П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/19094/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (суддя Пекний А.С., м. Одеса, повний текст рішення складений 17.02.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.06.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивачка просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.09.2016 року по 28.02.2018 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 62130 гривень 75 копійок;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4084 гривні 49 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року включно у загальній сумі 152 759 гривень 93 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов задоволений частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.09.2016 року по 28.02.2018 року включно;
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із встановленням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неврахування висновків Верховного Суду у подібних відносинах, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
На думку апелянта, суд при розгляді справи має визначити суму індексації грошового забезпечення, належну до виплати, що не було зроблено судом першої інстанції.
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходила військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2021 №74 позивачку 12.04.2021 виключено зі списків особового складу та з всіх видів забезпечення.
Індексація грошового забезпечення позивачці не нараховувалася та не виплачувалася з 17.09.2016 по 28.02.2018.
Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за 2018-2021 роки ОСОБА_2 нараховувалася індексація грошового забезпечення у грудні 2018 року у сумі 71,08 грн, у січні 2019 року - 71,08 грн, у лютому 2019 року - 71,08 грн, у березні 2019 року - 134,47 грн, у квітні 2019 року - 134,47 грн, у травні 2019 року - 134,47 грн, у червні 2019 року - 134,47 грн, у липні 2019 року - 206,72 грн, у серпні 2019 року - 206,72 грн, у вересні 2019 року - 206,72 грн, у жовтні 2019 року - 206,72 грн, у листопаді 2019 року - 206,72 грн, у грудні 2019 року - 206,72 грн, у січні 2020 року - 216,51 грн, у лютому 2020 року - 216,51 грн, у березні 2020 року - 216,51 грн, у квітні 2020 року - 216,51 грн, у травні 2020 року - 216,51 грн, у червні 2020 року - 216,51 грн, у липні 2020 року - 226,29 грн, у серпні 2020 року - 226,29 грн, у вересні 2020 року - 226,29 грн, у жовтні 2020 року - 226,29 грн, у листопаді 2020 року - 226,29 грн, у грудні 2020 року - 233,81 грн, у січні 2021 року - 331,42 грн, у лютому 2021 року - 331,42 грн, у березні 2021 року - 331,42 грн, у квітні 2021 року - 132,57 грн.
Позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок індексації за період з 01.03.2018 по 12.04.2021 та надання інформації щодо виплати індексації за період з 17.09.2016 по 28.02.2018.
Листом від 19.07.2024 №761/1416 військова частина повідомила, що перерахунок та доплата індексації грошового забезпечення в період з 17.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця "січень 2018 року", а також за період з 01.03.2018 по 12.04.2021 не проводилася, адже це не відповідає вимогам діючого законодавства.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із даним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування та виплата позивачці індексації грошового забезпечення за період з 06.07.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2016 року є протиправними. З метою ефективного захисту порушеного права позивачки на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 06.07.2016 року по 28.02.2018 року, маються підстави для визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивачки за вказаний період.
Відмовляючи у частині позовних вимог позивачки про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення в сумі 64199,04 грн., суд виходив з того, що спірними обставинами в даній справі є тільки наявність у позивачки права на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 06.07.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Відповідно, нарахування і виплата індексації грошового забезпечення у конкретно вираженій сумі виходить за межі спірних правовідносин, які склались між сторонами. Враховуючи вищевикладене, компенсація сум податку з доходів фізичних осіб має бути проведена одночасно з нарахуванням та виплатою індексації.
Відмовляючи у частині вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4035,33 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд вважав, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 17.06.2020 року включно з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку №44.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).
У відповідності до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію Закону №1282-XII.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій статті 4 Закону №1282-XII.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).
Згідно пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
З приводу індексації грошового забезпечення військовослужбовців Верховний Суд сформулював сталу правову позицію (постанови Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 19.05.2022 у справі №380/11904/21, від 31.05.2022 у справі №380/5610/21, від 23.06.2022 у справі №120/2399/21-а, від 28.06.2022 у справі №640/8991/21, від 23.08.2022 у справі №420/11641/21, від 20.09.2022 у справі №420/2748/20), згідно з якою виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати індексацію грошового забезпечення.
Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому грошове забезпечення зросло за рахунок його постійних складових.
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018 Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на те, що посадовий оклад військовослужбовців не збільшувався, в силу норм Порядку №1078 - січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців до 01.03.2018.
Ураховуючи, що звернення позивачки до суду відбулось з підстав не визнання відповідачем права позивачки на індексацію грошового забезпечення у період з 17.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця "січень 2018 року", колегія суддів вважає, що застосований судом першої інстанції спонукаючий спосіб захисту прав позивачки є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21.
При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки з березня 2018 року військова частина почала нараховувати та виплачувати позивачці поточну індексацію і позивачка визнає її розмір, як належний, у суду відсутні підстави вважати, що у позивачки виникне необхідність у повторному зверненні до суду.
Між тим, обов'язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
Щодо вимоги суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4035,33 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів виходить з такого.
У період існування спірних правовідносин Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття як "фіксована" сума не містили, однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.
01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивачки, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
За такої умови, відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивачки, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Як випливає з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачці індексацію-різницю за період з 01.03.2018 до звільнення з військової служби. Водночас позивачка наполягала на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивачка має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 6 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 9 травня 2023 року по справі №400/12702/21.
Згідно наявних в матеріалах справи Довідки про заробітну плату від 18.07.2024 №761/141 та Картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік, розмір доходу позивачки за березень становить 7227,20 грн., а за квітень - 7595,04 грн.
Отже, грошовий дохід позивачки збільшився на 367,84 грн.
У квітні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 256,01%, а не 253,3% як помилково вважала позивачка.
Розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,002 (1,008 х 0,995 х 0,999) х 1,011 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 2009 рік: 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 (1,009 х 1,005) х 1,011 х 1,014 (0,999 х 0,998 х 1,008 х 1,009) х 1,011 х 2010 рік: 1,018 х 1,019 х 0,993 (1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998) х 1,012 х 1,029 х 1,016 (1,005 х 1,003 х 1,008) х 2011 рік: 1,01 х 1,009 х 1,014 х 1,013 х 1,009 (1,008 х 1,004 х 0,997) х березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022 х 1,033 х 1,038 х 1,01 х 1,012(1,004 х 1,008) х 1,029 х 1,024 х 1,019 х 1,03 х 2015 рік-березень 2016 року:1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,14 х 1,022 х 0,986 ( 1,004 х 0,99 х 0,992 ) х 1,023 х 0,987 х 1,02 х 1,022 (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01) х квітень 2016: 1,035 х травень 2016-квітень 2018: 1,245 (1,001 х 0,998 х 0,999 х 0,997 х 1,018 х 1,028 х 1,018 х 1,009 х 1,011 х 1,01 х 1,018 х 1,009 х 1,013 х 1,016 х 1,002 х 0,999 х 1,02 х 1,012 х 1,009 х 1,01 х 1,015 х 1,009 х 1,011) = 256,01%.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за квітень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. х 256,01% / 100 = 4510,90 грн.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачці індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4510,90 грн. - 367,84 грн. = 4143,06 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачці у розмірі 4143,06 грн. до дня звільнення з військової служби.
Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та вважає, що порушене право позивачки підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4143,06 грн. в місяць за період з 01.04.2018 року по 12.04.2021 включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги позивачки знайшли своє підтвердження, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року змінити, виклавши абзаци четвертий та п'ятий резолютивної частині у наступній редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.04.2018 року по 12.04.2021 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 у фіксованій величині 4143,06 гривень в місяць за період з 01.04.2018 року по 12.04.2021 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум".
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов