03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 369/7834/25 Головуючий у суді першої інстанції - Скрипник О.Г. Номер провадження № 22-ц/824/17626/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
01 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Скрипник О.Г., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 ОСОБА_9 , Обслуговуючого кооперативу «Скіфський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжур Енерджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Контракшн», третя особа: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Міністерство енергетики України, Міністерство розвитку громад та території України, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконним та заборону здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції,-
У травні 2025 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОК «Скіфський» звернулися до суду із позовом до ТОВ «Інжур Енерджі», ТОВ «Смайл Контракшн» про визнання незаконним та заборону здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції, у якому просили суд визнати незаконним та заборонити відповідачам здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201: 01:014:0179, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов?язати відповідачів вилучити усі будівельні конструкції з будівництва газопоршневої маневрової електростанції на вищевказаній земельній ділянці.
У червні 2025 року представник позивачів адвокат Усачук О.І. звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити ТОВ «Інжур Енерджі» та ТОВ «Смайл Констракшн» здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, пов'язані з будівництвом газопоршневої маневрової турбінної електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276, за адресою: АДРЕСА_1 , яка утворилася після об'єднання земельної ділянки із кадастровим номером 3222486201:01:014:0179 та земельної ділянки із кадастровим номером 3222486201:01:014:0178.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року у задоволенні заяви представника позивачів - адвоката Усачука О.І. про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивачів адвокат Усачук О.І. подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року скасовано та постановлено нове судове рішення. Заяву представника позивачів Усачука О.І. про забезпечення позову - задоволено частково. Заборонено ТОВ «Інжур Енерджі» та ТОВ «Смайл Констракшн» здійснювати будь-які будівельні роботи пов'язані з будівництвом газопоршневої маневрової турбінної електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 8-б.
В подальшому із матеріалів провадження вбачається, що 30 вересня 2025 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява від представника ТОВ «Інжур Енерджі» - Невмержицького В.П. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року, у якій він просив суд: скасувати заборону ТОВ «Інжур Енерджі» та ТОВ «Смайл Констракшн» здійснювати будь-які будівельні роботи, пов'язані з будівництвом газопоршневої маневрової електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 8-б.
Заява мотивована тим, що забезпечення позову, вжите постановою Київського апеляційного суду позбавляє відповідачів здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 8-б, яке в умовах воєнного стану, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України дозволено незалежно від цільового призначення земельної ділянки та без отримання будівельної документації, оскільки вказаний об'єкт відноситься до об'єктів критичної інфраструктури.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року заяву ТОВ «Інжур Енерджі» про скасування заходів забезпечення позову у даній цивільній справі задоволено.Скасовано заходи забезпечення позову, які вжиті постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник позивачів ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою заяву ТОВ «Інжур Енерджі» про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачів в супереч положенням п. 4 ст. 74 ЦПК України належним чином не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, чим порушено їх право надавати свої заперечення та пояснення на подане представником відповідача клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
При цьому суд розглянув дане питання з порушенням положень, визначених частинами першою, другою статті 223 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд зобов'язаний відкласти розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Однак, в даній справі суд першої інстанції не повідомив належним чином сторону позивачів про судове засідання, у результаті чого прийшов до передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для прийняття оскаржуваної ухвали.
Представник апелянта зазначає, що з його електронного кабінету по даній справі вбачається, що призначення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову на 02 жовтня 2025 року о 09:10 год. було надіслано представнику позивачів лише 02 жовтня 2025 року о 19:31 год., а оскаржувана у справі ухвала суду від 02 жовтня 2025 року про скасування заходів забезпечення позову була надіслана стороні позивачів 03 жовтня 2025 року о 04:57 год. Дані обставини на думку представника позивачів свідчить про грубе порушення судом прав позивачів на участь у розгляді вказаного питання судом та порушення їх прав на подачу своїх пояснень та заперечень щодо заявленого клопотання.
Крім того, свої доводи обґрунтовує тим, що з моменту ухвалення постанови про забезпечення позову і до часу винесення судом першої інстанції ухвали про скасування вжитих апеляційним судом заходів забезпечення позову пройшло лише 7 днів і будь-яких обставин, які б свідчили про те, що відпали підстави, які були враховані судом апеляційної інстанції для вжиття цих заходів заявником у поданій заяві не вказано. Крім того зазначив, що ТОВ «Інжур Енерджі» не погоджуючись з постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, і станом на дату подання апеляційної скарги касаційне провадження ще не відкрито.
Тому просив враховати, що судом першої інстанції справа по суті не розглянута і ще не прийнято остаточне рішення, тому потреба в забезпеченні позову не відпала, ті обставини, які були встановленні під час прийняття постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року по даній справі не змінилися, тому суд першої інстанції не повинен був скасовувати заходи забезпечення позову вжиті судом апеляційної інстанції.
Також зазначав у скарзі і про те, що вказані дії суді ОСОБА_10 по скасуванню заходів забезпечення позову були вчиненні фактично у день, коли її повноваження судді були припиненні Вищою Радою правосуддя, що ставить під сумнів їх законність та обґрунтованість.
Разом з тим, вказує, що посилання в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції про те, що на час дії в Україні воєнного стану відповідачі мають право здійснювати будівництво Електростанції на спірній земельній ділянці без зміни її цільового призначення та без отримання відповідної документації, в тому числі, будівельної, є фактично вирішенням розгляду справи по суті позовних вимог та є неприпустимим.
30 жовтня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ТОВ «Інжур Енерджі» - Невмержицького В.П., відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що з метою недопущення порушення приписів ч. 2 ст. 158 ЦПК України, з огляду на обставини розгляду Вищою радою правосуддя заяви судді Скрипник О.Г. про відставку, суд першої інстанції правомірно призначив до розгляду клопотання ТОВ «Інжур Енерджі» про скасування заходів забезпечення позову на 02 жовтня 2025 року, про що було повідомлено сторін.
Скасування заходів забезпечення позову можливе не тільки з огляду на завершення розгляду справи, а також і при зміні обставин, які зумовили застосування відповідних заходів забезпечення позову, що підтверджується листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОПН № 26-2508-1 від 08 серпня 2025 року, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42025112200000001 від 13 січня 2025 року та актом Державної інспекції архітектури та містобудування № 27 від 25 вересня 2025 року.
Вважає, що суд першої інстанції при розгляді клопотання ТОВ «Інжур Енерджі» про скасування заходів забезпечення позову не виходив за рамки вирішення вказаного процесуального питання.
При апеляційному розгляді справи позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та представник позивачів ОСОБА_2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представники відповідача ТОВ «Інжур Енерджі»: Татаринов М.Д., Невмержицький В.П., представник відповідача ТОВ «Смайл Контракшн» - Грицаєнко О.П. заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи, на які посилається апелянт не спростовують обставин, встановлених судом та викладених у оскаржуваному судовому рішенні. Вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства.
Представник третьої особи Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області - Станіславська І.В. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не з'явилися.
У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачів, представників позивачів та відповідачів у справі, пояснення третьої особи, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що з метою захисту та розбудови критичної інфраструктури України та підтримання належного рівня енергозабезпечення Країни, Кабінетом Міністрів України було прийнято, зокрема, постанову № 1320 від 07 грудня 2023 року «Деякі питання будівництва та/або відновлення, та/або реконструкції, та/або розміщення, та/або капітального ремонту газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, об'єктів газосховищ та об'єктів нафтогазовидобування, на період воєнного стану» (далі також «Постанова № 1320»).
Пунктом 1 Постанови № 1320 установлено, що на період воєнного стану будівництво та/або розміщення суб'єктами господарювання газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів (потужністю від 1 МВт та більше), установок зберігання енергії (потужністю від 1 МВт та більше), а також пов'язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов'язаного обладнання, необхідного для забезпечення тепловою та/або електричною енергією об'єктів критичної інфраструктури (теплопостачання, водопостачання, водовідведення), закладів соціальної сфери (навчальних закладів, закладів охорони здоров'я), споживачів, зокрема під час застосування графіків відключення споживачів, будівництво та/або розміщення суб'єктами господарювання газопоршневих та/або газотурбінних установок (…), здійснюється без: відповідної містобудівної документації; отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; отримання звіту про результати проведення експертизи проектної документації на будівництво об'єктів; отримання права на виконання будівельних робіт; використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; схем теплопостачання населених пунктів; відведення земельних ділянок під об'єкт енергетики; відведення і погодження земельних ділянок під траси ліній електропередачі, газопостачання та водопостачання у разі приєднання до мереж.
Пунктом 2 Постанови № 1320 вирішено внести зміну до пункту 2 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об'єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля», доповнивши його підпунктом 1-2такого змісту: «1-2) розміщення у період воєнного стану газопоршневих когенераційних установок та пов'язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов'язаного обладнання на діючих об'єктах систем теплопостачання в межах земельних ділянок, на яких розташовані такі об'єкти».
Після подання позивачами заяви від 03 червня 2025 року про забезпечення позову у даній справі №369/7834/25, Товариством отримано наступні документи (докази), які засвідчують відсутність задекларованих позивачами підстав забезпечення позову:
-лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОПН№ 26-2508-1 від 08 серпня 2025 року, відповідно до якого: «за результатами розгляду матеріалів ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки прийнято рішення про невіднесення до об'єкта підвищеної небезпеки когенераційної станції на базі газопоршневих двигунів ТОВ «Інжур Енерджі»».
-повідомлення від 15 вересня 2025 року та витяг є Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42025112200000001 від 13 січня 2025 року, відповідно до яких вказане кримінальне провадження 15 вересня 2025 року було закрите на підставі ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутність події кримінального правопорушення, що, з огляду на дослідження органом досудового розслідування дотримання відповідачами нормативів з будівництва, засвідчує правомірність здійснення будівництва Електростанції.
-акт № 27 від 25 вересня 2025 року Державної інспекції архітектури та містобудування за результатами проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва Електростанції (далі також «Акт перевірки»), відповідно до якого за результатами перевірки жодних порушень під час будівництва Електростанції встановлено не було.
- наукову оцінку відповідності Електростанції вимогам медико-санітарних правил щодо безпеки середовища життєдіяльності та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення від 18 червня 2025 року, підготовлену Державною установою «Інститутом громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» (далі також «Інститут Марзєєва»), якою «рекомендовано органам виконавчої влади дозволити будівництво та подальшу експлуатацію запроектованої когенераційної станції встановленою потужністю 18МВт на базі газопоршневих двигунів по вулиці Київська 8-б в селі Софіївська Борщагівка, Бучанського району, Київської області».
-будівництво Електростанції в житловій забудові (на відстані менше 50 м від житлової нерухомості);створення недопустимих шумових навантажень у зв'язку з роботою Електростанції.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що після подання позивачами заяви від 03 червня 2025 року та прийняття постанови Київським апеляційним судом від 25 вересня 2025 року, ТОВ «Інжур Енерджі» отримано документи (докази), які дають підстави вважати про виникнення нових обставин, що засвідчують наявність підстав для скасування вжитих Київським апеляційним судом заходів забезпечення позову, тому районним судом було задоволено заяву ТОВ «Інжур Енерджі» про скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «Інжур Енерджі» про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду про задоволення заяви ТОВ «Інжур Енерджі» про скасування заходів забезпечення позову не відповідає з огляду на наступне.
Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (правові висновки, викладені в постановах від 24 січня 2024 року в справі №552/5655/19, від 05 червня 2024 року в справі №727/3071/23, від 27 червня 2024 року в справі №522/2279/21).
Отже, при розгляді справи та/або задоволенні позову суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатом розгляду справи і вирішенням спору по суті, чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.
Таким чином заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Апеляційним судом встановлено, що розгляд справи за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОК «Скіфський» до ТОВ «Інжур Енерджі», ТОВ «Смайл Контракшн» про визнання незаконним та заборону здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції по суті не закінчено.
На підставі вказаного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що необхідність у забезпеченні позову не відпала, тому суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку, постановляючи оскаржувану ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, з огляду на наступне.
Частина 2 статті 158 ЦПК України передбачає, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов'язком суду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до положення чч.1-6 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до частин 1-6 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя рішенням від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, з відповідними змінами (далі - Положення), особам, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Процесуальним законодавством, чинним на час подання (30 вересня 2025 року) заяви про скасування заходів забезпечення позову, та розгляду її по суті -02 жовтня 2025 року, передбачено два способи надсилання процесуального документа - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через електронний кабінет, шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення.
Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
Як вбачається із матеріалів вказаної справи, ініціатор скасування заходів забезпечення позову у вказаній справі є ТОВ «Інжур Енерджі», яке має з 28 січня 2025 року зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі «Електронний суд», та його представник адвокат Невмержицький В.П. ( РНОКПП НОМЕР_1 ) також маючи зареєстрований електронний кабінет з 17 квітня 2020 року зобов'язані були подати відповідне клопотання до суду про скасування заходів забезпечення позову як то визначено ч.2 ст. 14 ЦПК України, а суд відповідно до цієї ж норми провести обов'язкову реєстрацію даного звернення в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів та здійснити визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Крім того, суд у відповідності до ч. 5 ст. 14 ЦПК України через Єдину судову інформаційно-комунікаційній систему здійснити виклики осіб які мають зареєстровані електронні кабінеті: представника позивачів - адвоката Усачука О.І., який як адвокат має зареєстрований електронний кабінет з 07 жовтня 2020 року та інших учасників юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Контракшн», Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області, Міністерство енергетики України, Міністерство розвитку громад та території України, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» які також мають зареєстровані кабінети.
Однак із матеріалів справи, зокрема із листа в.о. Голови Києво-Святошинського районного суду Київської області В. Лисенка, тексту самої оскаржуваної ухвали, вбачається що вище вказані норми процесуального законодавства дотримані не були і суд належним чином сторін та інших учасників не повідомив про дату, час та місце розгляду справи, та здійснив розгляд вказаного клопотання за відсутності належним чином повідомлених учасників справи, що суперечить положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, чим фактично позбавив позивачів та їх представника скористатися своїми права на подачу пояснень та заперечень щодо поданого клопотання та порушив норми ст. 12 ч.2, 3,, 43, ст. 81 ч.1 ЦПК України, тому визнати законною та обґрунтованою вище вказану ухвалу колегія суддів не може, у зв'язку з чим ухвалу суду підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення за наслідками апеляційного перегляду.
Перевіряючи доводи представника ТОВ «Інжур Енерджі» - Невмержицького В.П. про те, що обставин, які зумовили застосування відповідних заходів забезпечення позову змінилися, що підтверджується листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОПН № 26-2508-1 від 08 серпня 2025 року, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42025112200000001 від 13 січня 2025 року та актом Державної інспекції архітектури та містобудування № 27 від 25 вересня 2025 року то колегія суддів доходить висновку, що дані обставини не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року.
Так, із постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року вбачається, що суд апеляційної інстанції застосовуючи заходи забезпечення позову встановив: «наявність спору між сторонами; ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивачів, який може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі; співмірність обраного позивачами виду забезпечення позову (заборона вчиняти дії) з пред'явленими позовними вимогами.
Підставами подання заяви про забезпечення позову у цій справі позивачі зазначили необхідність забезпечення їм можливості ефективного захисту та поновлення прав, яке вони вважають порушеним, оскільки, на їх думку, відповідачі мають реальну можливість під час розгляду справи активно здійснювати будівельні роботи об'єкту.
Враховуючи, те, що предметом позову є визнання незаконним та заборона будівництва газопоршеної маневрової турбінної електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0179, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що таке будівництво енергетичного об'єкту не може проводитися в межах житлової забудови та поруч біля безпосереднього проживання позивачів, а також через те, що майбутній енергетичний об'єкт є пріоритетною ціллю за пошкодженням ворожими атаками російської федерації, що в свою чергу завдасть безповоротних наслідків для життя та здоров'я всіх осіб, що проживають поруч, припущення позивачів про те, що невжиття заходів щодо заборони здійснення будівельних робіт може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення їх порушених прав та інтересів, за захистом яких вони звернулась до суду, забезпечення позову узгоджується зі змістом статей 149, 150 ЦПК України.
Крім того, дійсна мета звернення позивачів до суду із заявою про забезпечення позову також підтверджується тим, що судом не встановлено, а відповідачами не доведено, що таке звернення позивачів спрямоване на зловживання ними своїми правами».
При цьому звертаючись через 5 днів після ухвалення вище вказаної постанови із клопотання про скасування заходів забезпечення позову представник ТОВ «Інжур Енерджі» адвокат Невмержицький В.П. мотивував дане звернення зміною обставин, які виникли після вжиття заходів забезпечення позову, зокрема заявник посилався та надав суду:
- лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій ВПН № 26-2508-1 від 08.08.2025 відповідно до якого: «за результатами розгляду матеріалів ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки прийнято рішення про не віднесення до об'єкта підвищеної небезпеки когенераційної станції на базі газопоршневих двигунів ТОВ «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ»»;
- повідомлення від 15.09.2025 та витяг є Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.09.2025 про закриття кримінального провадження № 42025112200000001 від 13.01.2025, відповідно до яких вказане кримінальне провадження 15.09.2025 було закрите на підставі ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України - у зв'язку з відсутність події кримінального правопорушення, що, з огляду на дослідження органом досудового розслідування дотримання Відповідачами нормативів з будівництва, засвідчує правомірність здійснення будівництва Електростанції;
- акту № 27 від 25.09.2025 Державної інспекції архітектури та містобудування (далі також - «ДІАМ») за результатами проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва Електростанції (далі також - «Акт перевірки»), відповідно до якого за результатами перевірки жодних порушень під час будівництва Електростанції встановлено не було.
Суд першої інстанції погоджуючись із вказаними доводами заявника не врахував те, що всі вищевказані документи існували на момент ухвалення вище вказаної постанови апеляційного суду та могли бути враховані ним як підстави для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, однак апеляційний суд дані обставини не визнавав такими, що свідчать про відсутність підстав для забезпечення позову, тому колегія суддів, вирішуючи подану представником позивачки ОСОБА_1 - Усачуком О.І. апеляційну скаргу дані доводи не приймає як належну підставу для скасування заходів забезпечення позову.
Не законним на думку колегії суддів є посилання суду першої інстанції і на те, що з метою встановлення межі земельної ділянки, визначення відстаней, конфігурації об'єкта будівництва, було ДІАМ було залучено сертифікованого інженера-геодезиста, який має відповідну освіту та кваліфікаційний сертифікат № 016269 від 14.12.2023, фізичну особу-підприємця ОСОБА_11 та встановлено відстані від осі димових труб до лінії регулювання житлової забудови, що відповідає будівельним нормам при здійснення будівництва Електростанції.
- наукову оцінку відповідності Електростанції вимогам медико-санітарних правил щодо безпеки середовища життєдіяльності та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення від 18.06.2025, підготовлену Державною установою «Інститутом громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» (далі також - «Інститут Марзєєва»), якою «рекомендовано органам виконавчої влади дозволити будівництво та подальшу експлуатацію запроектованої когенераційної станції встановленою потужністю 18МВт на базі газопоршневих двигунів по АДРЕСА_1 ».
Додатково до Робочого проекту «Нове будівництво когенераційної станції встановленою потужністю 18 МВт на базі газопоршневих двигунів по АДРЕСА_1 » кваліфікованим спеціалістом, який має відповідні сертифікати, були здійснені відповідні розрахунки - Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) SBE/24-ОВНС, що спростовуються підставним забезпеченням позову у справі № 369/7834/25 як припущення Позивачів про значний рівень викидів в атмосферу у зв'язку з діяльністю Електростанції;
-будівництво Електростанції в житловій забудові (на відстані менше 50м від житлової нерухомості);створення недопустимих шумових навантажень у зв'язку з роботою Електростанції.», оскільки зазначені обставини підлягають доказуванню при розгляді справи по суті та не можуть бути використані судом без їх дослідження в судовому засіданні за участю позивачів, як одна із підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Крім того однією із підстав для забезпечення вище вказаного позову суд апеляційної інстанції зазначив: «що будівництво енергетичного об'єкту не може проводитися в межах житлової забудови та поруч біля безпосереднього проживання позивачів, а також через те, що майбутній енергетичний об'єкт є пріоритетною ціллю за пошкодженням ворожими атаками російської федерації, що в свою чергу завдасть безповоротних наслідків для життя та здоров'я всіх осіб, що проживають поруч, припущення позивачів про те, що невжиття заходів щодо заборони здійснення будівельних робіт може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення їх порушених прав та інтересів», що фактично не спростовано заявником у подані заяві від 30 вересня 2025 року.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За правилами п. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, прийнята з порушенням норм процесуального права, тому не може бути залишена без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення без задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжур Енерджі» - Невмержицького Володимира Петровича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Текст постанови складено 04 грудня 2025 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді : Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв