Справа № 320/43922/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
03 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніфою" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНІФОЮ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного банку України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг від 02.09.2024 № 21/1145- рк/ТФП «Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНІФОЮ" за порушення законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг від 02.09.2024 №21/1145-рк/ТФП «Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНІФОЮ" за порушення законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг».
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 320/43922/24, яким стягнути з Національного банку України витрати на правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» про стягнення суми судових витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Національного банку України.
В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, при цьому, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.11.2025.
21.08.2025, під № 22219 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
12.11.2025 по справі оголошено перерву до 03.12.2025.
У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Апелянт наголошує на тому, що Договір не містить вартості надання відповідних послуг. У договорі зокрема зазначається у п.5.1, що ціна цього Договору становить суму вартості послуг та додаткових витрат виконавця, наданим останнім та сплачених замовником протягом строку дії договору, водночас, документи, що були подані позивачем не містять актів прийому-передачі, які повинні були підписані щомісяця, в останній робочий понеділок, а також доказів оплати відповідних послуг протягом 3-х (трьох) днів з моменту підписання акта прийому-передачі відповідно до вищевказаних пунктів договору.
Згідно норм ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» (Замовник) та адвокатським об'єднанням «МІТРАКС» (Виконавець), 18.09.2024 року укладено договір № 18/09-Ф1 про надання юридичних послуг.
Відповідно до пункту 2.1 Договору передбачено, що за цим Договором Виконавець приймає зобов'язання надавати Замовнику за його Замовленнями комплекс Послуг, вказаний в 2.1.1 Договору, а Замовник зобов'язується здійснити плату за надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.
Пунктом 2.1.1 Договору, визначено, комплекс послуг, які Виконавець зобов'язується надати Замовнику.
Відповідно до п. 4.1 Договору, Виконавець надає послуги Замовнику відповідно до Замовлення останнього.
Відомості про надані Послуги та додаткові витрати Виконавця фіксуються в Акті прийому передачі на підставах даних про фактично надані обсяги Послуг за замовленнями за звітній період (п. 4.4 Договору).
Згідно п. 5.1 Договору, визначено, що ціна цього Договору становить суму вартості Послуг та додаткових витрат Виконавця, наданих останнім та сплачених Замовником протягом строку дії Договору.
Пунктом 5.2 Договору, оплата Послуг, наданих Виконавцем, здійснюється Замовником відповідно до обсягу виконаних робіт та наданих послуг, визначених виконавцем у відповідних актах прийому передачі.
Оформлення і передача Замовнику наданих послуг провадиться шляхом підписання відповідних Актів прийому передачі (п. 5.3 Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору, вартість Послуг на додаткові витрати Виконавця сплачуються Замовником у безготівковій формі у національній грошовій валюті гривні на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х календарних днів з моменту підписання Акту прийому передачі.
Пунктом 6.1 Договору, передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печаткою Виконавця та діє безстроково, але в будь-якому випадку до моменту закінчення виконання зобов'язань сторін за Договором, якщо інше не передбачено відповідною Додатковою угодою до даного Договору. У частині розрахунків даний Договір діє до повного виконання Замовником своїх зобов'язань.
13 лютого 2025 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та АО «МІТРАКС» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 18/09-Ф1 від 18.09.2024 року про надання правової допомоги, згідно якої пункт 5.6 Договору викладено в наступній редакції «п. 5.6 Оплата наданої правничої допомоги проводиться Замовником у безготівковій формі у національній грошовій валюті гривні на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х календарних днів з моменту підписання сторонами Акта прийому передачі. Замовник має право на свій розсуд повністю або частково здійснити передоплату за надані Виконавцем послуги, повідомивши про це у зручний для нього спосіб і після отримання ним рахунку фактури з реквізитами розрахункового рахунку Виконавця».
Також, доповнено Договір пунктом п. 5.9 наступного змісту: « 5.9 Сторони погодили погодинну оплату вартості послуг при наданні правничої допомоги у справі № 320/43922/24, яка складає 1 година 3000,00 грн.».
13 лютого 2025 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та АО «МІТРАКС» складено Акт № 13/02 прийому-передачі наданих послуг згідно з Договором № 18/09-Ф1 від 18.09.2024 року про надання правової допомоги.
Згідно вказаного Акту прийому-передачі наданих послуг Виконавцем було надано послуги:
1. Ознайомлення з документами по справі (зокрема, довідка, додатки до неї, звіт за результатами проведення перевірки, рішення НБУ, внутрішні документи ТОВ «МАНІФОЮ» приблизний обсяг 400 сторінок 3 години) 9 000,00 грн.;
2. Підготовка позовної заяви у справі № 320/43922/24 (в тому числі опрацювання судової практики, підготовка додатків до позовної заяви тощо) 10 годин 30 000,00 грн.;
3. Підготовка відповіді на відзив у справі № 320/43922/24 (4 години) 12 000, 00 грн.;
4. Участь у судовому засіданні від 31.10.2024 року (1 година) 3 000,00 грн.;
5. Участь у судовому засіданні 21.11.2024 року (2 години) 6 000,00 грн.
Загальна вартість згідно Акту № 13/02 від 13.02.2025 року складає 60 000,00 грн.
З вищевикладеного вбачається, що Адвокатським об'єднанням «МІТРАКС» надано комплекс юридичних послуг та консультацій, пов'язаних з представництвом позивача у суді, вартість яких становить 60 000,00 грн.
Суд першої інстанції виснував, що сума яка заявлена до стягнення на оплату витрат на професійну правничу допомогу, є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом, тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 10000,00 грн, що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням таких.
Відповідач у апеляційній скарзі стверджує про те, що договір не містить вартості наданих відповідних послуг, проте, колегія суддів враховує, що додатковою угодою встановлена вартість наданих послуг, яка є є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги. Отже, ключовим моментом є те що, договір визначає загальні умови, а акти підтверджують конкретний обсяг і ціну. У сукупності, вони є належними і достатніми доказами витрат на правничу допомогу. Належним доказом обсягу наданих послуг, є детальний та підписаний сторонами Акт приймання-передачі, що містить опис виконаних робіт та їх вартість. Вказаний акт є достатнім доказом для підтвердження обґрунтованості і необхідності наданих послуг, тому, відсутні підстави вважати, що обсяг наданих правничих послуг є необґрунтованим або недоведеним.
Також, колегія суддів критично ставиться до інших доводів апеляційної скарги, позаяк, складання одного акту/питання термінів взаєморозрахунків між сторонами договору, не свідчить про ненадання юридичних послуг і є внутрішніми договірними правовідносинами між клієнтом та представником.
Колегія суддів вважає, що вказана та визначена судом у додатковому рішенні сума відповідає складності даної справи та обсягу наданих адвокатом послуг, вказана сума, з урахуванням висновків суду та зменшення заявленої до відшкодування суми, не є завищеною, при цьому, апелянт так і не зазначив, у якій саме частині вказана сума не є співмірною, навівши лише загальні посилання на норми законодавства.
У частині висновків суду щодо відмови в задоволенні заяви, додаткове рішення не переглядається, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про розподіл судових витрат.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 03.12.2025.