Справа № 620/3343/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
03 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказіи від 26.10.2024 №191-РС, від 29.11.2024 №147.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, витребування доказів та залучення третьої особи задоволено.
Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено його.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 наказ від 26.10.2024 № 191-РС та матеріали службового розслідування, які слугували підставою для видачі спірних наказів.
Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України.
Відкрито провадження у справі. Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 позовні вимоги роз'єднано в окремі провадження.
Суд ухвалив, в межах адміністративної справи № 620/3343/25 розглядати позовні вимоги про визнання протиправними та скасування повністю наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №147 від 29.11.2024 року «Про результати службового розслідування» відносно ОСОБА_1 . Зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 на посаді старшого механіка - акумуляторника відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 згідно до умов Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу, укладеного 16.11.2021 між Міністерством оборони України в особі Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України та ОСОБА_1 . Визнання протиправним та скасування пункту 28 Повідомлення про прийняті кадрові рішення від 04.03.2025 року №292-РС, яким відповідно до пунктів 82,83 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Плану переміщення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.03.2025 №14248, здійснено переміщення солдата ОСОБА_1 старшого механіка - акумуляторника відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення - солдатом резерву взводу резерву рядового складу роти резерву ВОС - 100097А.
Виділено в самостійне провадження позовні вимоги протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №191-РС від 26.10.2024, яким ОСОБА_1 був переміщений для подальшого проходження військової служби на посаду солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_3 .
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліку протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2025, позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 скасувати, направити справу до суду першої інстанції щодо вирішення питання відкриття провадження у справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.12.2025.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі. Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліку протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснено, що відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2025, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що станом на 18.07.2025 від позивача заяв чи клопотань щодо зміни адреси не надходило, враховуючи те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху направлялась позивачу двічі на адресу, зазначену у позові, однак, поштове відправлення повернулось з позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання" та ''адресат відсутній за вказаною адресою'', позивач вважається належним чином повідомленим про залишення позовної заяви без руху.
Проте, станом на 18.07.2025 недоліки позовної заяви не усунуто, судом здійснені всі необхідні дії щодо повідомлення особи про прийняте рішення (а саме: ухвалу направлено поштою, ухвалу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а позивач мав всі можливості дізнатися про прийняту судом ухвалу.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- про те, що відбулося роз'єднання позовних вимог йому відомо не було, ухвалу Чернігівського окржуного адаміністративного суду про залишення позову отримав лише 02 серпня 2025 року;
- у зв'язку з виконанням своїх військових обов'язків по захисту Батьківщини, позивач перебуває за межами м. Чернігова, не має змоги вчасно отримувати будь-яку кореспонденцію, не має доступу до інтернету;
- не отримував ухвалу суду першої інстанції від 06 травня 2025 року якою було вирішено роз'єднати в окремі провадження позовні вимоги, а також не отримував ухвалу від 06 травня 2025 року, якою позовну заяву залишено без руху, тому не мав змоги усунути будь-які недоліки, вважав, що рішенням суду від 30 липня 2025 року в справі № 620/5181/25 і було розглянута повністю позовна заява.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що вищевказані доводи апелянта про виконанням своїх військових обов'язків по захисту Батьківщини, підверджуються наявним в матеріалах справи посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 виданим від 10.12.2015, контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 16.11.2021.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом, позовна заява залишається без розгляду
На переконання колегії суддів, запровадження воєнного стану, є підставою, яка повинна враховуватись при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №697/2360/21.
Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року у справі №120/359/24, здійснюючи розгляд питання поважності причин пропуску строку звернення до суду військовослужбовцями, які проходять військову службу під час дії воєнного стану в Україні, дійшов до правового висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У цій же постанові від 29 листопада 2024 року у справі №120/359/24, Верховний Суд сформулював наступний правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна:
Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у даній справі ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , а постійна участь позивача у заходах по забезпеченню оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 10.12.2015, контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 16.11.2021, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про необхідність залишення без розгляду позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 250, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року - скасувати.
Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Повний текст постанови складено 03.12.2025.