Справа № 740/4911/25
Провадження № 2/740/2268/25
іменем України
02 грудня 2025 року м.Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У серпні 2025 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_2 150429 грн 82 коп заборгованості за кредитним договором №б/н від 04 серпня 2021 року, з якої 139958 грн 20 коп - заборгованість за тілом кредита, 10471 грн 62 коп- заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач відповідно до умов кредитного договору отримав банківські послуги у виді кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір кредитного ліміту до 155000 грн. Відповідач отримав кредитну картку Універсальна GOLD із строком її дії 07/25, з погодженням процентної ставки у розмірі 40,8% річних, останній підписав паспорт споживчого кредиту від 04 серпня 2021 року. Відповідач користувався кредитним лімітом, сплачував заборгованість за договором, але припинив погашати заборгованість за кредитом, внаслідок чого станом 12 серпня 2025 року виникла заборгованість у вищезазначеному розмірі. Представник позивача Ніколенко В.В. просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з відзивом від 03 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Максимів В.М. просить відмовити у задоволенні позову, з посиланням на те, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04 серпня 2021 року не містить даних про те, яку саме картку мав намір отримати відповідач: «Універсальна» чи «Універсальна GOLD», а також позивачем не надано суду допустимих та належних доказів того, коли та які саме картки отримував ОСОБА_1 , також не надано доказів встановлення лімітів по зазначеним карткам. Крім того, вимога позивача про стягнення відсотків в сумі 10471,62 безпідставна та не підлягає задоволенню, згідно з розрахунком відповідачем сплачено 25344,28 грн прострочених відсотків, оскільки взазані відсотки нараховані незаконно, їх слід зарахувати в погашення зобов'язання по оплаті тіла кредиту, тому належна сума кредиту має складати 114613,92 грн.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року за клопотанням представника відповідача адвоката Максимів В.М. справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09-00 год 02 грудня 2025 року.
Інші заяви, клопотання сторін, які у судове засідання на 02 грудня 2025 року не з"явились, відсутні.
За встановлених обставин суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності сторін за наявними матеріалами, що в свою чергу відповідає розумному балансу їх інтересів та дотриманню розумних строків розгляду справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Згідно з ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами 04 серпня 2021 року укладений договір про надання банківських послуг, який складається із Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг ОСОБА_1 від 04 серпня 2021 року. Відповідач, як позичальник, погодився, що вищезазначені Умови і правила надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг, останній відповідно до умов даного договору зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти, які є платою за користування чужими грошима, штрафи, які є засобом забезпечення виконання зобов'язань, пеню та комісії. ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 155000 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 07/25, тип - Універсальна GOLD. Процентна ставка 40,8 % річних.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 від 24 жовтня 2025 року, відповідачу на виконання умов кредитного договору від 04 серпня 2021 року встановлений кредитний ліміт за період з 04 серпня 2021 року по 15 травня 2024 року у розмірі від 1000 грн до 155000 грн.
Із врахуванням викладеного між сторонами виникли правовідносини згідно з положеннями ст.ст.526, 599, 629, 1054 ЦПК України.
Докази про визнання кредитного договору недійсним станом на час розгляду справи відсутні.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 12 серпня 2025 року становить: 139958 грн 20 коп - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 10471 грн 62 коп - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, всього 150429 грн 82 коп. Останнє погашення заборгованості відповідного до вказаного розрахунку у сумі 5000 грн здійснене 20 червня 2025 року.
З даних підстав між сторонами виникли правовідносини згідно з положеннями ст.ст.526, 599, 629, 1054 ЦК України, позивач, як кредитор, виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору, а відповідач свої зобов'язання за договором належно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором, яка згідно з наданим позивачем розрахунком і заявленими вимогами становить 150429,82 грн, при цьому за встановлених обставин укладений 04 серпня 2021 року договір погоджений і підписаний відповідачем, що свідчить про його обізнаність з умовами кредиту, обставинами сплати процентів, процентних ставок, умов, за яких вони застосовуються. Також відповідачем у встановленому порядку не спростовано наявності 150429,82 грн заборгованості та її складових згідно з позовом, зокрема не подано відповідного контррозрахунку боргу, також не заявлене клопотання про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором. Також судом враховується, що сторонами, із врахуванням свободи визначення умов договору відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, погоджені умови кредиту, і відповідач, як позичальник, отримав грошові кошти, власником яких він не був, і в нього виникло зобов'язання повернути грошові кошти через невиконання умов договору. Також судом враховується, що на час укладання кредитного договору відповідач був ознайомлений з його умовами, а тому, у разі якщо він вважав їх для себе неприйнятними та несправедливими, мав можливість відмовитися від вказаної угоди та укласти правочин з іншим контрагентом на інших умовах, натомість відповідач тривалий час виконував умови договору, зокрема оплата у розмірі 5000 грн здійснена ним 20 червня 2025 року.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування вищенаведених обставин, на які посилається АТ КБ «Приватбанк», як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши, в свою чергу, на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази, при цьому ч.3 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, тобто сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них, в іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони, тобто доказування є юридичним обов'язком сторін, зокрема і відповідача. Принцип змагальності не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона; таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 150429,82 грн заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові- на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 2422,40 грн судового збору, вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження-01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 04 серпня 2021 року: 139958 грн 20 коп заборгованості за тілом кредиту, 10471 грн 62 коп заборгованості за простроченими відсотками, а всього стягнути 150429 (сто п'ятдесят тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн 82 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження-01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-14360570, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник