Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідком розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду
05 грудня 2025 року Справа №200/4845/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року по справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/4845/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 9 серпня 2024 року, яке набрало законної сили від 24 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30 січня 2024 року № ФС-97265/09/01/241, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 »; зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 » довідки від 30 січня 2024 року № ФС-97265/09/01/241 про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до ст. 43 та 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
25 листопада 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від адвоката Савицького Р.Є., представника ОСОБА_1 , надійшла заява про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року шляхом встановлення нового способу виконання зазначеного рішення в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати суми пенсії позивачу, починаючи з 1 квітня 2019 року, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у розмірі 186 505,37 грн.
Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року призначено судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року на 13-30 год 5 грудня 2025 року в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, буд. 1.
Ухвала суду від 26 листопада 2025 року згідно з відомостями програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» була доставлена до Електронних кабінетів представника заявника та ГУ ПФУ в Донецькій області 27 листопада 2025 року.
5 грудня 2025 року заявник, його представник та представник ГУ ПФУ в Донецькій області у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
У заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду міститься клопотання про розгляд заяви без участі заявника та його представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи зазначене суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду без участі викликаних осіб у письмовому порядку.
Заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду обґрунтована наступним.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 » довідки від 30 січня 2024 року № ФС-97265/09/01/241 про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до ст. 43 та 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зазначене рішення набрало законної сили, проте не виконано в повному обсязі - на виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в Донецькій області здійснило з 1 квітня 2019 року відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , сума доплати пенсії внаслідок цього перерахунку склала 186 505,37 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, […] протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Зважаючи на той факт, що з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі минуло більше встановленого законодавцем строку та рішення не виконане відповідачем у повному обсязі, позивач вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року у справі № 200/4845/24 із зобов'язання здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 1 квітня 2019 року, на стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у розмірі 186 505,37 грн.
До заяви додано копію листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 14 листопада 2025 року (вих. № 51049-46440/Т-02/8-0500/25), у якому зазначено, що в жовтні 2025 року відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, яка набрала законної чинності 17 липня 2025 року, було проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у розмірі 187,35 грн. Таким чином, виплата доплати до пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року за період з 1 квітня 2019 року по 30 листопада 2024 року у загальній сумі 186 505,37 грн буде здійснено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
ГУ ПФУ в Донецькій області правом надати пояснення або заперечення щодо заявленої ОСОБА_1 заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року не скористалось; доказів на підтвердження виконання зазначеного судового рішення до суду не направило.
Відповідно до ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: […] 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; […] 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; […] 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; […].
Згідно з ч.ч. 1, 2, ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 9 ст. 80 КАС України визначено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами […].
Враховуючи наведене нормативно-правові приписи, а також беручи до уваги не надання відповідачем всіх витребуваних судом документів, суд розглядає заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду на підставі наявних доказів.
Розглядаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, […].
У постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства.
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
Суд наголошує, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначений висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
За поясненням позивача, підтвердженим копією листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 14 листопада 2025 року (вих. № 51049-46440/Т-02/8-0500/25), на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року по справі № 200/4845/24 ГУ ПФУ в Донецькій області здійснило перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років починаючи з 1 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30 січня 2024 року № ФС-97265/09/01/241, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 5 березня 2019 року, за наслідком якого ОСОБА_1 було нараховано доплату до пенсії за період з 1 квітня 2019 по 30 листопада 2024 року, сума якої станом на листопад 2025 року (з врахуванням сплаченої Головним управлінням у жовтні 2025 року заборгованості у розмірі 187,35 грн) складає 186 505,37 грн.
Отже, станом на час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду нарахована заявнику на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року доплата до пенсії (заборгованість) за період з 1 квітня 2019 року по 30 листопада 2024 року у розмірі 186 505,37 грн ОСОБА_1 не сплачена.
Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат).
Згідно з п. 5 Порядку № 21-2 видатки бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами: видатки за рахунок власних доходів (коштів); видатки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 4 Порядку № 21-2 встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на: […] погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Згідно з п. 7 Порядку № 21-2 за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету.
Відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року в частині виплати ОСОБА_1 донарахованої пенсії не виконується (в повному обсязі) протягом тривалого часу.
Частиною 1 та абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є с а м о с т і й н о ю підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу наведених приписів слідує, що факт не виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення (в повному обсязі) щодо, зокрема, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців (та більше) з дня набрання законної сили судовим рішенням є окремою самостійною підставою (без додаткових умов) для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення на стягнення із зазначеного суб'єкта владних повноважень (відповідача по справі) відповідних виплат.
При цьому під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти визначення судом нових заходів для реалізації судового рішення суду (в частині захисту порушеного права) у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, встановленими раніше.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд має зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суть якої зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, […] виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. […].
Враховуючи наведене вище, суд висновує про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 перераховану на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30 січня 2024 року № ФС-97265/09/01/241, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 5 березня 2019 року, пенсію за вислугу років - шляхом стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 листопада 2024 року у загальному розмірі 186 505,37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 248, 256, 294, 295, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі № 200/4845/24 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити встановлений рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2024 року в адміністративній справі № 200/4845/24 спосіб виконання судового рішення, визначений з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 , в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 листопада 2024 року - на новий спосіб виконання судового рішення в цій частині:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії, нараховану за період з 1 квітня 2019 року по 30 листопада 2024 року із врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 30 січня 2024 року № ФС-97265/09/01/241, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 186 505 (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот п'ять) грн 37 коп».
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття до Першого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна