Справа № 569/26423/25
05 грудня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , рнокпп - __________________________, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
13 листопада 2025 року, о 14 год 14 хв, в м. Рівне по вул. В. Червонія, 39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я, що підтверджується висновком лікаря №1361 від 14.11.2025.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2. 9а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані наркотичного/алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку. (а.с.1) Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності порушника, оскільки згідно ст. 268 КУпАП, участь особи , яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, а також є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, ознаками наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп"яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Судом встановлено, що 13.11.2025 о 14 год 23 хв ОСОБА_1 був направлений поліцейським Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області до КП РОЦПЗН для проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, результат якого, згідно висновку №1361 від 14.11.2025 - наркотичне сп'яніння.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, вина ОСОБА_1 також підтверджена дослідженими матеріали справи, в тому числі даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513033, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №1361 від 14.11.2025, зобов'язанням про відсторонення від права керування транспортним засобом відповідно до ст. 266 КУпАП та сукупністю інших наявних матеріалів справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З врахуванням наведених обставин, доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і з врахуванням досліджених доказів в їх сукупності вважає за необхідне накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» до стягнення із правопорушника підлягає судовий збір.
На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст.283,284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA458999980313191206000017527; код класифікації доходів бюджету 22030101).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя -