Справа № 640/12385/22 Суддя (судді) першої інстанції: Т.В. Смішлива
03 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,
за участі представника позивача - Білан В.В.,
представника відповідача - Стратюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 11.02.2022 № 278,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» звернулося до суду з позовом до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 278 від 11.02.2022 про накладення штрафу на Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електрично енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності);
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» сплачений штраф, накладений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 278 від 11.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та її слід скасувати через відсутність в діях позивача порушень абз. 3 п. 9 розділу ХVII Закону №2019-VIII, порушення принципу правової визначеності, а також безпідставне та необґрунтоване застосування розміру штрафної санкції, адже санкція за вказане порушення складає від 85 000 грн до 1 700 000 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що електрична енергія, придбана в період вересень-жовтень 2021 року за двостороннім договором одним трейдером або електропостачальником у іншого трейдера або електропостачальника або на будь-якому іншому сегменті ринку, може бути продана «на добу наперед» в будь-якому обсязі.
Щодо необґрунтованості розміру штрафної санкції, що накладається на позивача оскаржуваною постановою, апелянт зазначає, що оскаржувана постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 278 від 11.02.2022 взагалі не містить жодного обґрунтування визначення саме такої суми штрафу, без дослідження характеру порушення, його серйозності, наслідків для учасників ринку тощо.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не здійснив перевірку відповідності постанови № 278 від 11.02.2022 вимогам, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, лише наведено аргумент, що прийняття постанови та визначення розміру штрафу є дискреційними повноваженнями НКРЕКП, хоча такий обов'язок суду імперативно встановлено для таких категорій спорів.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 та від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія», призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 03.12.2025.
Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 22.08.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що нормою абзацу третього пункту дев'ятого розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на РДН. Представник зазначає, що електропостачальники та трейдери, у яких були відсутні укладені двосторонні договори з виробниками та/або гарантованим покупцем, але укладені двосторонні договори з електропостачальниками та/або трейдерами, повинні були утриматись від участі на торгах на РДН.
Стверджує, що ТОВ «УТЕК» у вересні та жовтні 2021 року не мало права здійснювати продаж електричної енергії на РДН, оскільки не здійснювало закупівлю у даних періодах (місяцях) електричну енергію за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт. Разом з тим, за даними перевірки у вересні 2021 року ТОВ «УТЕК» продало на РДН 34,1 МВт*год та у жовтні 2021 року ним продано на РДН 3999,7 МВт*год. Також представник звертає увагу суду, що положеннями чинного законодавства не передбачене обов'язку Регулятора наводити безпосередньо у змісті свого рішення інформацію про пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, а також обставини, що свідчать про серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У судове засідання на розгляд справи судом апеляційної інстанції з'явилися представник апелянта - адвокат Білан В.В. та представник відповідача - Стратюк А.О.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свою позицію у справі. Представник відповідача заперечив щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія», просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав.
Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальність «Українська торговельна енергетична компанія» здійснює господарську діяльність 35.14 Торгівля електроенергією (основний), Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Виробництво електроенергії, Передача електроенергії, Розподілення електроенергії, Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Позивач є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 09.10.2018 №1199 «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «АУРУМ ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ЕК УКРЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», ТОВ «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «МЕТПРОМСЕРВІС», ТОВ «СКАЙФОЛ ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «УТЕК».
Товариство з обмеженою відповідальність «Українська торговельна енергетична компанія» звернулося до відповідача з листами № 518 від 06.09.2021 та № 573 від 24.09.2021, в яких просив надати роз'яснення Закону № 3508-Д.
Листом від 22.10.2021 № 12202/22.3/7 відповідач повідомив позивача про зміни в законодавстві та прийняття постанови від 01.09.2021 № 1495.
На адресу позивача надійшли листи ДП «Оператор ринку» № 03-13/2522 від 01.10.2021 та № 01-13/2774 від 02.11.2021 з інформацією щодо електропостачальників, які не виконують приписи законодавства.
За інформацією наведеною у додатку 1 до листа ДП «Оператор ринку» 01.10.2021 № 03-13/2522, позивачем у вересні 2021 року акцептований обсяг продажу електричної енергії позивача на РДН склав 34,1 МВт*год. Проте, у позивача у вересні 2021 були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Відхилення акцептованого обсягу продажу електричної енергії позивачем на РДН від встановленого пунктом 9 розділу XVII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону обмеження в 10% склало 34,1- 0=34,1 МВт*год.
З інформацією, наведеною у додатку 1 до листа ДП «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2774, Позивачем у жовтні 2021 року акцептований обсяг продажу електричної енергії позивача на РДН склав 3999,7 МВт*год. Проте, у позивача у жовтні 2021 року були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Відхилення акцептованого обсягу продажу електричної енергії позивачем на РДН від встановленого пунктом 9 розділу XVII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону обмеження в 10% склало 3999,7 - 0 = 3999,7 МВт*год.
До позивача 02.11.2021 за № 22501.1/1-21 надійшов лист Держаного підприємства «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2777 «Щодо надання інформації» зі змісту якого вбачається, що в доповнення до листів ДП «Оператор ринку» з конференційною інформацією від 01.10.2021 № 03-13/2522 та від 02.11.2021 № 01-13/2774, в якому ДП «Оператор ринку» повідомив, що у деяких електропостачальників та трейдерів спостерігається перевищення встановленого в Законі обмеження у 10%, а у деяких взагалі відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками РДН/ВДР, вимог абзацу третього пункту 9 розділу XVII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону з Додатками.
Відповідно Додатків до вказаного листа до Переліку електропостачальників та трейдерів включено, зокрема, ТОВ «УТЕК» (рядок 31 таблиці 1 та рядок 16 таблиці 2), у яких спостерігалось перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсягів імпорту, а також у яких відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень та жовтень 2021 року.
НКРЕКП 10.11.2021 на засіданні у формі відкритого слухання прийнято постанову № 2150 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УТЕК» (далі - Постанова № 2150) та в подальшому 17.12.2021 прийнято Постанову № 2675 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП № 2150 від 10.11.2021» (далі - Постанова № 2675).
На підставі постанови №№ 2150 та 2675 та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 17.01.2022 № 29, 18.01.2022 здійснено позапланову невиїзну перевірку позивача за період з 01.09.2021 до 31.10.2021.
За результатами проведення позапланової перевірки складено акт за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) від 18.01.2022 № 21.
Зі змісту акту № 21 вбачається, що ТОВ «УТЕК» у вересні 2021 року здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 34,1 МВт*год. Проте, у Товариства в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Також, у жовтні 2021 року Товариство здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 3999,7 МВт*год. Проте, у Товариства, в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Таким чином, ТОВ «УТЕК» у вересні та жовтні 2021 року не мало права здійснювати продаж електричної енергії на РДН, оскільки не здійснювало закупівлю у даних періодах (місяцях) електричну енергію за двостороннім и договорам и у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт. Разом з тим, за даними перевірки у вересні 2021 року ТОВ «УТЕК» продало на РДН 34,1 МВт*год та у жовтні 2021 року ним продано на РДН 3999,7 МВт*год.
Позивачем подано заперечення до акту № 21.
Відповідно до обґрунтування до проєктів постанов НКРЕКП, зокрема, «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УТЕК» зазначено, що ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» у своєму листі звертається із проханням провести перевірки таких суб'єктів господарювання, зокрема ТОВ «УТЕК», що вказує на ознаки порушень, зокрема, ТОВ «УТЕК», вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та відповідних ліцензійних умов, зокрема, пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про ринок електричної енергії»; пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії»; абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії»; пункту 1 постанови НКРЕКП № 1495; підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469; підпункту 5 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468; підпункту 12 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468 та пропонується прийняти постанову про проведення позапланової невиїзної перевірки.
Відповідно до постанови № 278 від 11.02.2022 «Про накладення штрафу на ТОВ «УТЕК» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електрично енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» відповідачем накладено штраф на позивача в розмірі 901 000,00 грн за порушення Закону України «Про ринок електричної енергії»:
- пункту 1 частини другої статті 55 у частині обов'язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
- пункту 1 частини другої статті 57 у частині обов'язку електропостачальника дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
- абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» у частині обов'язку дотримання обмеження загального (максимального) обсягу продажу електричної енергії електропостачальником та/або трейдерами на ринку «на добу на перед» у розрахунковому періоді (місяці) у розмірі, який не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двостороннім и договорам и у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками, та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць);
- пункту 1 постанови НКРЕКП № 1495 у частині обов'язку, зокрема електропостачальника та треийдера, забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»;
- підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 у частині обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;
- підпункту 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469, відповідно до якого забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону України «Про ринок електричної енергії»;
- підпункту 5 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468 у частині обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;
- підпункту 12 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468 у частині обов'язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Постановою № 431 від 03.05.2022 «Про розстрочення сплати штрафу, накладеного на ТОВ «УТЕК» позивачу розстрочено сплату накладеного штрафу, який сплачено, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1-3 статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Пунктом 2 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII встановлено, що Регулятор має право вимагати від операторів систем передачі та розподілу електричної енергії або операторів газотранспортної та газорозподільних систем за необхідності змінювати умови і положення, у тому числі тарифи або методики, з метою забезпечення їх пропорційності і застосовування на недискримінаційній основі.
Відповідно до частини першої, другої, третьої, четвертої, п'ятої, восьмої, одинадцятої статті 19 Закону № 1540-VIII, передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є: 1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації; 2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах; 3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення; 5) обґрунтоване звернення суб'єкта господарювання або споживача про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов; 6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою. Позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь. Згода суб'єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов'язковими. Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.
Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
Частиною другою статті 22 Закону №1540-VIII передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
Згідно частини третьої, четвертої статті 22 Закону № 1540-VIII, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Положенням пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку "на добу наперед", збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії.
На виконання цієї норми закону, НКРЕКП прийняла постанову від 01.09.2021 № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед»». Постановлено електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 1).
Для забезпечення дотримання абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII оператору системи передачі до 11:30 дня, що передує добі постачання, надавати Оператору ринку інформацію щодо зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами кожним електропостачальником та/або трейдером у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також щодо обсягів імпорту електричної енергії такими електропостачальниками та/або трейдерами.
Мета контрольних повноважень НКРЕКП - усувати порушення закону з боку підконтрольних суб'єктів. Отримавши інформацію ДП «Оператор ринку» про порушення вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII багатьма електропостачальниками та трейдерами, НКРЕКП повинна вживати заходів до їх припинення. Визнання неможливості проведення позапланової перевірки у цій конкретній ситуації призвела б до неможливості ефективного виправлення правопорушення та впливу на порушника.
Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови НКРЕКП слугувало те, що ТОВ «УТЕК» у вересні 2021 року здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 34,1 МВт*год. Проте, у Товариства в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Також, у жовтні 2021 року Товариство здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 3999,7 МВт*год. Проте, у Товариства, в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії.
Таким чином, ТОВ «УТЕК» у вересні та жовтні 2021 року не мало права здійснювати продаж електричної енергії на РДН, оскільки не здійснювало закупівлю у даних періодах (місяцях) електричну енергію за двостороннім и договорам и у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт. Разом з тим, за даними перевірки у вересні 2021 року ТОВ «УТЕК» продало на РДН 34,1 МВт*год та у жовтні 2021 року ним продано на РДН 3999,7 МВт*год (т.4., а.с.136-142).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказані обставини не відображені в оскаржуваній постанові, а з наданих відповідачем доказів та пояснень не вбачається, з яких саме джерел встановлено вказані обставини, якими доказами вказані обставини підтверджуються, проте наведене відображено лише у акті перевірки від 18.01.2022 №21.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 17, 19 Закону № 1540-VIII регулятор має право отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність. Вимагати від суб'єктів господарювання надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаної з провадженням такими суб'єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю.
Однак, будь-яких пояснень, копій документів та іншої інформації, пов'язаної з перевіркою питань, які стали підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки товариства відповідачем у позивача не запитувалось, з огляду на що, проведення позапланової невиїзної перевірки позивача зведено до дослідження інформації за зверненням ДП «Оператор ринку» з вищевказаними листами без отримання документів та пояснень з боку позивача.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що електрична енергія, придбана в період вересень-жовтень 2021 року за двостороннім договором одним трейдером або електропостачальником у іншого трейдера або електропостачальника або на будь-якому іншому сегменті ринку, може бути продана на РДН в будь-якому обсязі, колегія суддів зазначає таке.
Згідно статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII серед іншого, визначено, що:
- електропостачальник суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;
- трейдер суб'єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу;
- виробник електричної енергії (далі виробник) суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;
- гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.
Відповідно до частини другої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін.
Згідно пунктів 1,2 частини першої статті 57 Закону № 2019-VIII електропостачальники мають право: купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами; вільно обирати контрагента за двостороннім договором.
Проаналізувавши вищевказані норми, суд зазначає, що законодавцем не встановлено обмежень щодо вибору контрагентів за двосторонніми договорами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у вересні 2021 року придбав електричну енергію:
- у електропостачальника ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» - обсяг 2 593,00 МВт*год, що підтверджується договором №20/11/30-3 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 30.11.2020, щомісячна угода на вересень 2021 року від 30.08.2021 до договору, акт №3031 приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2021;
- у електропостачальника ТВО «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» - обсяг 3600,00 МВт*год, що підтверджується договором №30/08-21 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 30.08.2021, додатковою угодою №1 від 30.08.2021 до договору, актом №15 приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2021;
- у ДП «Оператор ринку» на РДН - обсяг 93,600 МВт*год, що підтверджується договором про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку №203/01 від 29.06.2019, договором про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» №203/01 від 29.06.2019, актом купівлі-продажу електричної енергії на РДН між ДП «Оператор ринку» та ТОВ «УТЕК» від 30.09.2021;
- у ДП «Оператор ринку» на РДН - обсяг 2,400 МВт*год, що підтверджується договором про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку №203/01 від 29.06.2019, договором про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку №203/01 від 29.06.2019, актом купівлі-продажу електричної енергії на ВДР між ДП «Оператор ринку» та ТОВ «УТЕК» від 30.09.2021;
- у сторони відповідальної за баланс - обсяг 128,440 МВт*год, що підтверджується договором про участь у балансуючій групі БГ21/01/28-7 від 28.01.2021, актом №3263 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за договором від 30.09.2021, актом-коригування (врегулювання) №3330 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за договором від 30.09.2021.
У жовтні 2021 року позивач придбав електричну енергію:
- у електропостачальника ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» - обсяг 44 700,000 МВт*год, що підтверджується договором №20/11/30-3 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 30.11.2020, щомісячною угодою на жовтень 2021 року від 29.09.2021 до договору, актом №3454 приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії від 31.10.2021;
- у сторони відповідальної за баланс - обсяг 198,168 МВт*год, що підтверджується договором про участь у балансуючій групі БГ21/01/28-7 від 28.01.2021, актом №3688 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за договором від 31.10.2021, актом-коригування (врегулювання) №3815 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за договором від 31.10.2021.
Тимчасові обмеження у 10%, встановлені абзацом третім пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2019-VIII, застосовуються лише до продажу електричної енергії, придбаної за двосторонніми договорами у виробників електроенергії та/або гарантованого покупця.
Норма не поширює зазначене обмеження на обсяги електроенергії, придбаної електропостачальниками або трейдерами у інших трейдерів з метою її подальшого продажу на ринку «на добу наперед».
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.07.2025 у справі №640/1981/22.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.
Оскільки позивачем придбано електричну енергію за двосторонніми договорами у електропостачальників та трейдерів, а не у виробників електроенергії та/або гарантованого покупця, тому в діях позивача відсутні порушення абзацу третього пункту 9 Розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».
Крім того, колегія суддів вважає необхідним дослідити питання дотримання відповідачем принципу пропорційності при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача у розмірі 901 000,00 грн.
Так, відповідно до норм частини першої, четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII, у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.
Пунктом 4 частини третьої статті 77 Закону № 2019-VIII встановлено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема: в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно статті 22 Закону № 1540-VIII, при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
За змістом частини п'ятої статті 77 Закону № 2019-VIII при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Тож, приписами чинного законодавства встановлено, що відповідач при застосуванні санкцій зобов'язаний дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, врахувати серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Так, регулятор наголошує на тому, що враховуючи сукупність чинників (серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, обтяжуючі обставини) у межах своїх дискреційних повноважень НКРЕКП 11.02.2022 на засіданні, що відбулося у формі відкритого слухання, прийняла правомірне рішення та постановою № 278 наклала на позивача штраф у розмірі 901 000 (дев'ятсот одна тисяча) гривень.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що у даному випадку, законом дійсно передбачено певну, широку дискрецію відповідача, як регулятора, щодо вибору виду санкцій та їх розміру, втім, застосування дискреції має відбуватись об'єктивно, неупереджено, недискримінаційно та відкрито.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8 частини другої статті 2 КАС України).
У постанові від 26 липня 2023 року у справі N 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі висновки щодо застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій:
«…47. Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85 000, 00 грн до 1 700 000, 00 грн.
49. Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
50. В свою чергу, обов'язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.
…76. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов'язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.
77. Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу».
Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин цієї справи, колегія суддів бере до уваги, що обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб'єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб'єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова від 11.02.2022 №278 жодним чином не пояснює обраний відповідачем вид санкції по відношенню до позивача та його розмір.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.
Надання органам виконавчої влади правової дискреції у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним із основоположних принципів демократичного суспільства, закріплених Конвенцією (зокрема рішення у справі "Гасан і Чауш проти Болгарії" (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96).
Так, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У свою чергу, обґрунтування розміру санкцій та їх пропорційності у відзиві на апеляційну скаргу під час розгляду справи теж не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб'єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.
На противагу зазначеному, у оскаржуваній постанові НКРЕКП не оцінила серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, тобто не виконав вимог частини п'ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», не обґрунтував застосування санкції, який складає у даному випадку 901 000,00 грн та є суттєвим та не узгоджується з наслідками від допущення порушення на ринку, що свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті постанови принципу пропорційності.
Судова колегія зазначає, що лише одного посилання на наявність дискреції в цьому питанні та на те, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови порушення позивачем виправлено не було не є достатньо для висновку про відповідність суми штрафу (у разі наявності градації від мінімального до максимального) критеріям обґрунтованості та пропорційності.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята НКРЕКП за відсутності підстав та мотивів прийняття, оскільки не містить обґрунтування її прийняття, висновків щодо необхідності застосування до позивача штрафних санкцій та конкретних правових підстав застосування такої санкції, а тому, є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язаня Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» сплачений штраф, накладений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 278 від 11.02.2022, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до матеріалів справи (з підсистеми «Електронний суд») вбачається, що позивачем сплачено штраф за оскаржуваною постановою у розмірі 901 000, грн, що підтверджується платіжними інструкціями №2805 від 13.03.2023, №2732 від 10.02.2023, №2673 від 13.01.2023, №2596 від 13.12.2022, №2501 від 11.11.2022, №2434 від 13.10.2022, №2328 від 12.09.2022, №2227 від 11.08.2022, №2098 від 12.07.2022, №1996 від 13.06.2022, №1941 від 16.05.2022.
Оскільки оскаржувана постанова № 278 від 11.02.2022 про накладення штрафу підлягає скасуванню, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язаня відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» сплачений штраф, накладений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 278 від 11.02.2022.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи.
У зв'язку з цим колегія, суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, при задоволенні позову.
Як свідчать матеріали справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в розмірі 15 996,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №2196 від 02.08.2022, а також за подання апеляційної скарги в розмірі 19 195,20 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №1871 від 29.07.2025.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 35 191,20 гривень.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №640/12385/22 - скасувати, прийняти нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №278 від 11.02.2022 про накладення штрафу на Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електрично енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).
Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» сплачений штраф, накладений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 278 від 11.02.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських,19, код ЄДРПОУ39369133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова енергетична компанія» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, код ЄДРПОУ 39510083) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 35 191 (тридцять п'ять тисяч сто дев'яносто одну) грн 20 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді О.В.Карпушова
Є.І.Мєзєнцев