Єдиний унікальний №336/11619/23 Головуючий в 1 інст.Боєв Є.С.
Провадження №33/807/111/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
11 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17 червня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ГЕО «ПОРА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 21 жовтня 2023 року у м.Запоріжжі, вул.Молочна, пункт пропуску №3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він не ухилявся від проходження медичного огляду та не відмовлявся від такого огляду у лікаря.
Вказує, що дійсно, 21 жовтня 2023 року близько о 23:00 годині його було зупинено працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на що він погодився. Після прибуття до медичного закладу лікар його оглянув, а потім запропонував надати зразки сечі. Він надав зразок сечі, який не сподобався лікарю, але повторно надати зразок сечі він не зміг через наявність певного захворювання.
При цьому, наголошує, що він пропонував здати для дослідження кров, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, однак, лікар дослідження такого біологічного середовища проводити відмовився, хоча законодавством таке дослідження прямо передбачено.
Зауважує на тому, що він, в подальшому через 10 хвилин після складання висновку від 22 жовтня 2023 року №9550, пройшов медичний огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №9555 від 22 жовтня 2023 року, згідно з яким, він не перебував у стані сп'яніння.
Вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України не доведена «поза розумним сумнівом».
Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, відомостей щодо отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду першої інстанції матеріали справи не містять. Доводи ОСОБА_1 про те, що про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 15 квітня 2024 року, після того, як він отримав копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв'язку, матеріалами справи не спростовано. 15 липня 2024 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, а отже зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
В судове засідання, призначене на 11 листопада 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки в додаток Viber за його особистим номером телефону, смс-повідомлення було доставлено 07 листопада 2025 року 16:20:03, а також за допомогою оголошення на сайті Судової влади України.
11 листопада 2025 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшло чергове клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання. В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 зазначив, що «він бере на судове засідання іншого захисника - Фельського С.Л.».
Згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі адвокат Фельський С.Л. повідомив, що він не здійснює захист ОСОБА_1 . Зауважив на тому, що ОСОБА_1 дійсно до нього звертався з проханням щодо надання правової допомоги, проте, в подальшому жодного разу з ним на зв'язок не виходив.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вже тривалий час перебуває в провадженні апеляційного суду, судовий розгляд цієї справи неодноразово відкладався за клопотаннями самого ОСОБА_1 . В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.
Суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18, згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та дотримання його права на особисту участь під час апеляційного розгляду провадження, проте останній долею цього провадження не цікавиться, у призначені судові засідання апеляційного суду не з'являється.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
П еревіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №621745 від 22 жовтня 2023 року, з якого убачається, що 21 жовтня 2023 року у м.Запоріжжі, вул.Молочна, пункт пропуску №3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. В результатах огляду на стан сп'яніння зазначено - проба позитивна, 0,45 % проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився. Від підпису водій відмовився;
- у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 21 жовтня 2023 року №1754;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 жовтня 2023 року;
- у висновку №9550 від 22 жовтня 2023 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними:
- в рапорті поліцейського СРПП ВП» Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Чинчинка Я., згідно з яким, останній доповідає, що 21 жовтня 2023 року о 22 год. 35 хв. під час несення служби було зупинено транспортний засіб DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку. Після чого, дану подію було зареєстровано на лінію 102. Водія передано наряду патрульної поліції Хижак 603. Подія фіксувалась на відеокамеру;
- в рапорті заступника командира взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Зубенка О., згідно з яким, останній доповідає, що 21 жовтня 2023 року під час несення служби в Комунарському районі м.Запоріжжя було отримано виклик на службовий планшет «Порушення ПДР». Прибувши на місце виклику було виявлено заявника, який повідомив, що на БП було зупинено транспортний засіб DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Після чого водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду - 0,45 % проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній погодився. По прибуттю до медичного закладу, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУПАП за порушення п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушень ПДР. Про повторність попереджений.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 також не з'явився без підтвердження поважності причин такої неявки, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, а навпаки погоджувався пройти такий огляд та надав зразок сечі, який не сподобався лікарю, проте повторно надати зразок сечі він не зміг через наявність у нього певного захворювання, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
З наявних в матеріалах справи доказів, в т.ч. з відеозапису події, убачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку із цим працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, на що останній погодився. Перед проведенням огляду за допомогою технічного приладу було зроблено контрольний забір повітря. Результат огляду на стан сп'яніння, проведеного щодо ОСОБА_1 - 0,45 % проміле, що підтверджується роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 від 21 жовтня 2023 року №1754. З результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеному на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, ОСОБА_1 не погодився. Після цього працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, на що останній погодився. Після доставки працівниками поліції ОСОБА_1 до медичного закладу, поведінка останнього свідчила про ухилення від проходження повного медичного огляду на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 в медичному закладі тривалий час не надавав біологічну речовину, в подальшому надав неповну ємність із рідиною, температура якої становила 32°C та не відповідала температурі тіла людини, що, як слушно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, може вказувати на те, що наданий ОСОБА_1 зразок сечі мав стороні домішки. У зв'язку з цим жодні лабораторні токсикологічні дослідження з використанням медичного обладнання та засобів медичного призначення не проводилися, а тому лікарем-наркологом стосовно ОСОБА_1 було складено висновок про відмову від проходження повного медичного огляду.
Висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
У вищевказаному висновку лікаря зазначено про те, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. З висновком ОСОБА_1 ознайомлений.
До версії ОСОБА_1 про те, що він не зміг повторно надати біологічну речовину через наявність у нього певного захворювання, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, які би свідчили, що саме за станом здоров'я ОСОБА_1 дійсно не міг здати біологічну речовину - сечу. Копія медичної довідки від 10 травня 2024 року, доданої ОСОБА_1 до апеляційної скарги, такого висновку не спростовує.
За наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП на підставі зазначеного висновку лікаря та інших матеріалів стосовно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (за порушення вимог п.2.5 ПДР України), що повністю відповідає фактичним обставинам справи та кваліфікації його дій (відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку).
Так, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, за результатами проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду було встановлено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,45 % проміле). Проте, з результатами проведення такого огляду ОСОБА_1 не погодився, у зв'язку з чим працівниками поліції його було доставлено до медичного закладу, де останній на пропозицію лікаря-нарколога надати біологічний матеріал (сечу) ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що об'єктивно було розцінено лікарем-наркологом, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .
Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що лікар-нарколог не запропонував йому надати на дослідження інший альтернативний біологічний зразок, самі по собі не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Більше того, відповідно до Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Відповідно до п.7 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, відібрання біологічного середовища необхідне для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Пунктом 12 передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Згідно з п.13. для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
В той же час, пунктом 14 визначено, що якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, в т.ч. відеозапису події, ОСОБА_1 перебував у свідомому стані та повний огляд останнього на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога не проведений у зв'язку з тим, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння.
Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції, лікаря-нарколога, яким було складено висновок щодо результатів медичного огляду (відмова від повного медичного огляду) або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило.
В свою чергу, суд не вправі за власної ініціативи збирати докази.
Те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння та такого стану у нього не виявлено, згідно з висновком лікаря №9555 від 22 жовтня 2023 року, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Викладених вимог щодо порядку проходження огляду ОСОБА_1 не дотримано, оскільки огляд проводився не у присутності поліцейського.
В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що, як зазначалось вище, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільнимНаказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні.
Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбаченіст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимогст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17 червня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 336/11619/23