справа № 361/3765/22-ц
провадження № 22-ц/824/11787/2025
05 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справіза позовом ОСОБА_1 до Головного управління поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, третя особа: Уповноважений дізнавач Спектру дізнання Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Головного управління Національної поліції в Київській області - Чубинського Владислава Сергійовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року в складі судді Литвинової І.В.,
встановив:
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року в задоволенні клопотання представника ГУНП в Київській області - Оверчук О.М. про залишення вказаного позову без розгляду відмовлено.
Цивільну справу № 757/57004/24-ц за вказаним позовом об'єднано в одне провадження із цивільною справою № 361/3765/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Броварського районного управління поліції ГУНП у Київській області, ГУНП у Київській області, Броварської окружної прокуратури, Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, надавши єдиний спільний номер справи № 361/3765/22-ц.
14.05.2025 представник ГУНП в Київській області - Чубинський В.С. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року.
03.12.2025 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.
Так, право апеляційного оскарження передбачено статтею 352 ЦПК України.
Частиною першою статті 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, визначені у вказаній нормі.
Згідно частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Виходячи зі змісту статті 353 ЦПК України, ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та об'єднання цивільних справ не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та об'єднання цивільних справ не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду щодо суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду щодо суті спору.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою.
Таким чином, право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 753/1798/22.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу представника ГУНП в Київській області - Чубинського В.С. на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року слід повернути особі, що її подала.
Керуючись ст. 352, 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника Головного управління Національної поліції в Київській області - Чубинського Владислава Сергійовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, третя особа: Уповноважений дізнавач Спектру дізнання Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, про відшкодування моральної шкоди повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук