05 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/3793/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.05.2024 р. за №965230195442 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 07.05.2024 р. відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ з часу звернення із заявою з 07 травня 2024 року, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. за №223-03.01-29 та №224-03.01-29.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач у період з 16.09.1986 р. по 21.09.2011 р. безперервно працювала на посадах державної служби, що становить 25 років та 6 днів. З 22.09.2011 р. по 02.04.2019 р. позивач отримувала пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», станом на даний час отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 07.05.2024 р. позивач через портал Пенсійного фонду України звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII. При цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» надано дві довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. за №223-03.01-29 та №224-03.01-29. За принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.05.2024 р. за №965230195442 в зв'язку з тим, що позивачу призначалася пенсія 22.09.2011 р. по 02.04.2019 р. відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3725-ХІІ. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки вона досягла пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується із заявленими вимогами (а.с.48-50). Представник відповідача вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за принципом екстериторіальності розглянуто заяву та прийнято рішення від 13.05.2024 р. №965230195442 про відмову в перерахунку пенсії шляхом переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу». Представник відповідача зазначає, що діючими нормативно-правовими актами, зокрема, Законом №889 та постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», перерахунок пенсій особам, яким було раніше призначено пенсію відповідно до Закону №3723 законодавством не передбачено. Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду з 22.09.2011 р. та отримувала пенсію за віком, призначену за нормами Закону №3723. Пенсію за нормами Закону №3723 отримувала в період з 22.09.2011 р. по 02.04.2019 р. Представник відповідача звертає увагу на те, що поняття призначення пенсії та перерахунку пенсії є різними за своєю суттю та не можуть ототожнюватися. До заяви додані довідки про заробітну плату для призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу». Перерахунок пенсії державним службовцям за Законом №889 не передбачено, підстави для проведення перерахунку пенсії за нормами Закону №889 відсутні.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.45).
02.07.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.71).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 р. витребувано докази (а.с.75).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 22.09.2011 р. по 02.04.2019 р. позивач отримувала пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.82), а з 03.04.2019 р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується сторонами (а.с.116).
07.05.2024 р. ОСОБА_1 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заяву про перехід на інший вид пенсії (а.с.32, 63, зі зворотного боку). До заяви були додані довідки Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. за №223-03.01-29 (а.с.30, 62) та від 23.04.2024 р. №224-03.01-29 (а.с.31, 62, зі зворотного боку).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №965230195442 від 13.05.2024 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 07.05.2024 відповідно до Закону України «Про державну службу» відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с.33, 66). Рішення мотивоване тим, що з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України від 10.12.2015 р. №889-VIII «Про державну службу», згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень, якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» « 3723-ХІІ від 16.12.1993 р., окрім статті 37, що застосовується до призначення пенсій державним службовцям. Законом №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII (далі за текстом - Закон №889) передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 визначено, що Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п.12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З огляду на ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ (далі за текстом - Закон №3723), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 10 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058) встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 р. у справі №580/3805/22.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Згідно з п.13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
ОСОБА_1 пенсія за віком за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ призначена з 22.09.2011 р. Тобто позивач реалізувала своє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у 2011 році.
У подальшому з 03.04.2019 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.05.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію за віком за законом України «Про державну службу». При цьому ОСОБА_1 додала до заяви від 07.05.2024 р. нові довідки Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. №223-03.01-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (а.с.30) та від 23.04.2024 р. №224-03.01-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с.31).
Отже, ОСОБА_1 просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», право на яку нею було реалізовано ще у 2011 році.
Разом з цим, пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Тобто, ОСОБА_1 має право на поновлення пенсійної виплати призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», однак у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, яке відбулося 03.04.2019 р.
Натомість рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №965230195442 від 13.05.2024 р. відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с.33, 66). Рішення мотивоване тим, що з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України від 10.12.2015 р. №889-VIII «Про державну службу», згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень, якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 р., окрім статті 37, що застосовується до призначення пенсій державним службовцям. Законом №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
Суд зазначає, що за умови встановлення наявності в особи права на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», у органу Пенсійного фонду України відсутні правові підстави для відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу».
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. за №223-03.01-29 та №224-03.01-29 при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд враховує, що врахування довідок про заробітну плату при обчисленні розміру пенсійних виплат під час переведення позивачки з одного виду пенсії на інший, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного законодавства. Так, довідки Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. №223-03.01-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 23.04.2024 р. №224-03.01-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видаються виключно для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723. Однак, ОСОБА_2 пенсія відповідно до ст.37 Закону №3723 вже була призначена з 22.09.2011 р.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та вирішення судом даного спору позивач не має права для перерахунку пенсії за віком за Законом України «Про державну службу» на підставі довідок Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. №223-03.01-29 та від 23.04.2024 р. №224-03.01-29
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 10.09.2025 р. у справі №420/25000/24.
При цьому правові позиції Верховного Суду у постанові від 27.01.2023 р. у справі №340/4184/21 та Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №822/524/18, на які представник позивача посилається у позовній заяві не є релевантними до спірних правовідносин у даній справі, позаяк стосуються переходу з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно із ст.37 Закону України «Про державну службу».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №965230195442 від 13.05.2024 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 07.05.2024 відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №965230195442 від 13.05.2024 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 07.05.2024 відповідно до Закону України «Про державну службу», підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», починаючи з дня звернення - 07 травня 2024 року.
Водночас, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області урахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації від 23.04.2024 р. за №223-03.01-29 та №224-03.01-29, задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України», п.80 рішення від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України», п.88 рішення від 30.03.2004 р. у справі «Меріт проти України». заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтованим.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України»), обгрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до п.90 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору (а.с.11).
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн (а.с.39).
Так, 31.05.2024 р. між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Горщар Сергієм васильовичем укладено договір №40/24 про надання правової допомоги відповідно до якого адвокат зобов'язався: надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади. На підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах (ведення справи); представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах (а.с.34-37).
Відповідно до п.1 протоколу №1 погодження гонорару від 31.05.2024 р. гонорар адвоката за договором №40/24 від 31.05.2024 р. про надання правової допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій (бездіяльності) та рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, складає 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ (а.с.38).
31.05.2024 р. ОСОБА_1 сплачено адвокату Гощару Сергію Васильовичу 7 000,00 грн відповідно до договору про надання правової допомоги №40/24 від 31.05.2024 р. (а.с.39).
З огляду на критерії реальності витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір правничої допомоги відповідає критерію розумності. При цьому відповідачем відповідно до приписів ч.7 ст.134 КАС України не доведено, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними в розумінні ч.5 ст.134 КАС України.
На підставі викладеного та враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для сторін, суд вважає обґрунтованими, співмірними, пов'язаними з розглядом даної справи та такими, що підтверджені належними доказами витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Зважаючи на викладене, підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3 500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №965230195442 від 13 травня 2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 07.05.2024 відповідно до Закону України «Про державну службу».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», починаючи з дня звернення - 07 травня 2024 року.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п'ятсот грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 05 грудня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ