П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25396/24
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Дата і місце ухвалення: 03.11.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року про зміну порядку та способу виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року по справі №420/25396/24 задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо не включення індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з врахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з врахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44.
Судове рішення по справі №420/25396/24 набрало законної сили 23.12.2024р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025р. прийнято звіти військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про виконання судового рішення від 22 жовтня 2024 року по справі №420/25396/24.
Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий двомісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення суду від 22.10.2024р. по справі №420/25396/24 в частині проведення ОСОБА_1 виплат, нарахованих на виконання судового рішення.
Ухвалою від 16.10.2025р. прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення від 22.10.2024р. по справі №420/25396/24; встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий місячний строк для подання звіту про виконання рішення від 22.10.2024р. по справі №420/25396/24 в частині виплати позивачу донарахованих сум.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2025р. змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2024р. по справі №420/25396/24 шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суми доплати в розмірі 60 913,01 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 03.11.2025р.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спірного питання судом першої інстанції необґрунтовано застосовано положення частини третьої статті 378 КАС України, враховуючи, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2024р. по справі №420/25396/24 не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.
Апелянт зазначає, що спірним у рамках даної справи була правомірність дій військової частини щодо ненарахування позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2024 роки, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вже зазначалося колегією суддів, судовим рішення по справі №420/25396/24 зобов'язано відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 та 2024 роки, передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Виплата нарахованої на виконання судового рішення по даній справі доплати в сумі 60 913,01 грн. військовою частиною НОМЕР_1 (на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_2 ) не здійснена внаслідок відсутності виділення відповідних коштів, про що остання послідовно зазначала у поданих до суду звітах про виконання судового рішення.
Вказана обставина, за висновками суду першої інстанції, істотно ускладнює виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення, передбачені статтею 378 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновкам суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративних справах врегульовані статтею 378 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів зазначає, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду від 22.10.2024р. по справі №420/25396/24.
При цьому, судом неодноразово було надано військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту в частині виплати на користь ОСОБА_1 донарахованих сум грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2024 роки, що становить 60 913,01 грн.
Незважаючи на це, виплата нарахованої на виконання судового рішення по даній справі доплати військовою частиною НОМЕР_1 на користь позивача не здійснена внаслідок відсутності коштів, про що остання послідовно зазначала у поданих до суду звітах про виконання судового рішення.
Зазначену обставину, на думку колегії суддів, судом першої інстанції правомірно розцінено як таку, що істотно ускладнює виконання рішення, що у відповідності до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України є підставою для зміни способу або порядку виконання рішення суду від 22.10.2024р. по справі №420/25396/24.
При цьому, колегія суддів зазначає, що абзац перший частини 3 статті 378 КАС України передбачає випадки, за наявності яких суд має право змінити спосіб або порядок виконання рішення суду (наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим), в той час як абзац другий частини 3 статті 378 КАС України встановлює випадки, коли не передбачено ймовірності жодного розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу.
У даному випадку судом встановлено саме наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування ч.3 ст.378 КАС України, враховуючи, що встановлені судом заходи судового контролю не призвели до виконання судового рішення від 22 жовтня 2024 року по справі №420/25396/24 в частині виплати ОСОБА_1 у належному розмірі допомоги для оздоровлення за 2022 та 2024 роки.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 посилається на відсутність підстав для застосування абз.2 ч.3 ст.378 КАС України, залишивши поза увагою положення абз.1 ч.3 ст.378 Кодексу.
При вирішенні спірного питання колегія суддів враховує, що судове рішення по справі №420/25396/24 в частині виплати на користь позивача донарахованих сум грошової допомоги для оздоровлення не виконується військовою частиною вже майже один рік.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відповідно до ч.2 ст.328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції про зміну способу і порядку виконання судового рішення (п.19 ч.1 ст.294 КАС України), після її перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст рішення виготовлений 05 грудня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук