Справа №522/26453/25
Провадження №1-кс/522/6804/25
06 грудня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, з середньою освітою, проходить військову службу за контрактом в/ч НОМЕР_1 , на посаді молодшого сержанта, командира відділення, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні за №12025163510000867 від 05.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді стрільця ВЧ НОМЕР_2 , у військовому званні «молодший сержант», 03.12.2025 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебував біля будинку АДРЕСА_3 .
В цей же час та місці, поряд проходив потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, який надалі переріс у бійку.
Надалі, 04.12.2025, біля 01:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 , який знаходячись біля парадної №3 буд. 16А по вул. В.Самофалова в м. Одесі, будучи обуреним поведінкою ОСОБА_9 , раптово виник злочинний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень кривднику, в результаті чого діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_7 дістав заздалегідь підготовлений ніж та утримуючи його в своїй правій руці, наблизився до потерпілого ОСОБА_7 й наніс йому лезом ножа один удар в область живота, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пораненням чепця та стінки тонкої кишки.
Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_5 пішов з місця вчинення кримінального правопорушення, а потерпілий ОСОБА_7 із вищевказаними тяжкими тілесними ушкодженнями був доставлений до медичного закладу, де йому була надана невідкладна медична допомога.
Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення, 05.12.2025 року внесено до ЄРДР за №12025163510000867 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
05.12.2025р., ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
05.12.2025р., ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке кваліфікується, як - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Слідчим у клопотанні зазначено, що факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підозра у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується (обґрунтовується) зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: довідкою з ТОВ «Кардіка Асістантс», щодо наявних у потерпілого ОСОБА_7 , тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пораненням чепця та стінки тонкої кишки, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від потерпілого, протоколами допиту потерпілого, протоколом допиту свідків, які підтвердили факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілим саме ОСОБА_10 протоколом впізнання зі свідком, слідчим експериментом за участю свідка, який показав яким чином потерпілому було спричинено ножове поранення та іншими зібраними у провадженні доказами в сукупності.
За вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
У відповідності з вимогами ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 даної статті.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу
Вирішуючи питання доцільності запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання «є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватись від органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого злочину та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років позбавлення волі) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема через територіальне розташування Одеської області поблизу із державним кордоном, у тому числі із невизнаною ПМР та іншими державами, є великий ризик спроби вчинення незаконного перетину державного кордону з боку обвинуваченого, оскільки останнім часом вчинення таких злочинів набуло розповсюдження у прикордонних регіонах України, що є загальновідомим фактом.
-п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як місцезнаходження предмету злочину - ножу на теперішній час не встановлено.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, який був допитаний на стадії досудового розслідування, покази якого вказують на причетність до вчинення злочину ОСОБА_5 а також на можливих свідків вчинення ним кримінального правопорушення, які ще не встановлені органом досудового розслідування, чим перешкоджатиме правоохоронним органам у встановленні істини у провадженні та повному, всебічному дослідженні всіх доказів, оскільки злочин був вчинений із застосуванням насилля.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити даний злочин. Зокрема, підозрюваний є військовослужбовцем, який має прямий доступ до бойової зброї та володіє спеціальними навичками та знаннями для її використання, тому може вчинити новий умисний злочин, в тому числі з метою ухилення від встановленої законом відповідальності. Також, у зв?язку із наявністю військової агресії з боку росії проти України, суттєво обмежуються можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршується криміногенна обстановка. Вказаний ризик підтверджує те, що теперішня криміногенна обстановка в Україні може схилити особу до нового злочину.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти вищенаведеним ризикам, а підозрюваний може спробувати втекти та переховуватись від органів досудового розслідування та суду у Одеській та іншій областях, або взагалі за межами території України.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного
ОСОБА_5 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного
ОСОБА_5 у вигляді застави пов'язана з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину із застосуванням насильства, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України є підставою для не визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що відносно потерпілого було вчинено злочин пов'язаний із насиллям, а тому він перебуваючи на волі може вчинити відносно останнього тиск або взагалі вчинити інший насильницький злочин.
Враховуючи вищевикладене, та те що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, вважаємо за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я не здобуто, а тому слідчий вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, у зв'язку з чим слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, в умовах утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Прокурор та слідчий клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечили проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на його необґрунтованість та просили обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
Обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно практики ЄСПЛ, «для обґрунтованої підозри у значенні пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час судового засідання доведені конкретні обставини, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, підозру в яких йому висунуто.
Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, (п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують вищезазначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, у тому числі слідчий суддя враховує,що ОСОБА_5 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію РФ проти України та має нагороди.
Крім того, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, які свідчать, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Стороною захисту не надано доказів, які перешкоджають застосуванню до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
При цьому, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя з урахуванням підстав п.1 ч.4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.02.2026 року, включно.
Розмір застави не визначати.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 06.12.2025 року з моменту проголошення та припиняє свою дію 02.02.2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м.Одеси до Одеського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: