про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 рокусправа № 380/16879/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі позивача з 28.05.2024 року по 31.05.2024 року, з 01.06.2024 року по 16.06.2024 року, з 01.07.2024 року по 30.07.2024 року у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, нарахованої у сумі 166651 грн.;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 розмір додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі позивача з 28.05.2024 року по 31.05.2024 року, з 01.06.2024 року по 16.06.2024 року, з 01.07.2024 року по 30.07.2024 року у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, нарахованої у сумі 166651 грн.
Ухвалою від 22.08.2025 суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 при цьому брав участь в бойових діях. У період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а саме в період з 28.05.2024 по 31.05.2024 року, з 01.06.2024 року по 16.06.2024 року, з 01.07.2024 року по 30.07.2024 року був відряджений до військової частини НОМЕР_2 та в подальшому в складі цієї військової частини залучений до безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора. Проте, додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, за визначені періоди позивач не отримав.
Від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв1язку із пропуском строку звернення до суду. Зазначив, що молодший сержант ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.11.2024 № 324, з 5 листопада 2024 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та вибув до нового місця проходження служби, з військовослужбовцем проведено всі розрахунки видано фінансовий атестата та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.11.2024 № 324. Отже з 05.11.2024 розпочався перебіг строку звернення до адміністративного суду передбаченого у статті 233 КЗпП України. Позивач звернувся з адміністративним позовом лише 15.08.2025 року, отже з пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Суд, вирішуючи за заявою відповідача питання щодо дотримання строків звернення до суду із цим позовом, керується такими мотивами:
відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк. Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Проте, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період: з 28.05.2024 року по 31.05.2024 року, з 01.06.2024 року по 16.06.2024 року, з 01.07.2024 року по 30.07.2024.
Суд звертає увагу, що виплата додаткової грошової винагороди військовослужбовцям проводиться у поточному місяці за попередній місяць служби. Таким чином, датою виникнення спірних правовідносин є:
- за період з 28.05.2024 року по 31.05.2024 - у червні 2024 року (коли позивач мав отримати грошове забезпечення);
- за період з 01.06.2024 року по 16.06.2024 - у липні 2024 року;
- за період з 01.07.2024 року по 30.07.2024 - у серпні 2024 року.
Тому датою виникнення спірних правовідносин за період з 28.05.2024 року по 31.05.2024 року, з 01.06.2024 року по 16.06.2024 року, з 01.07.2024 року по 30.07.2024 щонайпізніше є 01.08.2024 року.
Крім того, суд звертає увагу, що 05.11.2024 позивач звільнений з військової служби, при цьому в наказі №324 від 05.11.2024 (по стройовій частині) відповідач перелічив усі основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення та соціальних допомог/доплат, що будуть виплачені ОСОБА_1 при звільненні. Серед цих видів грошового забезпечення, що будуть виплачені ОСОБА_1 при звільненні, не вказано додаткової винагороди (в т.ч. за період з 28.05.2024 року по 31.05.2024 року, з 01.06.2024 року по 16.06.2024 року, з 01.07.2024 року по 30.07.2024), збільшеної до 100000 грн.
Отже, ознайомившись із наказом про звільнення від 05.11.2024, ОСОБА_1 розумів або повинен був розуміти, що ВЧ НОМЕР_1 не планує виплачувати йому при звільненні додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, за період з 28.05.2024 року по 31.05.2024 року, з 01.06.2024 року по 16.06.2024 року, з 01.07.2024 року по 30.07.2024. Отже, з моменту ознайомлення із наказом про звільнення позивачу було відомо, що відповідач не планує додатково нараховувати та виплачувати додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168. Відтак, тримісячний строк звернення до суду із вимогами щодо нарахування та виплату додаткової винагороди за спірні періоди сплив у лютому 2025 року. Проте, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише у серпні 2025 року, через рік після того, як повинен був дізнатися про порушення своїх інтересів отримати додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн., та через дев'ять місяців після того, як достеменно дізнався про невиплату оспорюваних зараз сум, а відтак - із суттєвим пропуском визначеного статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
Отже, позивачу разом із позовом слід було подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави цього пропуску та додати докази на підтвердження існування таких обставин. Оскільки такої заяви разом із позовом до суду не надійшло, суд дійшов висновку, що помилково відкрив провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , котра, з огляду на наведені вище обставини, оформлена без дотримання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк (обчислюється з дати отримання копії цієї ухвали) у такий спосіб - скерувати суду шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему, підсистема «Електронний суд») заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, обґрунтувати поважність причин пропуску цього строку та долучити доказів на підтвердження існування таких обставин.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович