Іменем України
02.12.2025 Справа №607/25198/25 Провадження №1-кс/607/7129/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000816 від 01.12.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, у якого на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката, працюючого заступником директора з правових питань ТОВ СГП «Ім. Воловікова», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
02.12.2025 слідчий відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000816 від 01.12.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, під час проведення досудового розслідування встановлено, що 30.11.2025 приблизно о 19 год. 10 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки та моделі «Kia Ceed», державний номерний знак НОМЕР_1 , із одним дорослим та двома неповнолітніми пасажирами, рухався проїзною частиною автодороги М-19 «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече» зі сторони м. Тернопіль до м. Кременець із швидкістю 80-90 км/год.
Під час руху водій ОСОБА_4 не був уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абз. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», які зобов'язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У цей час у напрямку м. Тернопіль зі сторони м. Кременець рухався мотоцикл марки та моделі «Lifan kp-200», державний номерний знак НОМЕР_2 , без пасажирів та вантажу під керуванням неповнолітнього водія ОСОБА_7 .
На ділянці 259 км + 500 м вказаної автомобільної дороги, що між м. Кременець та смт Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, водій ОСОБА_4 в порушення вимог п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху вліво та виїхав керованим транспортним засобом на смугу зустрічного руху, виїзд на яку можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. Крім цього, водій ОСОБА_4 перед виїздом на зустрічну смугу руху, на яку він буде виїжджати, не переконався, що вона вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, чим також порушив п. 14.2 (в) Правил дорожнього руху. Своїми діями, які не відповідали вказаним вимогам Правил, ОСОБА_4 створив водію зустрічного мотоцикла марки та моделі «Lifan kp-200», державний номерний знак НОМЕР_2 , небезпеку для руху.
Унаслідок порушення вказаних пунктів ПДР водій ОСОБА_4 не забезпечив безпеку дорожнього руху та після виїзду на зустрічну смугу не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу, чим допустив зіткнення передньої частини керованого ним автомобіля марки та моделі «Kia Ceed», державний номерний знак НОМЕР_1 , з передньою частиною мотоцикла марки та моделі «Lifan kp-200», державний номерний знак НОМЕР_2 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.
Порушення водієм автомобіля марки та моделі «Kia Ceed», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог п. 10.1, 11.3 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_7 .
Слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12025210000000816 від 01.12.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
01.12.2025 о 02 год. 01 хв. ОСОБА_4 затриманий відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
01.12.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила клопотання задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозрюваний визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється. Так, ОСОБА_4 на місці дорожньо-транспортної пригоди одразу здійснив виклик працівників поліції та бригади швидкої допомоги та не вчиняв жодних дій, спрямованих на перешкоджання проведення досудового розслідування. Додатково вказав, що підозрюваний є єдиним годувальником у сім'ї, має на утриманні вагітну дружину та двох малолітніх дітей, одна із яких є дитиною з інвалідністю та потребує лікування. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту лише в нічну пору доби для можливості останнього працювати та матеріально забезпечувати себе та свою сім'ю.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється у вчиненому, має намір відшкодувати потерпілим завдану шкоду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000816 від 01.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
01.12.2025 о 02 год. 01 хв. ОСОБА_4 затриманий відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
01.12.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) від 30.11.2025 та план-схема до нього; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 01.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 01.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.12.2025; лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 № 803 від 11.12.2025.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому, як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді, зокрема позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
З урахуванням викладеного слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведено, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Разом з тим слідча суддя вважає, що прокурор не довів, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є домашній арешт у нічну пору доби.
При цьому слідча суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, працевлаштований, має постійне місце проживання та має на утриманні вагітну дружину та двох малолітніх дітей, з яких одна дитина є дитиною з інвалідністю та потребує лікування, та вважає, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Щодо доводів сторони обвинувачення про необхідність надання дозволу підозрюваному залишати житло за місцем свого проживання у випадках увімкнення сигналу повітряної тривоги з метою прибуття до укриття та з метою відвідування медичних закладів слідча суддя зазначає, що указані питання регулюються Інструкцією про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 654 від 13.07.2016. Даним нормативно-правовим актом урегульовані ці питання, у тому числі передбачено можливість отримання від слідчого відповідних дозволів, а відтак ці обставини не потребують додаткового зазначення в ухвалі слідчої судді при застосуванні запобіжного заходу.
Щодо обов'язків, які слід покласти на підозрюваного, слідча суддя зазначає таке.
Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя може зобов'язати підозрюваного утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом. Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, дружина підозрюваного ОСОБА_8 допитана в якості свідка у межах даного кримінального провадження, а відтак слідча суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування з останньою лише стосовно обставин кримінального провадження не порушує права ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на приватне життя та сприятиме виконанню завдання даного кримінального провадження.
Крім цього, з цим з довідки директора ТОВ СГП «Ім. Воловікова» № 470 від 01.12.2025 вбачається, що ОСОБА_4 працює на посаді заступника директора з правових питань у ТОВ сільськогосподарському підприємстві «Імені Воловікова», що розташоване на території Рівненського району Рівненської області. Відтак з метою надання підозрюваному можливості матеріально забезпечувати себе та свою сім'ю слідча суддя вважає за можливе покласти на підозрюваного обов'язок не відлучатися за межі Рівненського району без дозволу слідчого, прокурора або суду.
З урахуванням викладеного, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідча суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися за межі Рівненського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та з очевидцями події ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин цього кримінального провадження;у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000816 від 01.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) днів.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися за межі Рівненського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та з очевидцями події ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин цього кримінального провадження;
- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У іншій частині клопотання відмовити.
Встановити строк дії ухвали до 30.01.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_4 має бути негайно звільнений з-під варти та зобов'язується прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1