06.12.2025 Справа № 756/19745/25
Справа № 756/19745/25
Провадження № 1-кс/756/3425/25
6 грудня 2025 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миролюбне Хмельницької обл., українця, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, офіційно працевлаштований зі слів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2025 за № 12025100050002948 за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зокрема у тому, що невстановлена група осіб до складу якої увійшов ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 04.12.2025, розробили злочинний план, який полягав у шахрайському заволодінні чужим майном під приводом вигаданого надання допомоги родичам, які нібито потрапили до надзвичайної ситуації, зокрема дорожньо-транспортної пригоди, з метою отримання від потенційних потерпілих грошових коштів для лікування таких осіб, з подальшою метою обернення таких грошових коштів потерпілих осіб на власну користь.
Так, ОСОБА_4 , за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, приблизно о 14 год. 00 хв., цього ж дня, прибув до квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_3 , з метою заволодіння грошовими коштами останнього, шляхом обману. Далі, під вигаданою версію, ОСОБА_4 , запевнивши потерпілого про те, що вказані грошові кошти призначені саме для допомоги його сину, отримав від потерпілого грошові кошти в сумі 15 300 доларів США, та залишив місце проживання останнього. Після цього, будучи достовірно обізнаним про план і мету невстановленої групи осіб, ОСОБА_4 розпорядився такими грошовими на власний розсуд, в тому числі шляхом розподілу за вказівкою інших учасників групи у попередньо узгоджених долях.
Внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , діючи в складі невстановленої групи осіб, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 , чим спричинив майнову шкоду останньому на загальну суму 645 214 грн. 14 коп.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням підозрюваному застави у розмірі 635 880 грн., що становить 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 04.12.2025 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12025100050002948).
04.12.2025 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
05.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
05.12.2025 захиснику та підозрюваному було надано копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.12.2025; протоколом огляду місця події від 04.12.2025 за адресою: АДРЕСА_4 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 04.12.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 04.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.12.2025; протоколами огляду вилучених речей від 05.12.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 05.12.2025 за участю потерпілого ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 05.12.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 05.12.2025 за участю свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.12.2025; іншими матеріалами у їх сукупності.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Заслухавши виступ прокурора, який обґрунтовував обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України та зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, думку підозрюваного та захисника, які просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, вивчивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства чи суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину в якому він підозрюється, з огляду на вірогідність переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Так, вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, його вік, стан здоров'я, сімейний та майновий стан, матеріали, що його характеризують, вчинення даного злочину в умовах воєнного стану, що дає підстави вважати, що застосування останньому більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому вважаю за необхідне клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави у кримінальному провадженні з урахуванням ч. 5 ст. 182 КПК України, та покласти на ОСОБА_4 зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Розмір застави щодо особи, що підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо, суд встановить, що застава у значених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
За загальним правилом, визначеним ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, а у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання уникнути правосуддя та будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, при визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 , з урахуванням обставин кримінального провадження, його майнового та сімейного стану, тяжкості вчиненого інкримінованого йому кримінального правопорушення, розміру завданої шкоди, особи підозрюваного, приходжу до висновку, що відповідним та достатнім розміром застави є 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 635 880 грн. 00 коп., оскільки вказаний розмір застави є значним, достатнім і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик втрати грошових коштів буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 01 лютого 2026 року включно.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, - двісті десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 635 880 гривень 00 копійок (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Києва, МФО - 820172).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням проїзду до Київської області до місця роботи;
- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними (у разі наявності) у цьому кримінальному провадженні, окрім, як під час спільної участі у процесуальних діях.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
У разі сплати підозрюваним застави, зобов'язати Звягельський РВП ГУ НП у Житомирській області поставити ОСОБА_4 на облік.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя