05 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/431/25 пров. № А/857/15399/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 300/431/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя у І інстанції Гомельчук С.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 звернувся у Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії на підставі наданої Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області довідки від 21.11.2024 №5402-8430/5412 про розмір грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок пенсії на підставі наданої Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області довідки від 21.11.2024 №5402-8430/5412 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.
Протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.06.2024 основний розмір пенсії позивача становив 64% із розрахунку таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4290 грн, оклад за військове звання - 1450 грн, процентна надбавка за вислугу років 45% - 2583 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 8237 грн. Загальний розмір пенсії з урахуванням індексації та надбавки 11442,03 грн.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області сформовано довідку від 21.11.2024 № 5402-8430/5412 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою, яку позивач займав станом на момент звільнення зі служби. Підставою для видачі довідки слугувала рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №300/6350/24. Грошове забезпечення складається з посадового окладу - 4290 грн, окладу за військове звання прапорщик- 1450 грн, надбавки за вислугу років 45% - 2583 грн, надбавки за особливості проходження служби 50% - 4161,50 грн, премії 430% - 18447 грн. Усього 30931,50 грн (а.с. 8).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 26.11.2024 про перерахунок його пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 21.11.2024 № 5402-8430/5412.
Листом від 17.12.2024 №10158-8803/Г-02/8-0900/24 відповідач повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення такого перерахунку його пенсії.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих службовців Державної служби з надзвичайних ситуацій, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону №2262-XII.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.18 ст.43 Закону №2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України за №45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Основною обставиною, яка обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704 (далі Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704 (а також редакції Постанови КМУ №1052 від 27.12.2017), пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №1052) ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Починаючи з 24.02.2018, набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103), якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Також цією Постановою внесено зміни до пункту 10 Постанови №704 щодо дати набрання нею чинності, а саме датою набрання чинності Постанови визначено 1 березня 2018 року.
Станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 (в редакції п.6 Постанови №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі №240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/20, 11.02.2021 у справі №200/3774/20-а.
Міністерство внутрішніх справ України відповідно до Постанови №704, з урахуванням додатків 1, 6, 13 до неї та постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №614 «Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці», з метою визначення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, наказом від 06.03.2018 №179 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 №316/31768) затвердило схеми тарифних розрядів за відповідними посадами. Так, згідно з вказаними схемами посадові оклади за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21) зазначив, що Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Частиною 2 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб і разом з цим наголосив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (далі - Закон № 294-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» 03 листопада 2022 року № 2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 - 2023 роки, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV .
Верховний Суд (справа №440/6017/21), зазначив, що з 01.01.2020 положення щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для визначення посадових окладів не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, виснував, що для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає використанню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Судом першої інстанції вірно зазначено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області видано позивачу довідку від 21.11.2024 № 5402-8430/5412, відповідно до якої посадовий оклад і оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.8).
Таким чином, заява позивача, подана відповідачу, та оформлена довідка від 21.11.2024 № 5402-8430/5412 є додатковими документами в розумінні статті 63 Закону №2262-XII і, як наслідок, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює відповідний Порядок, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII.
Згідно ч.2 ст.51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач не довів правомірності дій щодо відмови у проведенні обчислення і перерахунку пенсії позивача згідно з довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 21.11.2024 № 5402-8430/5412, а тому позовні вимоги про визнання протиправними таких дій та зобов'язання провести відповідний перерахунок з 01.02.2023 є обґрунтованими.
Разом з тим, пенсія, як і заробітна плата, мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм статті 1 Закону України №2235-III «Про громадянство України», статті 2 Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», згідно з якими заробітна плата і пенсія включені до переліків законних джерел існування, доходів.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в системному зв'язку з положенням частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.04.2019 у справі №809/248/18, провадження №К/9901/53585/18.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 300/431/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук