Справа № 420/29331/25
05 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків,-
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд:
- підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.08.2025 року;
- зупинити видаткові операції платника податків ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунках / електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).
27.08.2025 року об 11.30 год. заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків зареєстрована в КП “ДСС».
Заява Головного управління ДПС в Одеській області подана в порядку, передбаченому ст. 283 КАС України.
Ухвалою судді від 27.08.2025 року залишено без руху заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків.
Ухвалою судді від 28.08.2025 року, у зв'язку із неусуненням вищеокреслених в ухвалі суду від 27.08.2025 року заявником недоліків, заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків - повернуто заявнику.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задоволено. Ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року - скасовано та направлено справу №420/29331/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
03.12.2025 року за вх.№127654/25 адміністративна справа №420/29331/25 повернулась до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 03.12.2025 року прийнято до розгляду заяву та відкрити спрощене позовне провадження з викликом сторін за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків, у справі №420/29331/25. Призначено судове засідання на 04 грудня 2025 року о 17 годині 20 хвилин в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14 Справу вирішено розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ, за участю податкового органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено, надано відповідачу строк для подання відзиву на заяву до 17:00 год. 00 хв. 04.12.2025 року. Разом з відзивом подати докази, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Проте, ані у визначений суддею строк, ані станом на дату вирішення даної заяви по суті будь яка правова позиція з підтверджуючими доказами та матеріалами від відповідача до суду не надійшла.
Від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, а також клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наявність передбачених ч.9 ст.205 КАС України підстав, розгляд заяви Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків, здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, в контексті норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.
На підставі п.п. 191.1.4, п.п. 191.1.8 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), у зв'язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням вимог режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ №8763-п від 21.08.2025 року, яким наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою господарського об'єкту: АДРЕСА_1 з 22 серпня 2025 року тривалістю 10 діб. Перевірку наказано провести за період діяльності з 30.05.2025 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
22.08.2025 року на підставі даного наказу Головним управлінням ДПС в Одеській області видано направлення на проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №16758/15-32-07-06-15, №16757/15-32-07-06-15, №16748/15-32-07-06-16, №16747/15-32-07-06-16.
У заяві щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків зазначено, що підставою для прийняття даного наказу слугувала наявна інформація, які свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, задля недопущення порушень у сфері обігу готівки, з урахуванням, проведеного доперевіркового аналізу господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 18.08.2025 року № 4695/15-32-07-06-11, складеної у відповідності до вимог п.п. 1.2.2. п. 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470 (із змінами і доповненнями; далі за текстом - Методичні рекомендації № 470) копія якої надана до суду.
Відповідно до даного наказу та направлень на перевірку посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 22.08.2025 року був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Як зазначено у заяві, до початку проведення фактичної перевірки, в порядку п. п 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, 22.08.2025 фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області проведено контрольну розрахункову операцію у господарському об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 з метою контролю щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Під час контрольної розрахункової операції у вищевказаному господарському об'єкті була придбана пляшка пива Corona Extra вартістю 150,00 грн. Розрахункову операцію після реалізації пива провів співробітник ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , який з його слів займає посаду офіціанта. Після проведення контрольної розрахункової операції фахівцями були пред'явлені службові посвідчення співробітників Головного управління ДПС в Одеській області, копію Наказу «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » від 21.08.2025 № 8763-п та направлення на перевірку від 22.08.2025 № 16758/15-32-07-06-15, № 16757/15-32-07-06-15, 16748/15-32-07-06-15, 16747/15-32-07-06-15.
ОСОБА_3 , ознайомившись із службовими посвідченнями співробітників Головного управління ДПС в Одеській області, копією Наказу від 21.08.2025 № 8763-п, та направленнями на проведення перевірки, отримав копію Наказу та підписав направлення на проведення перевірки, про що свідчить його підпис у наданих Головним управлінням ДПС в Одеській області доказах до суду.
Контролюючим органом 22.08.2025 року було складено вимогу, в якій керуючись п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.13, п. 20.1 ст. 20, Податкового кодексу про України та наказом (із змінами) проведення фактичної перевірки № 8763-п від « 21.08.2025 року, з метою визначення повноти оприбуткування, реалізації та підтвердження фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, дотримання вимог чинного законодавства, Головне управління ДПС в Одеській області Головне управління ДПС в Одеській області вимагало провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, зняття фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей і готівки в присутності фахівців контролюючого органу.
У даній вимозі також повідомлено, що у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) від зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, застосовуються заходи, передбачені статтею 94 ПКУ.
В подальшому ОСОБА_3 , як особі, яка отримує готівкові грошові кошти та проводить розрахункові операції у ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , було вручено вимогу на проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, зняття фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей і готівки в присутності фахівців контролюючого органу про що свідчить його особистий підпис на наявній в матеріалах справи копії вищевказаної вимоги.
У заяві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків також вказано, що ОСОБА_3 пояснив, що усі готівкові грошові кошти який він отримує після реалізації товарів, він передає адміністратору закладу - ОСОБА_4 . На вимогу фахівців Головного управління ДПС в Одеській області Драндар А.З. принесла через 20 хвилин з невстановленого приміщення до місця проведення розрахункових операцій Х-звіт з програмного реєстратора розрахункових операцій та коробку з готівковими грошовими коштами отриманими від реалізації товарів. На питання про фактичне місцезнаходження каси ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження приміщення де здійснюється зберігання готівкових грошових коштів, встановлено програмне забезпечення ПРРО, друкуються фіскальні чеки та звіти ОСОБА_4 не відповіла.
Також, у заяві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків зазначено, що приблизно через годину після початку фактичної перевірки до господарського об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 прибула ОСОБА_5 , яка повідомила, що вона є бухгалтером ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , представляє її інтереси за довіреністю. В подальшому ОСОБА_5 зазначила, що ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 знаходиться на території господарського об'єкту, який перевіряється, але зараз зайнята, та не може прибути до приміщення, в якому проводились розрахункові операції. На вимогу фахівців Головного управління ДПС в Одеській області забезпечити допуск до приміщення де здійснюється зберігання готівкових грошових коштів, встановлено програмне забезпечення ПРРО, друкуються фіскальні чеки та звіти ОСОБА_5 відповіла відмовою.
З урахування чого, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 22.08.2025 року о 16 год. 36 хв. був складений Акт про відмову від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), зареєстрований в контролюючому органі 25.08.2025 за № 6852/15-32-07-06-18.
25.08.2025 року за №6853/15-32-07-06-18 Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт відмови від підписання (отримання) акта, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки та/або надання письмових пояснень платником податків.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
На підставі пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно вимог пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Порядок проведення фактичної перевірки регулюється статтею 80 ПК України.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (78.5 статті 78 ПК України).
Так, відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як з'ясовано судом, та зазначено вище, пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб.
Враховуючи вищенаведене, умова пред'явлення вказаних документів була дотримана.
При цьому, суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 26.03.2024 року у справі №420/9909/23, де сформовано правовий висновок щодо єдиних підходів до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок та міру достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.
Таким чином, за наведених обставин, суд доходить до висновку, що порядок та підстави проведення фактичної перевірки податковим органом було дотримано та здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Водночас, будь яких доказів на підтвердження подання відповідачем заперечень щодо правомірності чи/або оскарження наказу про проведення фактичної перевірки, а також дій контролюючого органу на йому підставі, судом не встановлено, та матеріали справи містять.
Відповідно до пп.20.1.6, пп. 20.1.9, пп.20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
- вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;
- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;
Згідно з п.16.1.9 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Абзацом 1 п.85.2 ст.85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Згідно з п. 85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Реалізуючи визначені підпунктами пп.20.1.6, пп. 20.1.9, пп.20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України права, Головне управління ДПС в Одеській області у вимозі 22.08.2025 року просило провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, зняття фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей і готівки в присутності фахівців контролюючого органу.
Як встановлено судом та зазначено вище, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 22.08.2025 року о 16 год. 36 хв. складено акт про відмову від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), зареєстрований в контролюючому органі 25.08.2025 за № 6852/15-32-07-06-18.
З урахування чого, в.о. заступника начальником ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 26.08.2025 року.
Саме посилаючись на обставини відмови відповідача від допуску до проведення інвентаризації, заявником наголошено на наявність підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку та зупинення видаткових операцій.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).
Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.8 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. (пункт 94.10 статті 94 ПК України).
Відповідно до абзацу 3 пункту 94.10 статті 94 ПК України, строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Аналогічні норми передбачені Порядком №632.
Аналізуючи наведені вище норми статті 94 Податкового кодексу України та Порядку №632 суд дійшов висновку, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Як з'ясовано судом та зазначено вище, на підтвердження наявності визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України умов для застосування арешту майна контролюючим органом надати до суду акт про відмову від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) зареєстрований в контролюючому органі 25.08.2025 за № 6852/15-32-07-06-18.
При цьому, суд акцентує, що жодних належних доказів, які б спростовували наведені у вищевказаній заяві Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків, доводи, твердження, аргументи, відповідачем ані на момент звернення контролюючого органу до суду, ані на момент розгляду заяви по суті, до суду не надано.
За таких підстав, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність обставин, передбачених ст. 94 ПК України, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, а саме, відмова від проведення фактичної перевірки та відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за наявності підстав.
Звертаючись із вимогами про зупинення видаткових операцій відповідача, позивач як на підставу звернення посилається на вимоги підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України.
Вказаною нормою визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Отже, вказана норма надає право податковому органу звертатися до суду з вимогою щодо зупинення видаткових операцій платника податків у випадку недопущення посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Суд звертає увагу, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.
Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".
Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.
За таких обставин, повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пунктом 89.4 Податкового кодексу України), варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.
При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків.
Отже, підстави для зупинення видаткових операцій є аналогічними із підставами для арешту майна платника податків.
В свою чергу, суд звертає увагу на умови припинення адміністративного арешту майна платника податків.
Адміністративний арешт майна платника податків припиняється: 1) або у зв'язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту (підпункт 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України); 2) або на підставі рішення органу державної податкової служби про звільнення майна з під арешту, яке приймається протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли такому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення адміністративного арешту (пункт 94.20 статті 94 Податкового кодексу України).
Враховуючи висновок суду про обґрунтованість умовного арешту майна платника податків - відповідача у справі, позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача теж підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є тотожними поняттями для цілей регулювання податкових правовідносин.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року по справі № 820/2522/17.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих норм та з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків- задовольнити.
2. Підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.08.2025 року.
3. Зупинити видаткові операції платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунках / електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).
4. Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Харченко