Справа№570/5084/25
Номер провадження 2-а/570/51/2025
01 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський районний суду Рівненської області (як місцевий адміністративний суд) в особі судді Таргоній М.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук О.В., представника позивача адвоката Вашети С.П., представника відповідача Кученець О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, інспектора Литвинчука Віталія Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
До Рівненського районного суду Рівненської області через систему "Електронний суд" надійшов зазначений адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії RVN № 2519716 від 18.07.2025 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.
В обгрунтування позову представником позивача адвокатом Вашетою С.П. (він же власник зазначеного у постанові транспортного засобу Scoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 ) вказано, що оскаржувана постанова винесена за порушення правил стоянки транспортного засобу, зафіксоване в режимі фотозйомки, відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП щодо ОСОБА_2 , як щодо належного користувача транспортного засобу, однак на час події о 16 год. 14 хв. 17.07.2025 р. ОСОБА_2 не була користувачем зазначеного у постанові транспортного засобу, а набула такого статусу (тимчасово на 1 місяць через застсунок Дія) хоча й того ж дня але пізніше з часом (через декілька годин) о 19 год. 50 хв. 17.07.2017 р.
Крім того зазначено у позові непогодження із суттю правопорушення вказаного у постанові, вважаючи, що стоянка транспорного засобу не була здійснена на газоні, оскільки на тому місці не росте трава, і вказана обставину на думку представника позивача вказує на відсутність події правопорушення. Представник позивача зазначає, що достатніх доказів його вини позивача у вчиненні порушення ПДР немає.
В судове засідання позивач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Представник позивача - адвокат Вашета С.П. позов підтримав повністю з підстав та обгрунтувань наведених у ньому, та просив задовольнити пред'явлені вимоги. Своїми поясненнями підтверджував вказані у позові обставини. Додатково повідомив, що він є власником зазначеного у постанові транспортного засобу Scoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 . Представник позивача не вважає, що дії по внесенню інформації про належного користувача (тимчасово на 1 місяць) через застосунок Дія впродовж нетривалого проміжку часу (в межах декількох годин) можуть мати ознаки такого прийому захисту, що спрямований на зміну особи, яка несе відповідальність у порядку ст. 14-2 КУпАП для уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Повідомити хто здійснив стоянку належного йому транспортного засобу на місці вказаному у постанові, відмовився зіславшись на ст. 63 Конституції України.
Представник відповідача Кученець О.М. в судовому засіданні позов не визнала. Вважає дії інспектора з паркування та прийняту ним постанову щодо ОСОБА_2 такою, що відповідає вимогам Закону, оскільки вказане у постанові місце є газоном та відповідно до вимог Правил дорожнього руху стоянка транспортних засобів там заборонена. Також зазначила, що відповідно до ст. 14-2 КУпАП до відповідальності за вказане правопорушення була притягнута саме ОСОБА_2 , оскільки інспектор при прийнятті такого рішення на час розгляду справи 18.07.2025 р. керувався відомостями із Єдиного державного реєстру транспорних засобів, згідно яких належним користувачем транспортного засобу Scoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 17.07.2025 р. була зазначена ОСОБА_2 . При цьому інформація про час (година і хвилина) набуття особою права користування транспортним засобом не відображається у відповідному реєстрі, доступ до якого має інспектор. Вважає, що за вказаних обставин дії інспектора були правомірними та постанова не підлягає скасуванню. Просила відмовити в позові. Також подано відзив, прийнятий судом (а.с. 30-64).
З'ясувавши обставини, дослідивши докази по справі, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
За матеріалами справи встановлено, що18.07.2025 р. відповідачем винесено постанову серії RVN № 2519716, згідно якої 17.07.2025 року о 16 год. 06 хв. на вул. Замкова в м. Рівне, Рівненської області особа, яка керувала автомобілем Scoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила стоянки, а саме зщдійснила стоянку на газоні (зеленій зоні), чим порушила вимоги п. 10.15є ПДР України та ч. 1 ст. 121 КУпАП. Фотозйомка проводилася спецзасобом. Визнано винною ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на неї адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із наданої фототаблиці, встановлено, що водій вказаного автомобіля здійснив зупинку поза межами автодороги, проїхавши туди через бордюр із асфальтованої доріжки. Передня частина автомобіля знаходиться над діляною вкритою травою, навколо автомобіля спостерігається грунт із слідами знищення рослинності. Тривалість фіксації стоянка вказаного автомобіля на вказаному місці становить з 16 год. 06 хв. 03 с. до 16 год. 15 хв. 32 с. - 17.07.2025 р. Також зазначенні відповідні координати вказаного місця фіксації події, що відповідає розташуванню паркової зони в цетральній частині м. Рівне.
Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.10.є ПДР забороняється стоянка на газонах. Відповідальність за порушення вимог пункту 15.10.є ПДР передбачена частиною 1 статтеі 122 КУпАП.
З огляду на встановлені обставини, у позовній заяві не вказано достатнього обгрунтування та не доведено того, що особа, яка здійснила стоянку автомобіля зазначеного в оскаржуваній постанові не порушила правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Доводи у позові про відсутність події вказаного адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Надані відповідачем докази підтверджують правомірність прийняття оскаржуваної постанови в частині встановлення події вказаного правороушення.
Щодо визначення особи, яка несе відповідальність за вказане правопорушення зазначається наступне. Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 (а.с. 8-9) власником автомобіля Scoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 (він же представник позивача). Із інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях від 06.10.2025 (а.с. 20) 17.07.2025 р. о 19 год. 50 хв. в Єдиний реєстр транспортних засобів внесено інформацію про призначення належного користувача на автомобіль Scoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , на період з 17.07.2025 р. по 17.08.2025 р. Ваказана інформація доповнюється відомостями із розділу історії підписань про запит на підписання цифрових документів у застосунку Дія 17.07.2025 р. о 19 год. 50 хв. (а.с. 8).
Належний користувач не несе відповідальності за порушення, вчинені до моменту переходу права користування, оскільки в цей час він ще не мав законних підстав керувати транспортним засобом. Відповідальність за порушення до моменту переходу права користування несе попередній користувач або власник, залежно від обставин.
Оскільки на час події о 16 год. 06 хв. 17.07.2025 р. ОСОБА_2 ще не була належним користувачем, а набула права користування вказаним транспортним засобом лише 16 год. 06 хв. 17.07.2025 р., тобто перехід права користування мав місце після зафіксованої події правопорушення, то відповідальність за порушення до моменту переходу права користування мав би несе власник.
У даному випадку суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У даному випадку, беручи до уваги встановлені обставини справи, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП суд приходить до висновку про помилковість встановлення особи, яка несе відповідальність за вчинен правопорушення згідно ст. 14-2 КУпАП. Тому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП підлягає скасуванню постанова про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із надісланням справи на новий розгляд із урахуванням встановленого судом про час переходу права користування на ТЗ, відомостей про власника ТЗ, та із урахуванням зазначених висновків суду у даній справі.
При цьому враховується практика ЄСПЛ, яка визначає, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Керуючись ст.ст. 11, 41, 159, 160, 161, 243 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 280, 283, 293 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради інспектора Литвинчука Віталія Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії RVN № 2519716 від 18.07.2025 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та надіслати зазначену справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в порядку ст. 295, 296 КАС України.
Суддя Таргоній М.В.