05 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/10209/25
адміністративне провадження № К/990/46963/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року
у справі № 420/10209/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.12.2017 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - "базового місяця") - січень 2008 року;
- стягнути з НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.12.2017 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця') - січень 2008 року у загальному розмірі 9 204,39 грн з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 12.08.2021 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- стягнути з НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) у фіксованому розмірі 3 324,53 грн у місяць за період з 01.03.2018 до 12.08.2021 у загальному розмірі 137 592,64 грн відповідно до вимог абзаців З, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету' Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо ненархування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 27.12.2017 до 12.08.2021 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159;
- зобов'язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 27.12.2017 до 12.08.2021 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо ненархування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (щодо виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 13.08.2021);
- стягнути з НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (щодо виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення) за період з 13.08.2021 у розмірі 357 179,70 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.12.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця") - листопад 2008 року.
Зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.12.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.08.2021 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.08.2021 року, виходячи з фіксованої величини 3324,53 грн. в загальній сумі 137 635,54 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 297 комендатура охорони та обслуговування оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі №420/10209/25 повернуто скаржнику.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі №420/10209/25 - повернуто апелянту.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 та обслуговування залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2025р. по справі №420/10209/25.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 12 листопада 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду 297 комендатурою охорони та обслуговування подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі №420/10209/25 повернуто скаржнику.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі №420/10209/25 - повернуто апелянту.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; надання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Вказану ухвалу апеляційного суду отримано 297 комендатурою охорони та обслуговування в системі «Електронний суд» 23.10.2025р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
На виконання вимог ухвали від 22.10.2025р. апелянт, серед іншого, подав клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2025р. по справі №420/10209/25.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначав, що 297 комендатура охорони та обслуговування є державним органом, фінансові асигнування якому надходять в межах, визначених Міністерством оборони України. Наразі Міністерством усі кошти спрямовано на посилення обороноздатності країни та можливості уражати повітряні цілі. Відсутність можливості сплати відповідачем судового збору на теперішній момент, яке є об'єктивним та не залежить від волі відповідача, зумовило неодноразове повернення апеляційних скарг. Апелянт стверджував, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Апелянт вважав, що він не знехтував своєю процесуальною поведінкою, а вчинив всі можливі дії для оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2025р. по справі №420/10209/25.
Розглянувши подане клопотання колегія суддів не вбачала підстав для його задоволення з огляду на наступне.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Однак, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
У справі, яка розглядається, оскаржуване рішення прийнято Одеським окружним адміністративним судом 28.05.2025р.
Апеляційну скаргу на вказане рішення 297 комендатура охорони та обслуговування подала вже втретє та кожна скарга відповідача не відповідала вимогам ст.161 КАС України, що було підставою для повернення попередньо поданих скарг відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Судовий збір за подання апеляційної скарги так і було не сплачено.
Таким чином, як зазначив суд, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Більше того, у заяві від 01.11.2025р. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції 297 комендатура охорони та обслуговування продублювала причини пропуску такого строку, зазначені нею у відповідному клопотанні від 10.10.2025р., неповажними які визнано ухвалою колегії суддів від 22.10.2025р.
Тобто, фактично відповідач не виконав вимоги ухвали від 22.10.2025р. та не надав до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними, наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2025р. по справі №420/10209/25. А відтак, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року визнано не поважними причини пропуску 297 комендатурою охорони та обслуговування строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2025р. по справі №420/10209/25, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2025р. по справі №420/10209/25.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди відповідача рішенням з Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, яке не може бути оскаржене у касаційному порядку.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року.
Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 420/10209/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко