П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25707/25
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Дата і місце ухвалення: 08.10.2025 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
В липні 2025 року до суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА», позивач) до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000114/2 від 14.07.2025 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000220 від 14.07.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що декларантом подано митні декларації на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митними деклараціями до митного органу подані зовнішньоекономічний контракт та доповнення, а також інші документи відповідно до Митного кодексу України. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішення про коригування митної вартості.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року позов ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000114/2 від 14.07.2025 року.
Визнано противоправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000220 від 14.07.2025 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, а тому просить відмовити в її задоволенні.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.04.2024 року між компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) (Постачальник) та ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (Покупець) був укладений Контракт поставки №AUG-27M/080424, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язуються передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документа, що відносяться до нього, а Покупець зобов'язуються прийняти такий товар i сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим Договором - обладнання та устаткування для басейнів, а також супутні деталі та інше приладдя господарського призначення. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.
14.07.2025 року позивачем з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним Контрактом поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року до Одеської митниці була подана митна декларація №25UA500580005202U0.
Митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження митної вартості товару та методу її визначення за ціною договору, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing List) 56/07/2025 від 08.07.2025, рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) 56/07/2025 від 08.07.2025; коносамент (Bill of Lading) № EGLV143551924277 від 21.05.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) №47459 від 11.07.2025; декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 56/07/2025 від 08.07.2025; статус особи, яка подає митну декларацію № 2; загальна декларація прибуття № 25UA141000767034Z3 від 11.07.25; договір поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; специфікація № 47459 від 08.07.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; додаткова угода №2 від 17.12.2024 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; додаткова угода №2.2 від 25.04.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; додаткова угода №3 від 01.05.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; додаткова угода №4 від 09.05.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; договір про надання послуг митного брокера № 3К/В-4 від 27.05.2022.
Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:
1) оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник HANGZHOU SPENIC TRADING COMPANY LIMITED (Китай), різні виробники (Китай), різні торговельні марки;
2) згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.3.1.. Водночас, у специфікації № 47459, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) у наданому комерційному рахунку №56/07/2025 відсутнє посилання на специфікацію №47459 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів;
4) на момент відвантаження товару 21.05.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (інвойс від 08.07.2025 №56/07/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням У наданому коносаменті зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) - Gdansk (Польща). Також, в наданій CMR № 47459 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної кампанії у порту Gdansk Польща, що свідчить про наявність витрат на навантажувальнорозвантажувальні роботи в порту Gdansk;
5) прайс продавця від 07.07.2025 б/н на умовах поставки EXW Китай, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, копію митної декларації країни відправлення від 21.05.2025 №310120250521982156; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; вартість за одиницю товару наприклад «насос занурювальний дренажний», зазначена в комерційній пропозиції та в МД країни відправлення на EXW Китай - 14,58дол.США/шт.,- менше ніж у прайсі продавця на EXW Китай - 15,08дол.США/шт.; експертне дослідження від 14.07.2025 №297/25, у висновку якого вказано виробника, відмінного від заявленого декларантом,- і зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.
На підставі зазначеного було зобов'язано позивача протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
14.07.2025 року декларант додатково надіслав: прайс б/н від 07.07.2025 року, експертне дослідження №297/25 від 14.07.2025 року, експортна декларація №310120250521982156 від 21.01.2025 і комерційні пропозиції.
14.07.2025 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500580/2025/000114/2 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.
Також, 14.07.2025 року Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000220.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Вважаючи протиправним та необґрунтованим рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Проте, в оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем.
Витребуючи у позивача додаткові документи та доходячи висновку про неможливість розмитнення товару позивача за ціною договору, відповідач в оскаржуваному рішенні вказав, що в поданих документах містяться розбіжності, не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Однак, відповідач в рішенні про коригування митної вартості жодним чином не обґрунтовував вказаний висновок.
В рішенні відповідача відсутні посилання, які саме складові заявленої позивачем митної вартості є непідтвердженими, на думку відповідача.
Також, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач вказав на те, що декларантом не подані витребувані документи для підтвердження митної вартості.
Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не погодився з висновком митного органу щодо наявності розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах, а також і висновком про недостатність наданих позивачем документів та про неможливість перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару, з огляду на викладене.
Так, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначила що про відсутність у специфікації №44432, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, інформації щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик, комплектації та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 ст.52 МК України в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно п.1.4 договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року не містить вимог щодо зазначення у специфікації інформації щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик (матеріалу виготовлення), комплектації та артикулів. При цьому позивачем надано відомості про товар які зазначені у МД №25UA500580005202U0.
Крім цього позивачем було надано також опис задекларованого товару №1 митної декларації у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації згідно графа 44 МД №25UA500580005202U0.
Враховуючи наведені обставини, зазначені твердження митниці не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо твердження митного органу про те, що згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.3.1.. Водночас, у специфікації №47459, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Вказана інформація не є ціноутворюючим фактором. Крім того, відомості щодо найменування товару, кількості, його виробника, торговельної марки, ваги, артикулу містяться у графі 31 Митної декларації №25UA500580005202U0 від 14.07.2025 року. Вказані відомості підлягали обов'язковій перевірці посадовими особами митного органу та не викликали будь-яких сумнівів. Відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару містяться у пакувальному листі №56/07/2025 від 08.07.2025 року, який відноситься до Контракту поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року.
Відомості щодо торговельної марки та виробника зазначені у МД №25UA500580005202U0 від 14.07.2025 року: Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD.
Крім того, опис товару зазначено в специфікації № 47459 від 08.07.2025 року до Контракту поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року та переданих продавцем до покупця документів: коносамент № EGLV143551924277 від 21.05.2025 року, інвойс №56/07/2025 від 08.07.2025 року, пакувальний лист №56/07/2025 від 08.07.2025 року.
Враховуючи вищевикладене, твердження митного органу про відсутність інформації щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів не відповідає дійсності, у зв'язку з тим, що така інформація міститься у вищезазначених документах, які були надані митному органу та ним же досліджені.
Щодо твердження відповідача про відсутність у комерційному рахунку №56/07/2025 посилання на специфікацію №47459 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів слід зазначити наступне.
Колегія суддів зазначає, що діючим українським законодавством не встановлено вимог до оформлення комерційного рахунку та він є документом довільної форми, також законодавством не встановлено вимог, щодо необхідності посилання на специфікацію або призначення платежу.
При цьому наданий до митного органу інвойс №56/07/2025 від 08.07.2025 року містить посилання на номер договору №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року, який укладено між сторонами.
Також вірно зазначив позивач, що митним органом не наведено обґрунтування впливу зазначених обставин на визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим відповідний аргумент митного органу не може бути врахований.
Щодо твердження відповідача, що на момент відвантаження товару 21.05.2025 року згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС Україна» (інвойс №56/07/2025 від 08.07.2025 року), що ставить під сумнів достовірність заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів, колегія суддів зазначає наступне.
В міжнародній торговельній практиці, особливо при використанні умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded), оформлення інвойсу після фактичного відвантаження товару є звичайною практикою. Це пов'язано з тим, що остаточна вартість товару може визначатися після завершення всіх логістичних операцій, включаючи транспортування та розвантаження. З матеріалів справи вбачається, що постачання здійснювалося з відстрочкою платежу. Таким чином, дата інвойсу не обов'язково має передувати даті відвантаження товару. Отже, подібні аргументи митного органу не можуть вважатися обґрунтованими та використаний як підстава для коригування митної вартості товару.
Щодо твердження митного органу про перевантаження та наявності додаткових витрат Умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно Інкотермс-2020 означають, що продавець несе всі витрати та ризики до моменту доставки та розвантаження товару в зазначеному місці призначення, а саме в м.Києв, що і зафіксовано в інвойсі та контракті. Зазначений у коносаменті маршрут YANTIAN (КНР) - Gdansk (Польща) логічно відображає лише морський етап багатомодального транспортування, який є проміжним у логістичному ланцюгу. Зазначене не суперечить умовам DPU. DPU не передбачає, що весь маршрут має бути без перевантажень або виключно морським; перевантаження в порту Ґданськ є частиною організованої доставки до місця призначення в Україні; участь українського перевізника у CMR свідчить про завершальну стадію доставки до одержувача.
Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар а це задокументовано інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки, та не суперечать умовам поставки товару. Заявлені в комерційні умови DPU Київ документально підтверджуються всією сукупністю поданих документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором.
Щодо тверджень відповідача, що документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано та сумніву митного органу відносно достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості, слід зазначити те, що умови щодо страхування товару не передбачені укладеним між сторонами договором поставки і, відповідно, декларантом не здійснювалося окреме страхування товару до моменту ввезення, отже, такі витрати відсутні, що не потребує подання додаткових документів. Надані документи у сукупності підтверджують повноту заявленої митної вартості та відповідають ст.ст.52, 53, 57, 58 МК України.
Щодо твердження відповідача про відсутність у прайс-листі продавця від 07.07.2025 року б/н інформації заявлених якісних характеристик товару, торговельної марки та виробника товару, і умов поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки FOB Китай в наданій копії митної декларації країни відправлення від 21.05.2025 року №310120250521982156, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання відповідача на норми українського або міжнародного законодавства, які б зобов'язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. При цьому законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей, які повинен містити прайс-листі. Окрім того, обов'язкове подання прайс-листів ч.2 ст.53 МК України не передбачено.
Що стосується умов поставки, що зазначені в прайс-листі, то вони є безвідносними до позивача, на відміну від специфікації, МД 25UA500580005202U0 та інвойсу, які містять умови поставки згідно Інкотермс.
В постанові від 23.10.2020 року у справі №810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайслист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайслист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 року у справі №420/2792/19, де зазначено, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Таким чином, посилання митного органу на відсутність, невідповідність відомостей прайс-листа та комерційної пропозиції, як на підставу для коригування митної вартості товару не ґрунтується на положеннях нормативно-правових актів.
Також колегія суддів відхиляє посилання митного органу на відсутність у комерційній пропозиції б/н дати і зазначення умов поставки FOB Китай, оскільки аналогічно до вищезазначеного, комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Інші доводи апеляційної скарги того, що вартість за одиницю товару «Перетворювачі статичні: випрямлячі. Блок живлення», зазначена в МД країни відправлення на FOB Китай - 0,43 дол.США/шт., менше ніж у прайсі продавця на EXW (Франко-завод) Китай - 0,45 дол.США/шт., вартість за одиницю товару «Портативна караоке-система», зазначена в МД країни відправлення на FOB Китай - 10,71 дол.США/шт., менше ніж у прайсі продавця на EXW (Франко-завод) Китай - 11,09 дол.США/шт., вартість за одиницю товару «Світильники призначені для використання виключно зі світлодіодними (LED) джерелами світла, з комбінованих матеріалів», зазначена в МД країни відправлення на FOB Китай - 0,34 дол.США/шт., менше ніж у прайсі продавця на EXW (Франкозавод) Китай - 0,36 дол.США/шт., вартість за одиницю товару «Рамка для світильника», зазначена в МД країни відправлення на FOB Китай - 1,62 дол.США/шт., менше ніж у прайсі продавця на EXW (Франко-завод) Китай - 1,68 дол.США/шт., що містить протиріччя за змістом умов поставки, колегія суддів не приймає, оскільки вони не стосуються обставин цієї справи.
Також з цих підстав колегія суддів не приймає посилання на експертне дослідженні від 30.05.2025 року №214/25, оскільки в матеріалах справи таке дослідження відсутнє, в свою чергу наявне експертне дослідженні від 14.07.2025 року №297/25, згідно якого експерту було постановлено питання, що стосується зовсім іншого товару, а саме насоси та гідроакумулятори, умови поставки DPU KYIV, виробник HANGZHOU SPENIC TRADING COMPANY LIMITED, країна походження - Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року, інвойсу № 56/07/2025 від 08.07.2025 року, пакувального листа № 56/07/2025 від 08.07.2025 року, CMR № 47459 від 11.07.2025 року, а не світильне обладнання, умови поставки DPU KYIV, виробник EVERSTAR LIGHTING CO., LTD, Huizhou Hi-Zealed Electronic Co., Ltd, країна походження - Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року, інвойсу №79/05/2025 від 15.05.2025 року, пакувального листа №79/05/2025 від 15.05.2025 року, CMR №44432 від 29.05.2025 року, про що зазначає апелянт в апеляційній скарзі.
При цьому, дослідивши наявне в матеріалах справи експерте дослідження колегія суддів встановила, що заявлена позивачем митна вартість є обґрунтованою, достовірною та підтвердженою належними документами відповідно до статей 52 - 53 МК України. Зазначені розбіжності в додаткових документах не спростовують фактичну вартість, визначену за інвойсом, та не можуть бути підставою для її коригування. Документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч.2 ст.53 МК України та не містять розбіжностей.
Таким чином, визначена апелянтом підстава для коригування митної вартості товару, лише свідчить про формальний підхід митних органів та ігнорування змісту документів наданих декларантом.
Обставини здійснення платежу можуть свідчити лише про виконання зобов'язань по оплаті товару покупцем згідно умов контракту. Разом з цим, вони не можуть сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Митним органом не обґрунтовано яким чином не зазначення в наданому до митного оформлення інвойсі умов здійснення оплати за товар взагалі впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок не відображення цих відомостей не підтверджено, чи які розбіжності і в чому спричинила відсутність вказаних відомостей.
Крім іншого, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно з вимогами ч.2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.
Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.
Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі №21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
При цьому, щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об'єктивних підстав витребувати додаткові документи.
Колегія суддів зазначає, що ціна товару, його характеристики, визначені в контракті та інвойсі, відповідають даним МД та іншим супровідним документам.
Фактично відповідач не встановив будь-яких розбіжностей у поданих позивачем документах, як кількісних, так і вартісних.
Обґрунтованих підстав для невизнання заявленої позивачем митної вартості, яка визначена позивачем за першим методом, - за ціною контракту, відповідачем не наведено.
Обґрунтованих підстав для невизнання заявленої позивачем митної вартості, яка визначена позивачем за першим методом, - за ціною контракту, відповідачем не наведено. Колегія суддів відхиляє як безпідставні, посилання апелянта на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Матеріали справи таких доказів не містять.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2023 року по справі №815/5783/17.
Обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Отже, митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості.
Проте, відповідачем жодним чином необґрунтовано наявність підстав для застосування резервного метода визначення митної вартості у спірному випадку.
Так, відповідач не навів у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.
Враховуючи, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому, постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук