування представником відповідача не надання позивачем належних доказів щодо перерахунку відповідачу суми кредиту з призми положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 163, суд відхиляє, оскільки означений підзаконний нормативно-правовий акт набрав чинності 01.08.2022, тобто через понад як рік після укладення між сторонами кредитного договору, а тому, керуючись ст.58 Конституції України, не регулює спірні правовідносини.
Що стосується тверджень представника відповідача про те, що позивачем у розрахунку заборгованості здійснено нарахування відсотків за користування відповідачем кредитними коштами поза межами строку кредиту і не пред'явлено позовної вимоги про стягнення грошових коштів, які нараховані поза межами 30-денного строку з дня укладення кредитного договору, в порядку ст.625 ЦК України, то суд відхиляє їх з огляду на таке.
Як встановлено судом, у пунктах 1.2-1.4 договору про споживчий кредит №3290985 від 10.06.2021 сторони обумовили параметри та умови кредиту, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн; кредит надається загальним строком на 30 днів з 10.06.2021; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.07.2021.
Також зі змісту п.1.5.2 та 1.6 Кредитного договору суд встановив, що проценти за користування кредитом: 15.00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктами 2.3.1.1 та 2.3.1.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents i є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче: 3% комісія - 3 дні пролонгації строку дії Кредитного договору, 5% комісія - 7 днів пролонгації, та 10% комісія - 15 днів пролонгації.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.Пунктом 2.4.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежі, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п.1.4 договору.
З аналізу означених пунктів договору про споживчий кредит №3290985 від 10.06.2021 суд зробив висновок, що його сторони узгодили те, що в період з 10.06. до 10.07.2021 позичальник сплачує кредитодавцю відсотки за користування кредитом з призми 0,01% за кожен день; у випадку пролонгації означеного договору згідно п.2.3.1.1, тобто у випадку сплати відповідного розміру комісії за пролонгацію, що відповідає конкретній кількості днів такої пролонгації, то позичальник сплачує кредитодавцю відсотки за ставкою 0,01% за кожен день користування кредитом протягом оплаченого періоду продовження строку дії кредитного договору; у випадку, якщо після закінчення строку дії кредитного договору (в тому числі і у випадку його пролонгації шляхом сплати відповідного розміру комісії (п.2.3.1.1 Кредитного договору)), позичальник продовжує користуватися кредитним коштами, то строк дії кредитного договору пролонгується на стандартних (базових) умовах кожен раз на 1 день, але не більше, ніж на 60 днів.
Як встановлено судом і не спростовано представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, відповідач не здійснив погашення заборгованості в строк передбачений кредитним договором, тобто 10.07.2021 (п.1.4 кредитного договору), а тому нарахування відсотків мало продовжуватись протягом 60 днів після дати встановленої у пункті 1.4. (10.07.2021) на підставі пункту 2.3.1.2 у взаємозв'язку з положеннями п.1.6. кредитного договору, що і було здійснено первинним кредитодавцем ТОВ «Мілоан», доказом чому є відомість про щоденні нарахування та погашення (а.с.12 зворот-13), яка лишилась не спростованою в процесуальний спосіб стороною відповідача.
Отже, суд встановив, що позивачем здійснено розрахунок відсотків за користування відповідачем як позичальником кредитними коштами з дотримання умов договору про споживчий кредит №3290985 від 10.06.2021, що беззастережно підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У зв'язку з цим суд відхиляє твердження представника позивача, що відсотки за користування сумою кредиту після 10.07.2021 є сплатою процентів згідно положень ст.625 ЦК України, про стягнення яких позивачем не заявлена відповідна позовна вимога.
Інших підстав для скасування заочного рішення в розумінні ч.1 ст.288 ЦПК України представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення не зазначено, а відповідно суд і не надає їм правовий аналіз.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що і друга обов'язкова умова для скасування заочного рішення, передбачена ч.1 ст.288 ЦПК України, у конкретному випадку відсутня, оскільки відповідачем не було долучено до заяви про перегляд заочного рішення доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи судом.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для перегляду заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2025, яке ухвалене в справі №711/6944/25, передбачені ч.1 ст.288 ЦПК України, відсутні, а тому, керуючись п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 76, 128, 259, 260, 261, 272, 287, 288, 353 ЦПК України, суд
залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григоренка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2025 року в цивільній справі №711/6944/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складений 08 грудня 2025 року.
Суддя: О. В. Петренко