Справа № 420/37072/25
05 грудня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши клопотання заяву представника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі щодо розгляду справи №420/37072/25 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін,-
Приватне підприємство «КЛІНКЕР» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43946385), яка полягає в не сформуванні висновків про повернення приватному підприємству «Клінкер» (код ЄДРПОУ 38594115) з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у сумі 72 951,11грн., сплачених за митною декларацією №UA508040/2021/008790 від 10.11.2021р., та у сумі 72 951,11грн., сплачених за митною декларацією №UA508040/2021/008791 від 10.11.2021р., та не поданні таких висновків для виконання до органу Державної казначейської служби.
- зобов'язати Митницю в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43946385) сформувати висновки про повернення приватному підприємству «Клінкер» (код ЄДРПОУ 38594115) з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у сумі 72 951,11грн., сплачених за митною декларацією №UA508040/2021/008790 від 10.11.2021р., та у сумі 72 951,11грн., сплачених за митною декларацією №UA508040/2021/008791 від 10.11.2021р., та подати такі висновки для виконання до органу Державної казначейської служби.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/37072/25 за позовом приватного підприємства «КЛІНКЕР» до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 05.12.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про заміну відповідача по справі №420/37072/25, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Південну митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44017652, адреса місцезнаходження: 54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Маріупольська, будинок 57-А), розгляд справи № 420/37072/25 розпочато спочатку.
26.11.2025 р. до суду від відповідача - Одеської митниці надійшло клопотання (вхід. №ЕС125012/25), щодо розгляду справи №420/37072/25 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін, з окреслених у клопотанні підстав.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд вищевказаної заяви щодо розгляду справи №420/37072/25 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін, здійснюється в порядку письмового провадження.
Зокрема, дослідивши наведені у заяві про розгляд справи №420/37072/25 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін, в сукупності з положеннями чинного процесуального законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з приписами ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 р., якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/37072/25, учасникам надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази/доводи, аргументи, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
До того ж, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати належним чином, з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене та зважаючи, що предмет доказування та характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного, та об'єктивного розгляду справи, та відповідно, у контексті вище окреслених приписів чинного процесуального законодавства, дана справа є справою незначної складності, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі щодо розгляду справи №420/37072/25 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко