05 грудня 2025 рокуСправа №160/24348/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057; ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №04750032702 від 15.07.2025 року щодо відмови в призначенні мені пенсії за вислугу років відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до вислуги років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, період моєї військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період з 06.09.2014 по 01.09.2015, в ході якої в період з 30.10.2014 по 01.09.2015 я брав участь в антитерористичній операції, знаходячись в районі її проведення (тобто з 06.09.2014 по 29.10.2014 - 1 місяць, 23 дні, та участь в антитерористичній операції з 30.10.2014 по 01.09.2015 - 10 місяців, 2 дні в розрахунку один місяць служби за три місяці - 30 місяців, 6 днів) - в загальній кількості 2 роки, 7 місяців, 29 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити мені пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 з дня звернення, тобто з 08.07.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що останній звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Однак, позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішенням від 15.07.2025 №04750032702 відмовлено в призначені пенсії за вислугу років з підстави відсутності необхідного стажу за вислугу років. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки на думку позивача період участі в антитерористичній операції повинен бути зарахований на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. У зв'язку з чим, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
01.09.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
18.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №49578/25), в якому у задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішенням від 15.07.2025 №04750032702 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного стажу за вислугу років.
Також зазначає, що згідно із ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», час військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю та стажу державної служби. Період, проведений на військовій службі, не є безпосередньо вислугою прокурора, але може бути зарахований до загального страхового стажу, який є умовою для пенсії. Таким чином, військова служба не є частиною вислуги років у прокуратурі, але впливає на отримання пенсії, зараховуючись до страхового стажу та стажу державної служби. За наданими документами вислуга років позивача, відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону 1697 становить 22 роки 8 місяців 21 день, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 19 років 3 місяці 23 дні, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання - 2 роки 4 місяці 29 днів та військова служба строкова - 11 місяців 29 днів. Отже, за доданими документами до вислуги років зараховано всі періоди роботи, що дають право на пенсію. Вважає позовні вимоги позивача безпідставними, просить відмовити у задоволенні позову.
22.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №50000/25), в якій позивач заперечив проти тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 05.12.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 08.07.2025 звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
15.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №04750032702 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років. У вказаному рішенні, відповідачем зазначено наступне:
Відповідно ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
За наданими документами вислуга років відповідно до ч.6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» становить 22 роки 08 місяців 21 день, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 19 років 03 місяці 23 дні, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання - 2 роки 04 місяці 29 дні та військова служба строкова 11 місяців 29 днів.
На дату звернення особа не працює.
Враховуючи викладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки відсутній необхідний стаж за вислугу років, що дає право згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 у справі №185/7049/2020.
Отже, визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, який дає право прокурорам на пенсію за вислугу років є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.
Твердження відповідача про неможливість зарахування до вислуги років для призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» відповідної служби на пільгових умовах є хибним, оскільки можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинна пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний період часу.
Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 01.09.2015 №735/15-л, яка видана Військовою частиною-польовою поштою НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 06.09.2014 до 01.09.2015 проходив військову службу у складі в/ч пп НОМЕР_2 , та зокрема у період з 30.10.2014 по 01.09.2015 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичній операції - смт. Новоайдар.
Таким чином, період з 30.10.2014 по 01.09.2015 підлягає зарахуванню до трудового стажу позивача для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Враховуючи викладене, відмовляючи позивачу у зарахування періоду участі в антитерористичної операції один місяць служби за три місяці, відповідач діяв протиправно.
Відповідно до частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2020 року 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (ч. 13 ст. 86 Закону № 1697-VII).
Пунктом 3 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ установлено, що на прокурорів та слідчих військової прокуратури, які не є військовослужбовцями, у разі виконання ними повноважень у районах проведення антитерористичних операцій поширюються соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців військової прокуратури.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу з 08.07.2025 пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо здійснення розрахунку стажу позивача, а також вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії відповідно до ст. 85 Закону України «Про прокуратуру» віднесено до дискреційних повноважень пенсійного органу, а тому, суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати його призначати пенсію, у зв'язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Водночас суд, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного поновлення прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2025 щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем частково доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснювався.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057; ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №04750032702 від 15.07.2025 року щодо відмови в призначенні мені пенсії за вислугу років відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до вислуги років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, період військової служби ОСОБА_1 за призовом під час мобілізації в особливий період з 06.09.2014 по 01.09.2015, в ході якої в період з 30.10.2014 по 01.09.2015 ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, знаходячись в районі її проведення (тобто з 06.09.2014 по 29.10.2014 - 1 місяць, 23 дні, та участь в антитерористичній операції з 30.10.2014 по 01.09.2015 - 10 місяців, 2 дні в розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 08.07.2025 щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 05.12.2025.
Суддя О.В. Царікова