Україна
Донецький окружний адміністративний суд
з питань зупинення провадження у справі та залучення третьої особи
04 грудня 2025 року Справа №200/7260/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та залучення третьої особи по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надано клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття судом рішення по справі № 320/2229/25.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі № 320/2229/25 щодо визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі Постанова № 1) в частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі до прийняття судом рішення по справі № 320/2229/25.
Позивач надав заперечення проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. У наданих запереченнях позивач зауважив, що наявність іншої адміністративної справи, яка стосується правомірності окремих положень постанови Кабінету Міністрів України, не є підставою для зупинення провадження у справі № 200/2314/25, оскільки вказана справа не перешкоджає з'ясуванню обставин цієї справи та дослідженню відповідних доказів.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, судом встановлено таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на зазначені вимоги КАС України для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: 1) чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку адміністративного судочинства; 2) чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Суд може зупинити провадження у справі на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.
Судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі № 320/2229/25 про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абз.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. 16.09.2025 у справі № 320/2229/25 прийнято рішення, яким визнано протиправним та нечинним абз.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині його застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішення не набрало законної сили.
Суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Аналогічні положення стосовно часових меж чинності нормативно-правового акта також містяться в абз.6 ч.6 ст.57 Закону України від 24.08.2023 № 3354-IX «Про правотворчу діяльність» (набрав чинності 20.09.2023 та буде введений в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022), згідно з яким у разі якщо припинення дії нормативно-правового акту здійснюється на підставі рішення суду, дія нормативно-правового акту припиняється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Враховуючи вищевказані положення, суд дійшов висновку про те, що рішення, ухвалене у справі № 320/2229/25, незалежно від результату її розгляду, не може змінювати правове регулювання правовідносин у справі №200/7260/25, оскільки оскаржуване у справі № 320/2229/25 положення абз.1 п.1 Постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» на момент виникнення спірних правовідносин у справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії були чинними і застосовувались відповідачем.
З урахуванням зазначеного, а також враховуючи те, що наведена відповідачем обставина не може вважатися такою, що зумовлює неможливість розгляду цієї справи, в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Дослідивши обставини спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції чи законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19).
З огляду на означене, суд вважає, що розгляд цієї справи об'єктивно можливий без зупинення провадження у справі, оскільки у випадку встановлення того, що положення Постанови № 1 не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану Постанову № 1 навіть з урахуванням того, що станом на цей час вона є чинною, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 160/6306/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 15.07.2025 в справі № 160/6306/25.
Поряд з цим, відповідачем надано клопотання про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог його реальне виконання буде залежати від дій Міністерства соціальної політики України, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення та є головним розпорядником коштів.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Необхідною умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є те, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Суд звертає увагу, що предмет спору стосується перерахунку/виплати пенсії у належному розмірі.
Предмет спору не стосується дій Міністерства соціальної політики України. Обов'язки Мінсоцполітики, як головного розпорядника бюджетних коштів, передбачені законом, а не судовим рішенням у цій справі.
Посилання відповідача на обставину, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, реальне виконання буде залежати від дій Міністерства соціальної політики України, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення та є головним розпорядником коштів, не свідчить про те, що у такого органу за наслідками розгляду цієї справи виникнуть нові обов'язки, крім тих, що і так покладені на нього чинним законодавством.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 236, 243, 248, 294, 295 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зупинення провадження у справі.
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Шинкарьова