04 грудня 2025 року м.Київ № 320/7207/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву, подану у порядку ст.383 КАС України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Служби судової охорони, треті особи: Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області , Служби судової охорони, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168;
- визнати протиправною бездіяльність центрального органу управління Служби судової охорони щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168;
- стягнути додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168 від 28.02.2022 в розмірі 263996,00 грн на користь ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області (ідентифікаційний код 43162533, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вул. Жилянська, буд.58-Б) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 починаючи з 24 лютого 2022 року щомісячно у розмірі 30 000 грн за період з 24.02.2022 по 20.01.2023.
Вказане рішення набрало законної сили 29.02.2024.
29.02.2024 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист.
04.09.2025 від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів позивача; встановити в окремій ухвалі термін для її виконання; зобов'язати Територіальне управління Служби
судової охорони у місті Києві та Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що отримавши виконавчі листи позивач подав заяву про примусове виконання рішення та в подальшому було відкрито виконавче провадження. 16.05.2024 за невиконання без поважних причин рішення суду на відповідача накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. 11.07.2024 за повторне невиконання без поважних причин рішення суду на боржника накладено штраф в подвійному розмірі 10 200,00 грн. Однак на момент звернення до суду рішення суду не виконано.
Розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.
Слід зауважити, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Як видно зі змісту статті 2 КАС України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що за результатом розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України суд приймає рішення про залишення її без задоволення або постановляє окрему ухвалу на підставі статті 249 КАС України.
При цьому, суд встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач стверджує у заяві про те, що протягом 2024 року територіальними управліннями Служби щодо задоволення позовів співробітників Служби, було виконано повністю 14 рішень судів та 11 рішень судів виконано частково. Протягом січня-квітня 2025 року жодного рішення суду повністю чи частково виконано не було у зв'язку зі стягненням затверджених асигнувань, зокрема на сплату заборгованості виконавчих зборів та витрат на виконавчих провадження з територіальних управлінь Служби у порядку безспірного списання, відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» органами Державної казначейської служби України. Вказана динаміка руху черги, загальна кількість виконаних судових рішень, наведені обґрунтування можуть свідчити про умисне невиконання/чинення перешкод у виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду №320/7207/22 від 29.01.2024 року, зловживання владою або службовим становищем, службову недбалість, вчинені посадовими особами ТУ ССО у м. Києві та Київській області, що порушує права позивача.
Проте, позивач не довів, що рішення суду не виконується саме внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідача, а не з об'єктивних причин, пов'язаних із загальною процедурою виконання рішень та черговістю їх погашення. Надані позивачем доводи ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого умисного невиконання рішення, проте не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт протиправної поведінки посадових осіб відповідача або перешкоджання виконанню рішення суду. За таких обставин підстав для висновку про протиправність дій ТУ ССО у м. Києві та Київській області суд не вбачає.
Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали про порушенні відповідачем законів під час виконання рішення у цій справі.
Керуючись ст.ст. 249, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку ст. 383 КАС України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.