П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6049/25
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. Дата і місце ухвалення: 08.10.2025 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за номером №1555550004220 від 20.05.2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.05.2024 року, з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, врахувавши при її обчисленні відомості про трудовий стаж і заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з архівними довідками від 23.04.2024 року №С-159, №С-160, виданими «Отделом по делам архивов Управления по связям с общественностью Администрации Нефтеюганского района», та здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії із врахуванням вже отриманих сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача є протиправним, оскільки до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Таким чином, на думку позивача, твердження відповідача про відсутність підстав для врахування довідки є безпідставними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1555550004220 від 20.05.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 13.05.2024 року, зарахувавши при її обчисленні відомості про трудовий стаж і заробітну плату у період з 25.08.1983 року по 25.08.1988 року, зазначені в архівних довідках №С-159 та №С-160 від 23.04.2024, виданих Відділом по справам архіву Управління по зв'язкам із суспільством Адміністрації Нефтеюганського району, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 08.10.2025 р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити в повному обсязі з огляду на те, що 29.11.2022 року КМУ прийнято постанову № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», якою Кабінет Міністрів України постановив про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Також, апелянт зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, тому просить відмовити в її задоволенні.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, та з 18.05.2023 року отримує пенсію за віком.
13.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058.
До вищевказаної заяви позивачем було надано архівні довідки Відділу по справам архіву Управління по зв'язкам із суспільством Адміністрації Нефтеюганського району від 23.04.2024 року за №С-159 та №С-160.
Згідно довідки від 23.04.2024 року №С-159 вбачається, що позивач працював водієм пожежної машини 3 класу з 25.08.1983 року по 25.08.1988 року у (далі - мовою оригіналу) «Лесопромышленного хозяйства «Лиственный». У довідці від 23.04.2024 року №С-160 зазначено відомості про заробітну плату позивача у період його роботи з 25.08.1983 року по 25.08.1988 року у лісопромисловому господарстві (далі - мовою оригіналу) «Лиственный».
Відомості про період роботи позивача з 25.08.1983 року по 25.08.1988 року у (далі - мовою оригіналу) «Лесопромышленного хозяйства «Лиственный» також містяться у гр.3-6 його трудової книжки серії НОМЕР_1 .
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розподілено на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області.
Внаслідок розгляду вказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було прийнято рішення №1555550004220 від 20.05.2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії. В обґрунтування вказаного рішення було зазначено, що для проведення перерахунку пенсії заявником надано довідку про заробітну плату, видану архівним відділом лісопромислового господарства (далі - мовою оригіналу) «Лесопромышленного хозяйства «Лиственный» (Росія) за період з 25.08.1983 року по 25.08.1988 року. Водночас, врахувати дану довідку для перерахунку пенсії немає можливості, оскільки з 01.01.2023 року Росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За змістом частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1).
В силу приписів частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно п.2 ст.41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Разом з тим, згідно ч.2 статті 4 Закону №1058-IV закріплено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Так як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії на підставі довідки наданої позивачем, зазначив, що російська федерація з 01.01.2023 року припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
З цього приводу відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію за віком, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Також суд зазначає, що рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 № 01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Зазначена Угода діяла, як на момент роботи позивача у спірний період.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вихід України з цієї Угоди, та згідно якої зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України з 19.06.2023 року.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 19 червня 2023 року, Україна як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
У зв'язку із чим, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про відсутність правових підстав для не врахування довідки є необґрунтованими та не відповідають законодавству, що регулює спірні правовідносини.
Також, безпідставними є доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки в апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області не зазначає жодних належних обґрунтувань, а лише обмежується наведенням норм процесуального закону та зазначає, що з 28.12.2023 року до моменту звернення до суду позивачем пропущено строк звернення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач з 18.05.2023 року отримує пенсію за віком, 13.05.2024 р. звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії, рішення ГУ ПФУ в Львівській області від 20.05.2024 р. отримано представником Яковенка Є.Л. 19.02.2025 р. разом з відповіддю на запити адвоката, з позовом до суду позивач звернувся 26.02.2025 р.
Крім того, суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі надав належну оцінку підставам пропуску строку та поновив пропущений строк, однак апелянтом не наведені жодні обґрунтовані доводи, які б свідчили про порушення позивачем строку звернення до суду, а тому такі доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає.
Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про задоволення позову, тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук