Провадження №2/760/6201/25
Справа №760/18530/24
17.11.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 ,
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах якого діє ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 05 листопада 1968 року ОСОБА_7 (батьку відповідача ОСОБА_3 ) на сім'ю з трьох осіб було видано Ордер № В99589 на житлове приміщення жилою площею 28,6 кв. м., яке складається з двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у складі сім'ї: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (відповідач). У подальшому до складу сім'ї було включено та зареєстровано у згаданій квартирі: ОСОБА_4 (дружина відповідача), ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_9 , ОСОБА_6 . Станом на дату подання позовної заяви в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 5 осіб, а саме: ОСОБА_3 (відповідач), ОСОБА_4 (дружина відповідача), ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_10 , ОСОБА_6 . Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва №112913046 від 24.05.2024 про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.05.2024 зареєстровано 5 осіб. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_3 (відповідач), відповідач добровільно покинув спірне житлове приміщення, забравши власні особисті речі, з того часу, більше 10 років у спірному житловому приміщенні не проживає, проте від декларації належного місця проживання, відтак від добровільної зміни місця реєстрації Відповідач ухиляється. Відповідач в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має, квартирою не цікавиться, проте, добровільно з реєстрації не знімається, чим перешкоджає Позивачці та іншим мешканцям спірного житла вирішити питання щодо його приватизації у встановленому законом порядку. Фактичне місце проживання Відповідача невідоме. На підставі вищевикладеного позивач просила суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
12 серпня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Застрожніковій К.С.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 15 жовтня 2024 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 16 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 26 березня 2025 року підготовче провадження у справі закрито призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
29 липня 2025 року від представника позивача надійшла заява, в якій просив проводити розгляд справи без участі позивача та її представника.
Відповідач в судове засідання за викликами не прибував, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судових повісток за їх зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Таким чином, суд ухвалив рішення за наявними доказами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до змісту ордеру «На житлове приміщення» № В 99589 від 05.11.1968, який був виданий на підставі рішення Виконкому Залізничної районної ради від 21.10.1968 року №1796, ОСОБА_7 була надана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на склад сім'ї із трьох осіб - ОСОБА_7 , дружина ОСОБА_8 та син ОСОБА_3 /а. с. 6/.
Таким чином, відповідач ОСОБА_3 набув право користування житловою площею за вказаною адресою, як член сім'ї наймача.
Відповідно Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 24.05.2924 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано п'ять осіб, проте відомості про прізвища, імена та по батькові цих осіб у Витягу відсутні /а. с. 7/.
Зі змісту Витягів з реєстру територіальної громади № 2024/006309713 від 29.05.2024, № 2024/006305472 від 29.05.2024, № 2024/006604513 від 05.06.2024, № 2024/006604455 від 05.06.2024 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відповідно /а. с. 7-11/.
Згідно із отриманою судом Відповіддю № 847300 від 15.10.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , починаючи з 16.07.1987 року.
У якості доказів, на підтвердження обставин не проживання відповідача ОСОБА_3 за вказаною адресою до суду подані копії Актів про непроживання особи за місцем реєстрації: Акт № 1 від 08.02.2024, Акт № 2 від 30.05.2024, Акт № 3 від 31.07.2024, зі змісту яких слідує, що мешканці квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 своїми підписами підтвердили, що ОСОБА_3 не проживає за адресою АДРЕСА_1 протягом останніх 10-ти років /а. с. 13-15/.
Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до приписів статей 47 Конституції України та статті 321 ЦК України, кожен має право на житло. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом
Згідно із ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Згідно із ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно із ст. 65-1 ЖК України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 71 ЖК України , якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров'я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров'я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, оцінюючи та аналізуючи подані до суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 та її представником не подано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підтвердження тієї обставини, що відповідач ОСОБА_3 без поважних причин не проживає за місцем своєї реєстрації за адресою АДРЕСА_1 протягом останніх 10-ти років (чи подан один рік безперервно без поважної причини).
А саме, Акти про непроживання особи за місцем реєстрації датовані 08.02.2024, 30.05.2024, 31.07.2024 підписані мешканцями квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , особи яких судом не встановлені, дійсність підписів на Актах жодним чином не засвідчена, та зі змісту цих актів суд не може встановити джерело обізнаності мешканців ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 стосовно тих обставин, що відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації протягом останніх 10-ти років без поважних причин.
Позивачка у позові зазначала про те, що відповідач не приймає участі в утриманні житла, однак будь-яких доказів, на підтвердження цієї обставини суду не подала, так само - як і не було заявлено клопотань про допит свідків, показання яких могли б підтвердити обставини, на які посилається позивачка у позові про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, 71, 72, 107 ЖК України, ст. 405 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Треті особи:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025
Суддя К.С. Застрожнікова