про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог
04 грудня 2025 року м. Київ справа № 320/52832/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії у сумі 2 000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 з 01.07.2021;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати 30 308,00 грн пенсії з основним розміром 90% грошового забезпечення максимальним розміром урахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 з 01.07.2021;
- зобов'язати відповідача виплатити свідомо і протиправно накопичені борги і судові збори згідно рішень суду по справі №640/26993/21 (не сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн), по справі №320/32949/24 (не сплачено судовий збір у сумі 1 211,00 грн), а згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №89/25263 від 01.07.2025 борг на цю дату - 98 628,72 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовні вимоги у цій справі в частині зобов'язання відповідача виплатити свідомо і протиправно накопичені борги і судові збори згідно рішень суду по справі №640/26993/21 (не сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн), по справі №320/32949/24 (не сплачено судовий збір у сумі 1 211,00 грн), а згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №89/25263 від 01.07.2025 борг на цю дату - 98 628,72 грн, мотивовані невиконанням судових рішень у справах №№640/26993/21 та 320/32949/24.
Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №640/26993/21 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку і виплаті перерахованої пенсії згідно довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України № 667 від 08.06.2021 про розмір грошового забезпечення за посадою поліцейського - командира батальйону СПП УПО в м. Києві з обчисленням 90 відсотків від всіх складових грошового забезпечення станом на 01.12.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.12.2019 перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України № 667 від 08.06.2021 у розмірі 90% від грошового забезпечення за посадою поліцейського - командира батальйону СПП УПО в м. Києві, з урахуванням проведених виплат.
Стягнуто із відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №320/32949/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №640/26993/21 з 01.12.2019, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Позивач стверджує, що на виконання означених рішень відповідач не виплатив йому нараховану пенсію, та судовий збір.
Отже, позовні вимоги у цій справі зводяться до оскарження дій відповідача, вчинених на виконання судових рішень у справах №№640/26993/21 та 320/32949/24.
Розділом IV КАС України урегульовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Зокрема передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина друга статті 381-1 КАС України).
Так, за приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, третьої та дев'ятої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
З метою належного виконання судового рішення статтею 378 КАС України передбачено можливість зміни способу і порядку його виконання.
Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, нормами КАС України визначено спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, вони мають на меті забезпечення належного виконання судових рішень.
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постановах, зокрема, від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16-а, від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 13.11.2025 у справі №200/1644/25 щодо застосування норм КАС України (статті 267 у редакції до 15.12.2017, статей 382-383 у редакції після 15.12.2017), зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
У постановах від 18.01.2024 у справі №160/2888/23 та від 30.04.2025 у справі №440/10814/24 Верховний Суд констатував, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Тобто, означені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на відповідача, передбачених КАС України. Невиконання судового рішення відповідачем не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З аналізу предмета спору у цій справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити свідомо і протиправно накопичені борги і судові збори згідно рішень суду по справі №640/26993/21 (не сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн), по справі №320/32949/24 (не сплачено судовий збір у сумі 1 211,00 грн), а згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №89/25263 від 01.07.2025 борг на цю дату - 98 628,72 грн, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання інших судових рішень, а саме: рішень Київського окружного адміністративного суду у справах №№640/26993/21 та 320/32949/24..
Суд зауважує, що саме неналежне виконання відповідачем означених судових рішень зазначено позивачем в якості підстави цього позову в частині заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим такі твердження не можуть бути не взяті судом до уваги чи на власний розсуд розтлумачені як такі, що не пов'язані з виконанням цього судового рішення.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача, вчиненої або не вчиненої на виконання рішень суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судових рішень.
Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішень суду, що набрали законної сили.
Відтак, у даній справі наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судових рішень.
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішень суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правовий висновок, як було вказано вище, викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (реєстраційний судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79973614).
Крім того, аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022), №540/606/20 (постанова від 27.07.2022), №686/2636/17 (постанова від 27.07.2022), №620/4090/22 (постанова від 21.12.2022).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи наявність спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити свідомо і протиправно накопичені борги і судові збори згідно рішень суду по справі №640/26993/21 (не сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн), по справі №320/32949/24 (не сплачено судовий збір у сумі 1 211,00 грн), а згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №89/25263 від 01.07.2025 борг на цю дату - 98 628,72 грн.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити свідомо і протиправно накопичені борги і судові збори згідно рішень суду по справі №640/26993/21 (не сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн), по справі №320/32949/24 (не сплачено судовий збір у сумі 1 211,00 грн), а згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №89/25263 від 01.07.2025 борг на цю дату - 98 628,72 грн.
Копію даної ухвали видати (надіслати) учасникам справи, зокрема шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.