05 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 380/12367/24
адміністративне провадження № К/990/39223/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М., в порядку письмового провадження розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 (суддя Костецький Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 (судді: Хобор Р.Б., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.)
у справі №380/12367/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
2) зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача, відповідно до частини 2 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн:
- на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова №127);
- на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118);
- на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168);
- на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185).
3) провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує з 11.06.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
При призначенні пенсії, застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, який становить 7 763,17 грн.
Страховий стаж позивача на момент перерахунку пенсії становив 43 роки 11 місяців 14 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,43917.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 7 994,47 грн, становить 25 480,93 грн (7 994,47 грн х 3,18732).
Розмір пенсії позивача з 01.03.2024 становить 11 484,18 грн, в тому числі: 11 190,46 грн - основний розмір пенсії (25 480,93 грн * 0,43917); 188,88 грн - доплата за 8 років понаднормового стажу (2 361,00 грн * 8%); 4,84 грн - щомісячна доплата з 01.03.2023; 100,00 грн - щомісячна доплата до пенсії з 01.03.2024.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити інформацію про те, чи проведено позивачу перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі - Постанова №251), Постановою №127, Постановою №118, Постановою №168 та Постановою №185 та провести належний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.
Листом від 03.05.2024 №12278-12596/С-52/8-1300/24 відповідач повідомив позивача, що для обчислення пенсії враховано заробітну плату з 01.07.2000 по 30.11.2019 за даними персоніфікованого обліку. Середньомісячний заробіток становив 24 788,89 грн (7763,17 грн - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки х 3,19314 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Оскільки на час проведення індексації пенсії з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 показник середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія позивача становив 7 763,17 грн, пенсійна виплата індексації не підлягала.
Не погоджуючись із цією відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.09.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи вказані судові рішення, суди попередніх інстанції виходили з того, що розрахунок відповідачем з 01.03.2024 пенсії позивача здійснено відповідно до діючого законодавства із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітку (3,19314) та показника середньої заробітної плати в Україні для проведення перерахунку пенсій з урахуванням коефіцієнтів збільшення (7 994,47 грн).
При цьому, суди виходили з того, що оскільки згаданий показник є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до статті 42 Закону №1058-IV, а саме: 4 888,83 грн (з 01.05.2020), 5 426,60 грн (з 01.03.2021), 6 186,32 грн (з 01.03.2022), 7 405,03 грн (з 01.03.2023), то дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача є правомірними, а отже відповідач діяв в межах своїх повноважень.
В контексті наведеного суди дійшли висновку про те, що дія пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124) поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився із судовими рішеннями судів попередніх інстанції, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що відповідач, починаючи з 01.03.2021 протиправно не проводив перерахунок пенсії позивача відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7 763,17 грн) та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, установлений Постановою №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, установлений Постановою №118, починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197, установлений Постановою №168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою №185, починаючи з 01.03.2024, установивши натомість доплату в розмірі 135,00 грн та по 100,00 грн відповідно, а на заяву Позивача відмовився провести такий перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії.
При цьому до спірних правовідносин Відповідач протиправно не застосував частину 2 статті 42 Закону № 1058-IV, пункти 1-4, 7 Порядку №124, пункт 1 Постанови №127, пункт 1 Постанови №118, пункт 1 Постанови КМУ №168, пункт 1 Постанови №185, натомість помилково застосував абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124, пункт 4 Постанови №118, пункт 6 Постанови КМУ № 168, пункт 3 Постанови КМУ № 185.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24 та від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні цієї скарги.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом 2 цієї частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV.
Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, та дата перерахунку пенсій визначаються щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 2 Постанови №124 встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01.04.2020 №251 (Постанова №251) встановлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 № 127 (Постанова №127) встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Постанова № 118) встановлено, що з 01.03.2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.
Одночасно, пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що у 2023 році, зокрема, частина 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв Постанову № 168, пунктом 1 якої встановлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році частина 2 та абзац 5 частини 4 статті 42, третє речення абзацу 1 пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, частина 2 статті 22, стаття 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», частина 2 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX), частина 4 статті 54, частина 2 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови № 185 з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснюючи у 2024 році в цілях забезпечення індексації щорічний перерахунок пенсії позивача на підставі частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) із застосуванням коефіцієнтів збільшення такого показника: 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796.
Верховний Суд уже вирішував питання застосування зазначених норм під час індексації пенсії на підставі частини 2 статі 42 Закону № 1058-IV .
Так, у постанові від 15.04.2025 у справі №200/5836/24, Верховний Суд в складі судової палати сформував наступні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
«… положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22 лютого 2021 року № 127, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року № 118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року № 168.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
За таких обставин, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований
Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.…».
Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, під час перерахунку пенсії позивача на підставі частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV застосуванню підлягав визначений відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV показник середньої заробітної плати, який було враховано для обчислення пенсії позивача (показник Зс), за 2017 - 2019 роки у розмірі 7763,17 грн.
За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій відповідача не можна визнати обґрунтованими.
Крім того, вимоги позивача, крім перерахунку пенсії з 2024 року, стосувались також перерахунку і за 2021, 2022 і 2023 роки.
Водночас, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суди попередніх інстанцій обмежились лише наданням оцінки діям відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024.
Оцінку правомірності дій відповідача за період 2021- 2023 судами попередніх інстанцій не надано, докази на підтвердження або ж спростування доводів та вимог позивача не досліджено.
Крім того, право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Так, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суди попередніх інстанцій також не вирішили питання дотримання позивачем строку звернення до суду та за умови його пропуску не з?ясували наявність поважних до цього причин, доказів на підтвердження або ж спростування таких обставин не дослідили.
Відповідно до статті 341 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Водночас, встановлення саме таких обставин має ключове значення для правильного вирішення справи та постановлення законного та обґрунтованого рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового судового розгляду суду необхідно встановити зазначені у цій справі фактичні обставини, надати оцінку доводам учасників справи та з врахуванням висновків Верховного Суду ухвалити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа