Справа № 761/27177/25 Головуючий у суді І інстанції Циктіч В.М.
Провадження № 33/824/5089/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
24 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років та конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, а саме автомобіля «Alfa Romeo Stelvio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , а також стягнуто судовий збір на користь держави у 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 02 червня 2025 року приблизно о 21:10 год, рухаючись вулицею Хрещатик у м. Києві, керував автомобілем «Alfa Romeo Stelvio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком лікаря КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» ОСОБА_2 від 02 червня 2025 року № 002574. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи та в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.9 «а» ПДР, що виразилось у перебуванні у стані наркотичного сп'яніння згідно висновку лікаря КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» ОСОБА_2 .
Не погодившись з вказаною постановою, 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що працівники патрульної поліції доставили його до КМНКЛ «Соціотерапія», де лікар-нарколог склала висновок щодо результатів медичного огляду № 002574 без проведення лабораторного дослідження у зв'язку з неможливістю надання ОСОБА_1 біологічного матеріалу з фізіологічних причин.
Наголошує, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції, а отже, навіть при неможливості надання ним біологічного матеріалу (сечі) з фізіологічних причин лікар-нарколог міг запропонувати йому зробити дослідження слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, крові. Вказує, що цього не було зроблено, бо про це немає відомостей у акті медичного огляду, а тому його вини у цьому немає.
Відповідно до п. 14 розділу III Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Тобто діагноз про стан сп'яніння може бути зроблено лікарем за наявності результатів лабораторних досліджень, а не лише огляду.
Стверджує, що лікар-нарколог не мала лабораторних досліджень щодо ОСОБА_1 . Постановлення нею діагнозу про стан сп'яніння без проведення лабораторних досліджень суперечить вимогам Інструкції. Таким чином, враховуючи порушення визначеного законом порядку огляду особи на стан наркотичного сп'яніння, що дає підстави вважати такий огляд недійсним, висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на його винуватість є помилковим.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
24 листопада 2025 року на електронну пошту Київського апеляційного суду надійшло повідомлення від імені ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) про відкладення розгляду справи, яке не підписане електронним цифровим підписом заявника. Подана таким чином заява підлягає поверненню без розгляду та на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП визнано, що неявка особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 349607 від 02 червня 2025 року та висновком КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» за підписом лікаря ОСОБА_2 від 02 червня 2025 року.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно з ч.ч. 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п.п. 3-4 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до п.п. 6-7 розділу ІІІ вказаної Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.п. 12-13 розділу ІІІ Інструкції).
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п. 14 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до положень п. 21 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 349607, 02 червня 2025 року о 21 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Alfa Romeo Stelvio», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Хрещатик 38, у м. Києві у стані сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що на місці зупинки ОСОБА_1 працівник поліції запропонував пройти йому огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився.
Працівники поліції доставили ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП КМНКЛ «Соціотерапія».
В кабінеті лікаря-нарколога лікарем запропоновано ОСОБА_1 здати аналіз сечі з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 , перебуваючи у лікаря нарколога понад дві години, не зміг здати біологічні зразки (сечу). Питної води в лікарні не було, лікар запропонувала попити води з крану, на що ОСОБА_1 відмовився, сказав, що якщо йому дадуть питну воду не з крану, він буде її пити. Після чого лікарем-наркологом було зроблено висновок клінічно, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння, а здати інше біологічне середовище, лікар йому не пропонував.
До протоколу доданий висновок з КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 002574 за підписом лікаря ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 02 червня 2025 року о 21 год. 45 хв. перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок стимуляторів.
Разом з тим, лікар-нарколог в порушення пунктів 12, 13 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 не відібрав у ОСОБА_1 інші зразки біологічного середовища та діагностував стан сп'яніння без проведення обов'язкових лабораторних досліджень, тобто висновок виданий тільки на підставі клінічних ознак.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» на стан сп'яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зокрема, з порушенням пунктів 6-7 розділу ІІІ Інструкції, яка вказує на обов'язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, а тому відповідно до приписів пункту 21 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння вважаються недійсними.
При цьому слід зазначити, що виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, передбачених п. 4 розділу І Інструкції не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у п. 2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп'яніння знайде або не знайде своє підтвердження.
Судом першої інстанції була надана невірна оцінка протоколу серії ЕПР1 № 349607, висновку з КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 02 червня 2025 року № 002574 та відео з нагрудних камер № 470176, № 476808.
Крім того, працівниками поліції не зазначено про дії водія ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння, а в протоколі про адміністративне правопорушення в розділі пояснення ОСОБА_1 зазначив, що здати аналіз не зміг по причині хвилювання.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до норм ст. 62 Конституції України винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції не дотримано вимог статей 245, 252, 268, 280 КУпАП, не встановлено винуватість особи, не з'ясовано чи підлягає дана особа адміністративній відповідальності, в результаті чого зроблений необґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб