Справа № 640/9771/20 Головуючий у 1-й інстанції: Діска А.Б.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
02 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Файдюка В.В., Штульман І.В.,
за участю секретаря судового засідання Григор'єва С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу адвоката Поповича Валентина Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, якою повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Матвійчук Світлани Василівни, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Джурило Олександра Івановича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Матвійчук Світлани Василівни, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Джурило Олександра Івановича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
1) визнання протиправним та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлани Василівни від 24 грудня 2019 року № РВ-8000239982019 «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру»;
2) зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у м. Києві виключити з Державного земельного кадастру земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:488:0108, за адресою: АДРЕСА_1 );
3) зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві присвоїти державний кадастровий номер земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1 га, з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
4) зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) площею 0,1 га, за ним в 1/2 частині від 0,1 га з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
5) зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) площею 0,1 га, про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та про власника земельної ділянки - ОСОБА_2 , та про цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
6) зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві привести у відповідність з рішенням Солом'янського районного суду від 26 вересня 2012 року № 2-1461/12, рішенням Київської міської ради від 27 травня 2010 року № 971/4409 земельну документацію за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_3 );
7) визнання протиправним та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Джурило Олександра Івановича від 24 грудня 2019 року № РВ-8000239982019 «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру»;
8) зобов'язання Київської міської ради привести у відповідність з рішенням Солом'янського районного суду від 26 вересня 2012 року № 2-1461/12, рішенням Київської міської ради від 27 травня 2010 року № 971/4409 земельну документацію за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), врахувавши, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га, та цільове призначення по вищезазначеній земельній ділянці - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
9) зобов'язання Київської міської ради надати в порядку інформаційного обміну до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві інформацію про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ) приватизація земельної ділянки здійснена ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га; 2) цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; геодезичні дані (поворотні точки) земельної ділянки за кадастровим номером міського земельного кадастру 72:488:025;
10) зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) привести в відповідність з рішенням Солом'янського районного суду від 26 вересня 2012 року № 2-1461/12, рішенням Київської міської ради від 27 травня 2010 року № 971/4409 земельну документацію за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), врахувавши, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 в 1/2 частини від 0,1 га, та цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
11) зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати в порядку інформаційного обміну до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві інформацію про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ) приватизація земельної ділянки здійснена ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га; 2) право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га; 2) цільове призначення земельної ділянки-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; геодезичні дані (поворотні точки) земельної ділянки за кадастровим номером міського земельного кадастру 72:488:025;
12) зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га, з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
13) визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука В.А. від 05 грудня 2019 року № 50053396 «Про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень».
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є власником 1/2 частини жилого будинку в АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а згідно з рішенням Київради № 971/4409 від 27.05.2010 позивачу передана у приватну власність земельна ділянка розміром 0,1 га біля його житлового будинку. Окрім того, право власності позивача на земельну ділянку визнано рішенням Солом'янського районного суду міста Києва у справі №2-146142 від 26.09.2012.
Зазначив, що подав до державного кадастрового реєстратора повний комплект документів, необхідних для проведення державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2. Незважаючи на це, державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук С.В. безпідставно не розглянув заяву позивача від 11 грудня 2019 року у передбаченому законом порядку, а натомість ухвалив рішення № РВ-8000239982019 від 24 грудня 2019 року «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру». Зазначене рішення є протиправним, оскільки при його прийнятті державний кадастровий реєстратор не врахував наявні та чинні документи, які підтверджують його право на спірну земельну ділянку, а саме: рішення Київської міської ради від 27 травня 2010 року № 971/4409 про передачу земельної ділянки у спільну часткову власність; рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року у справі № 2-1461/12, яким підтверджено право власності на частину земельної ділянки; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на житловий будинок, розташований на цій ділянці. Державний кадастровий реєстратор був наділений повноваженнями самостійно усунути технічні та змістові помилки у відомостях Державного земельного кадастру, якщо такі помилки виявлено, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державний земельний кадастр». Крім того, обов'язок виправлення допущених помилок у кадастрових даних покладено також на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (відповідач 2), яке зобов'язане забезпечувати достовірність внесених відомостей. Відповідачі не виконали вимог статті 37 зазначеного Закону щодо виправлення виявлених помилок, а також не врахували положення пунктів 3, 4 та 4-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», якими встановлено порядок приведення раніше сформованих земельних ділянок у відповідність до чинної системи кадастрових номерів. Така бездіяльність, призвела до порушення права власності та унеможливила реалізацію права на державну реєстрацію земельної ділянки, що підтверджується судовими та представницькими актами
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у м. Києві виключити з Державного земельного кадастру земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:488:0108, за адресою АДРЕСА_1 ).
Зобов'язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) привести у відповідність з рішенням Солом'янського районного суду від 26 вересня 2012 року № 2-1461/12, рішенням Київської міської ради від 27 травня 2010 року № 971/4409 земельну документацію за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), врахувавши, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га, цільове призначення по вищезазначеній земельній ділянці - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Зобов'язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати в порядку інформаційного обміну до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві інформацію про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ) приватизація земельної ділянки здійснена ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га; 2) цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; геодезичні дані (поворотні точки) земельної ділянки за кадастровим номером міського земельного кадастру 72:488:025.
Зобов'язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у м. Києві здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) площею 0,1 га, за ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га з присвоєнням кадастрового номера та з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року та закрито провадження у справі, у зв'язку з тим, що існує спір про право щодо земельної ділянки та її меж, що виключає можливість його розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства.
Постановою Верховного Суду від 19 січня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
За наслідками продовженого розгляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 січня 2023 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року прийнято справу до провадження.
27 травня 2025 року від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій, з урахуванням уточнень, просить:
1. Позовна вимога до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлани Василівни: Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлани Василівни рішення № РВ-8000239982019 від 24 грудня 2019 року «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру.
2. Позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області:
1)Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області виконати певні дії шляхом: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 8 000 000000:72:488:0106, за адресою АДРЕСА_7.
2) Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області виконати певні дії шляхом: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 8 000 000000:72:488:0040, дорога в районі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_6.
3) Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області виконати певні дії шляхом: виправити помилки меж земельної ділянки 8 000 000000:72:488:0032, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 з врахуванням технічної земельної документації 2025 року.
4) Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області виконати певні дії шляхом: скасувати державні кадастрові номера та закрити Поземельні книги на земельні ділянки: з кадастровим номером 8 000 000000:72:488:0106, за адресою АДРЕСА_7, з кадастровим номером 8 000 000000:72:488:0040, дорога в районі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_6.
3. Позовна вимога до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Джурило Олександр Іванович: Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Джурило Олександра Івановича № РВ-8000239982019 від 24 грудня 2019 року «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру».
4. Позовні вимоги до Київської міської ради:
1) Привести в відповідність з рішенням Солом'янського районного суду № 2-1461/12 від 26 вересня 2012 року та рішенням Київської міської ради № 971/4409 від 27 травня 2010 року земельну документацію за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2, врахувавши, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га, та цільове призначення по вищезазначеній земельній ділянці - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
2) Зобов'язати виконати певні дії шляхом: надати до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області інформацію про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ) приватизація земельної ділянки здійснена ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га; 2) цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; геодезичні дані (поворотні точки) земельної ділянки за кадастровим номером міського земельного кадастру 72:488:0025.
5. Позовні вимоги до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації:
1) Зобов'язати виконати певні дії шляхом: привести в відповідність з рішенням Солом'янського районного суду № 2-1461/12 від 26 вересня 2012 року та рішенням Київської міської ради № 971/4409 від 27 травня 2010 року земельну документацію за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 врахувавши, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га, та цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
2) Зобов'язати виконати певні дії шляхом: надати в порядку інформаційної взаємодії до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві інформацію про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ) приватизація земельної ділянки здійснена ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га; 2) право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 в 1/2 частині від 0,1 га; 2) цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; геодезичні дані (поворотні точки) земельної ділянки за кадастровим номером міського земельного кадастру 72:488:025.
6. Позовні вимоги до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчук Віталій Анатолійович: Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення № 50053396 від 05 грудня 2019 року «Про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року заяву позивача про зміну позовних вимог у адміністративній справі № 640/9771/20 повернуто заявнику без розгляду.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що подана позивачем заява про зміну позовних вимог фактично є новим адміністративним позовом, оскільки одночасно змінює і предмет, і підстави позову, а також доповнює коло відповідачів, яких не було у первісній позовній заяві. Позивач не навів належних підстав, які б свідчили про виникнення нових фактичних обставин, що змінилися після первісного розгляду справи, а тому положення частини третьої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку не підлягають застосуванню. Всі обставини, на які посилається позивач, зокрема існування накладень земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:488:0108, 8000000000:72:488:0106, 8000000000:72:488:0105 та 8000000000:72:488:0040 на земельну ділянку за обліковим кодом 72:488:025, були відомі позивачу ще на момент звернення до суду з первісним позовом, про що свідчить технічна документація із землеустрою, надана ним раніше. Окрім цього, поданою заявою позивач висунув нові вимоги до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, яке раніше не було стороною у справі, та фактично сформулював інший предмет спору - скасування державної реєстрації земельних ділянок 8000000000:72:488:0106 і 8000000000:72:488:0040, а також виправлення меж земельної ділянки 8000000000:72:488:0032. Такі вимоги не пов'язані безпосередньо з первісним предметом спору - відмовою державного кадастрового реєстратора у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру за заявою позивача. У зв'язку з цим суд зробив висновок, що право позивача на судовий захист у межах нових вимог може бути реалізоване шляхом подання окремого позову, а не через зміну позовних вимог у цій справі.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Попович Валентин Миколайович, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти заяву про зміну позовних вимог до розгляду, зазначаючи, що висновки суду є передчасними, формальними та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частини третьої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зміна предмета позову була зумовлена новими фактичними обставинами, які виникли після направлення справи на новий розгляд Верховним Судом. Зокрема, після скасування попередніх судових рішень і повернення справи на новий розгляд у 2024 році відбулися суттєві зміни у правовому статусі спірних земельних ділянок: 13 червня 2023 року скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:488:0108, поземельну книгу закрито, відомості набули архівного статусу; 20 червня 2023 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про нову земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:488:0032 за адресою АДРЕСА_2, право власності на яку вже зареєстровано за позивачем; у цей же період з'явилися інші ділянки (зокрема 8000000000:72:488:0106 і 8000000000:72:488:0040), які частково накладаються на земельну ділянку позивача, що потребує коригування меж та виправлення кадастрових помилок. Саме ці нові обставини створили новий фактичний стан земельно-кадастрових даних, який не існував на час подання первісного позову у 2019 році, а тому зміна позовних вимог не є новим позовом, а лише адаптацією способу судового захисту до нової ситуації. Позивач не змінює суті спору, а предметом залишається захист права власності на ту ж саму земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 та виправлення дій органів Держгеокадастру, які створили перешкоди у реєстрації цього права. Всі нові вимоги подані в межах тих самих спірних правовідносин та спрямовані на забезпечення виконання висновків Верховного Суду, який у постанові від 19 листопада 2024 року вказав на необхідність з'ясування реальної конфігурації земельної ділянки та усунення накладень між суміжними кадастровими номерами. Твердження суду першої інстанції про появу нового відповідача є помилковим, оскільки Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області є правонаступником попереднього Головного управління Держгеокадастру у м. Києві і здійснює ті самі владні функції. Отже, така конкретизація відповідача не може вважатися зміною кола сторін у справі. Суд першої інстанції, фактично обмеживши право позивача на уточнення позову, допустив надмірний процесуальний формалізм, чим порушив гарантоване статтею 2 КАС України завдання адміністративного судочинства - забезпечення ефективного судового захисту прав особи.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області підтримало висновки суду першої інстанції та просило залишити ухвалу в силі. Суд першої інстанції правильно встановив відсутність нових фактичних обставин, які б могли бути підставою для зміни предмета та підстав позову в розумінні частини третьої статті 47 КАС України. Подана позивачем заява про зміну позовних вимог не відповідає критеріям, визначеним КАС України, оскільки фактично створює новий предмет спору між ОСОБА_1 і Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Зокрема, позивач просить скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:488:0106, 8000000000:72:488:0040, а також виправити помилки в межах земельної ділянки 8000000000:72:488:0032, що виходить за межі первісного позову, який стосувався лише рішення кадастрового реєстратора від 24 грудня 2019 року № РВ-8000239982019 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Під час первісного звернення позивачу було відомо про накладання земельних ділянок у межах облікового коду 72:488:025, на що вказує технічна документація із землеустрою, надана ним до матеріалів справи. Отже, доводи про появу нових обставин є надуманими і не відповідають дійсності. Зміна предмета і підстав позову одночасно є неприпустимим, оскільки призводить до фактичного пред'явлення нового позову, який має бути розглянутий у порядку, встановленому статтями 160-170 КАС України, а не через подання заяви про уточнення. Крім того, включення до числа відповідачів нового органу - ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, підтверджує зміну суб'єкта спору, що також є ознакою нового позову.
В апеляційній скарзі відповідач просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Позивач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Надаючи правову оцінку наявності підстав для залишення заяви про зміну позовних вимог без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами першою і третьою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Тобто, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Необхідно зауважити, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Зі змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, предметом якого є захист його права на належне оформлення та державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1 га, 1/2 частина якої належить йому на праві приватної власності на підставі рішення Київської міської ради від 27 травня 2010 року № 971/4409 та рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року у справі № 2-1461/12.
Спірні правовідносини пов'язані з відмовою органів Держгеокадастру та державного реєстратора у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також із неврахуванням відповідними органами зазначених судових та представницьких актів при веденні земельної документації.
Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд наголосив, що при новому розгляді суд має детально з'ясувати, як саме проходять межі спірної земельної ділянки, чи є накладення з сусідніми ділянками і в якому обсязі, а також перевірити, чи діяли органи Держгеокадастру та інші суб'єкти владних повноважень відповідно до вимог земельного законодавства при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
На стадії підготовчого провадження позивач подав заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій, не змінюючи характеру спірних правовідносин та загальної мети звернення до суду, просив, з урахуванням змін у фактичному стані речово-правових і кадастрових відомостей, уточнити зміст матеріально-правових вимог, зокрема про скасування державної реєстрації окремих земельних ділянок, виправлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:488:0032 та приведення у відповідність земельної документації до судових рішень та рішення Київської міської ради.
Відмовляючи у прийнятті до розгляду заяви про зміну позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- позивач одночасно змінює і предмет, і підстави позову, що фактично є пред'явленням нового позову;
- нові вимоги адресовані, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, яке не було відповідачем у первісному позові;
- обставини щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:488:0108, 8000000000:72:488:0106, 8000000000:72:488:0105 та 8000000000:72:488:0040 на земельну ділянку за обліковим кодом 72:488:025 були відомі позивачу ще на час подання первісного позову.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що законодавець установив спеціальне правило для ситуації нового розгляду після скасування судових рішень касаційною інстанцією, яке допускає зміну предмета або підстав позову за наявності сукупності таких умов:
- відбулася зміна фактичних обставин справи після первісного розгляду;
- така зміна об'єктивно впливає на спосіб ефективного захисту прав позивача;
- зміна позову здійснюється в межах тих самих спірних правовідносин.
З матеріалів справи слідує, що після первісного розгляду справи у 2019-2021 роках фактичний стан речових прав та кадастрових відомостей щодо спірної території істотно змінився та:
- станом на час подання первісного позову земельна ділянка позивача не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі та мала виключно обліковий код 72:488:025, однак 20 червня 2023 року Державним кадастровим реєстратором на підставі заяви позивача та технічної документації із землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:488:0032 за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- у 2023 році до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:488:0040 та 8 000 000000:72:488:0106 (дорога в районі земельних ділянок по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ), яка має накладення з земельною ділянкою за обліковим кодом міського земельного кадастру 72:488:025, наданою позивачу у власність рішенням Київської міської ради від 27 травня 2010 року № 971/4409;
- 13 червня 2023 року тим самим органом скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:488:0108 за адресою: АДРЕСА_1 , поземельну книгу закрито, а відомості про зазначену земельну ділянку набули статусу архівних.
Ці обставини об'єктивно виникли після первісного розгляду справи і не могли бути враховані судом ні при ухваленні рішення у 2021 році, ні Шостим апеляційним адміністративним судом у 2023 році.
Порівнявши первинно заявлені позовні вимоги із заявою від 27 травня 2025 року про зміну позовних вимог, вбачається, що в новій заяві:
- немає 5 вимог, які пред'являлись спочатку (пункти 2, 3, 4, 6, 12);
- повторюються в первинній і одна в уточненій редакції загалом 8 вимог (пункти 1, 5, 7, 8, 9, 11, 13);
- є три нових вимоги до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (підпункти 1, 2 і 4 пункту 2).
При цьому, останні безпосередньо стосуються тієї ж самої земельної ділянки, права на яку прагне реалізувати позивач, та того самого масиву кадастрових записів, оцінка правомірності яких і становить предмет даного публічно-правового спору.
Нові три позовні вимоги пов'язані з первісними незмінними іншими 8 позовними вимогами, тому їх окремий розгляд не сприятиме повному і всебічному з'ясуванню обставин справи та ефективному захисту порушених прав.
За таких умов зміна позовних вимог (предмета позову), якими позивач просить скасувати реєстрацію нових земельних ділянок, що накладаються на надану йому у власність ділянку, ґрунтується на змінених фактичних обставинах справи, а отже, відповідає вимогам частини третьої статті 47 КАС України.
Висновок суду першої інстанції про те, що обставини накладення земельних ділянок були відомі позивачу ще на момент подання первісного позову, не можуть бути покладені в основу відмови в прийнятті заяви про зміну позову, оскільки частина третя статті 47 КАС України пов'язує право на зміну предмета або підстав позову не з обізнаністю позивача, а зміною фактичних обставин після закінчення підготовчого засідання/початку першого судового засідання, а в цій справі зміни відбулися, зокрема, в 2023 році.
В даному випадку зміною фактичних обставин є саме вчинення нових реєстраційних дій (скасування реєстрації 8000000000:72:488:0108, реєстрація 8000000000:72:488:0032, поява 8000000000:72:488:0040 як дороги), а не лише існування накладень.
Твердження суду першої інстанції про те, що одночасна зміна предмета і підстав позову фактично є новим позовом, також є помилковим у контексті цієї справи.
Дійсно, за загальним правилом зміна одночасно предмета і підстав позову означає пред'явлення нового позову.
Однак частина третя статті 47 КАС України є спеціальною нормою, яка допускає таку зміну у разі нового розгляду справи, за умови, що зміна зумовлена новими фактичними обставинами, спірні правовідносини залишаються тими самими, нові вимоги стосуються того ж правового конфлікту між тими ж сторонами.
У даній справі позивач не змінює ані характеру спірних правовідносин (оформлення та реєстрація земельної ділянки, наданої рішенням Київської міської ради), ані кола суб'єктів владних повноважень, дії/бездіяльність яких оспорюється (органи Держгеокадастру, Департамент земельних ресурсів, Київська міська рада). Зміна полягає у конкретизації та корекції способів захисту у зв'язку з тим, що на момент нового розгляду спірна ділянка вже зареєстрована як 8000000000:72:488:0032, а інші ділянки, які накладаються на неї чи створюють конфлікт меж, також отримали свій правовий статус у Державному земельному кадастрі.
Що стосується зазначення у змінених позовних вимогах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, то ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року у цій справі здійснено процесуальну заміну відповідача - Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 39817550, адреса: 03115, місто Київ, вулиця Серпова, 3/14).
За наведених обставин твердження суду першої інстанції про те, що поданою заявою позивач змінює позовні вимоги, які не були заявлені у первісному позові, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, не може вважатися достатньою підставою для повернення заяви без розгляду.
З урахуванням процесуальної заміни відповідача, здійсненої Верховним Судом, зазначений орган вже бере участь у справі як належний правонаступник первісного відповідача, а тому уточнення та конкретизація позовних вимог до нього відбувається в межах того ж суб'єкта відповідальності та того ж публічно-правового спору, а не шляхом пред'явлення нового позову до іншої особи.
Завдання адміністративного судочинства, визначене статтею 2 КАС України, полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав і свобод особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Надмірний процесуальний формалізм, який призводить до того, що суд фактично відмовляється розглядати спір з урахуванням зміненого фактичного стану речей та висновків Верховного Суду, суперечить цьому завданню і необґрунтовано обмежує право позивача на доступ до суду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач діяв у межах наданого йому процесуального права, а його заява про зміну позовних вимог подана обґрунтовано та з урахуванням нових фактичних обставин.
Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог та її розгляд по суті з урахуванням викладених у цій постанові висновків.
Керуючись статтями 308, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Поповича Валентина Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Файдюк В.В.
Штульман І.В.