05 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/4500/24 пров. № А/857/23241/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 460/4500/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
суддя у І інстанції Борискін С.А.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Рівне,
дата складення повного тексту рішення 10 вересня 2024 року,
26 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я за висновком ВЛК відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я за висновком ВЛК відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 з урахуванням виплачених раніше сум за періоди: з 08.07.2022 по 27.07.2022 - стаціонарне лікування у КНП "Центральна міська лікарня" РМР; з 28.07.2022 по 27.08.2022 - відпустка за станом здоров'я за висновком ВЛК; з 29.08.2022 по 28.09.2022 - відпустка за станом здоров'я за висновком ВЛК; з 08.05.2023 по 06.07.2023 - стаціонарне лікування у КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради"; з 07.07.2023 по 06.08.2023 - відпустка за станом здоров'я за висновком ВЛК;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування грошового забезпечення позивачу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 06.03.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 по 31.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначив, що під час виконання обов'язків військової служби, зокрема в спірний період, ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. З огляду на наведене вважає, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Також зазначає, що у період проходження ОСОБА_1 служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось у заниженому розмірі, а саме: виплачувався посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати, виходячи з розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2022, 01.01.2023).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рiк" на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рiк" на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржили сторони у справі.
Позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог та такі задовольнити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом не з'ясовано обставини даної справи, не витребувано необхідні докази. Зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Військова частина НОМЕР_1 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що розрахунковою величиною для визначення розміру грошового забезпечення позивача є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум, визначений станом на інші роки для розрахунків розмірів цих окладів не повинен застосовуватися. Окрім того звертає увагу, що ОСОБА_1 вибув на проходження військово-лікарської комісії 16.08.2023 згідно направлення з метою визначення придатності до військової служби №823 від 13.08.2023, по даний час не повернувся до місця служби. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2023 №4803 «Про результати службового розслідування» за неповернення з військово-лікарської комісії до місця тимчасового розташування 1 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» та зупинена виплата грошового забезпечення з 16 вересня 2023 року. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2023 №364 з 23 листопада 2023 року призупинена військова служба солдату ОСОБА_1 . За таких обставин, ОСОБА_1 , перебуваючи у списах особового складу Військової частини НОМЕР_1 не проходить військову службу, та не входить до чисельності як Військової частини НОМЕР_1 так і Збройних Сил України в цілому. На нього не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
При цьому у відзиві на апеляційну скаргу позивача Військова частина НОМЕР_1 підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні в частині відмови в задоволенні позовних вимог, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог позивача та просила залишити рішення суду першої інстанції в цій частині без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , у спірний період з 06.03.2022 по 06.08.2023 проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 .
Виписним епікризом КНП "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради підтверджено, що в період з 08.07.2022 по 27.07.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 27.07.2022 №1269, оформленою за результатами медичного огляду 27.07.2022, позивач отримав поранення, пов'язане з проходженням військової служби та потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Довідка про обставини поранення не представлена.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2022 №1930, оформленою за результатами медичного огляду 29.08.2022, позивач отримав поранення, пов'язане з проходженням військової служби та потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Довідка про обставини поранення не представлена.
Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6143 хірургічного відділення №1 КНП "Кіровоградська обласна лікарня" Кіровоградської обласної ради, складеною 06.07.2023, підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 08.05.2023 по 06.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії КНП "Кіровоградська обласна лікарня" Кіровоградської обласної ради від 06.07.2023 №680, оформленою за результатами медичного огляду 06.07.2023, позивач отримав захворювання, пов'язане з проходженням військової служби та потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
25.04.2024 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому, зокрема, просив: перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : грошове забезпечення, інші виплати з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового І начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням терміну виплати грошового забезпечення; додаткову винагороду в розмірі 100 тисяч гривень на місяць відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за періоди лікарняних відпусток та стаціонарного лікування внаслідок поранень.
У відповідь на вказаний адвокатський запит, Військова частина НОМЕР_1 листом від 21.05.2024 №7718 повідомила адвоката, що запитувана інформація стосовно ОСОБА_1 не може бути надана без його згоди.
Позивач вважає, що в період проходження військової служби йому не в повному розмірі виплачувалось грошове забезпечення, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку та вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року (далі - Постанова №704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Суд звертає увагу, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, суд зазначає, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
У той же час судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови №704 та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із наведеного слідує, що саме з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
Таким чином, з 29 січня 2020 року, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Відтак з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
12 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20 травня 2023 року та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
Так, пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662).
Пунктом 2 указаної Постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Таким чином, позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 та 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт у період з 20 травня 2023 року не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачеві в заниженому розмірі грошового забезпечення у період з 06 березня 2022 року по 19 травня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати грошової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частинами другої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, №573/2022 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 7 листопада 2022 року, №58/2023 від 6 лютого 2023 року, від 1 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023, від 6 листопада 2023 року №734/2023, від 5 лютого 2024 року №49/2024.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року №217 і від 22 березня 2022 року №350) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
До Постанови №168 1 квітня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України прийняв рішення - окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24 серпня 2008 року №402 (далі - «Положення №402»), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
У Довідці обов'язково зазначити: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
Пунктом 16 розділу І Порядку №260 встановлено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці, у зв'язку з отриманими пораненнями.
З метою повного та всебічного розгляду справи, судом апеляційної інстанції витребувано додаткові докази щодо обставин поранень позивача та встановлено таке.
Як слідує з Акту службового розслідування, 06 липня 2022 року командир 1 єгерського батальйону Військової частини НОМЕР_1 рапортом доповів про те, що « 05.07.22 р. біля 24:00 від ТВО командира 2-го батальйону поступила доповідь про те, що в селі Новоукраїнка в одному з будинків, де розміщено особовий склад першого батальйону лунає гучна музика, та чути постріли зі стрілецької зброї. Прибувши на місце, побачив, що за столом знаходяться військовослужбовці в нетверезому стані та вживають спиртні напої, частина з них танцює, частина гучно свариться між собою. Мною була подана команда виключити музику, на яку послідувала агресивна неадекватна реакція з використанням нецензурної лексики з боку п'яної компанії. Шість чоловік цієї компанії, були примусово заспокоєні. Через невеликий проміжок часу з погребу вибіг ще один військовослужбовець в нетверезому стані та ігноруючи накази зупинитись почав рухатись в бік стола на якому лежала зброя. Я схватив зброю і в той же самий час цей військовослужбовець намагався її в мене вихватити з рук. З метою збереження особистого життя та життя інших військовослужбовців під час боротьби за зброю я зробив попереджувальний постріл з автомата в землю та силою забрав у нападавшого зброю, ним виявився військовослужбовець першої роти ОСОБА_1 .
Оскільки під час перевезення до н.п. Богоявленка солдат ОСОБА_1 поскаржився на стан здоров'я його доставили до медичного пункту бригади, провели огляд та за рішенням чергового лікаря направили військовослужбовця на рентген до ЦРЛ м.Курахове, де виявили рану на ступні ноги, можливо рикошет від зброї, а можливо він себе сам травмував, коли перебував самостійно в погребі будинку, прямого попадання в ступню ноги не має».
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарській частині) від 06.07.2022 № 119 за вказаним фактом було призначено службове розслідування, в ході якого факти викладені у рапорті знайшли своє підтвердження. За даним фактом Територіальним управління державного бюро розслідувань, розташованим у м.Краматорськ внесено відомості до ЄРДР під № 42022051110000424 від 12.07.2022.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) не видавалась.
Як передбачено пунктом 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Також згідно пункту 15 розділу XXXIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
З огляду на вказане, солдату ОСОБА_1 щомісячна премія за липень 2022 року не виплачувалась, а також його не було включено до наказів про виплату додаткової винагороди за цей період.
Вказане підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 , що витребовувалась судом апеляційної інстанції.
Щодо обставин поранення ОСОБА_1 у 2023 році, апеляційним судом встановлено таке.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 19.05.2023 №424/ДТ солдат ОСОБА_1 06 травня 2023 року одержав опіки спини та задньої поверхні правого плеча 2 ст, площа близько 9%. Пошкодження капсульно-зв'язкового апарату лівого гомілково-ступеневого суглоба. За обставин при захисті Батьківщини.
Близько 09.30 год. отримав поранення внаслідок ворожого обстрілу з САУ, перебуваючи на бойовій позиції «БМВ» на південь від н.п. Пречистівка Донецької області.
Згідно медичної характеристики солдат ОСОБА_1 06.05.2023 отримав поранення. Діагноз: опіки спини та задньої поверхні правого плеча 2 ст, площа близько 9%. Пошкодження капсульно-зв'язкового апарату лівого гомілково ступневого суглоба. Доставлений в ЛСБ м. Курахове. Повернувся 09.08.2023.
Як стверджує відповідач, у серпні 2023 року ОСОБА_1 поранень не отримував. Про будь-які травми командуванню Військової частини НОМЕР_1 не доповідав. Зворотнього позивачем не доведено.
В період з 07.07.2023 по 06.08.2023 ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я за висновком ВЛК. При цьому військово-лікарською комісією при КНП «КОЛ КОР» (довідка від 06.07.2023 № 680) встановлено: Стан після операції (29.06.2023): грижесічення пахової кили з аллопластикою по Ліхтенштейну, з приводу лівосторонньої пахової кили, з тимчасовим порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що за період, який охоплює час перебування військовослужбовця у відпустці для лікування, приписи Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як слідує з довідки ВЛК позивач перебував у відпустці у зв'язку із захворюванням, а не пораненням, а також не встановлено ступінь важкості.
За твердженням відповідача, в подальшому (з 06.08.2023) ОСОБА_1 перебував у розташуванні частини та не брав участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), а тому відсутні підстави для включення його до наказів про виплату додаткової винагороди за липень-серпень 2023 року.
Разом з тим позивачу виплачувались додаткова винагорода за травень-червень 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Додатково апеляційний суд звертає увагу, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.09.2023 №279 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив частину та знятий з грошового забезпечення з 16.09.2023 року, а з усіх інших видів забезпечення з 29.09.2023 року.
За даним фактом, за твердженням відповідача, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтава внесені відомості в ЄРДР під №62023170020002934 від 23.11.2023.
На підставі статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2023 № 364 солдату ОСОБА_1 призупинено військову службу з 23.11.2023 року.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати грошової винагороди в розмірі 100000 грн на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я за періоди з 08.07.2022 по 27.07.2022, з 28.07.2022 по 27.08.2022; з 29.08.2022 по 28.09.2022; з 08.05.2023 по 06.07.2023; з 07.07.2023 по 06.08.2023 не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 460/4500/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук