04 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1910/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року (суддя Богатинський Б.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 23.05.2025 року) у адміністративній справі №280/1910/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зарахувати до страхового період навчання, до пільгового стажу роботи за Списком №1 певний період роботи, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд -
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі по тексту - відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.02.2025 року № 083850025130 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов'язати відповідача зарахувати до її страхового стажу роботи період навчання з 01.09.1994 року по 28.02.1997 року в Запорізькому медичному училищі №2, її страхового стажу період перебування у соціальній відпустці з 01.05.2002 року по 31.10.2004 року, пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 25.04.2006 року по 31.07.2013 року на посаді рентгенлаборанта; зобов'язати відповідача призначити з 28.02.2025 року їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.02.2025 року №083850025130 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1994 року по 28.02.1997 року в Запорізькому медичному училищі №2, період перебування у соціальній відпустці з 01.05.2002 року по 31.10.2004 року, до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 25.04.2006 року по 31.07.2013 року на посаді рентгенлаборанта, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, який відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 47 років, 20.02.2025 року звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком; заява 28.02.2025 року була розглянута за принципом екстериторіальності головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та рішенням №083850025130 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1; страховий стаж становить 30 років, 03 місяці, 14 днів; пільговий стаж за Списком №1 - 5 років 04 місяці 25 днів: до пільгового стажу не зараховано період з 25.042006 року по 31.07.2013 року згідно пільгової довідки від 06.02.2025 року №9/1, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Запоріжжя, оскільки не містить посилання на нормативний документ, чинний на період перебування на посаді; стаж потребує перевірки. Оскільки згідно довідки від 06.02.2025 року №9, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Запоріжжя, ОСОБА_1 працювала з 4.04.1997 року по 31.07.2013 року на посаді медсестри продпункту міської поліклініки №2; відсутній додаток до наказу про результати атестації від 07.04.2004 року №162 з переліком робочих місць. професій та посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Період навчання з 01.09.1994 року по 28.02.1997 року не зараховано, оскільки в дипломі НОМЕР_1 відсутній підпис голови екзаменаційної комісії, довідку ОСОБА_1 не надавала. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період з 01.05.2002 року по 31.10.2024 року, оскільки згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (форма ОК-5) відсутні дані про сплату страхових внесків; перебування ОСОБА_1 у соціальній відпустці потребує підтвердження первинними документами та свідоцтво про народження дитини. Апелянт зазначив, що відповідно до ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку, оскільки згідно Закону України від 03.10.2017 року №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017 року, необхідний пенсійний вік складає 50 років.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 20.02.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від №083850025130 від 28.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, передбаченого п.2 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що страховий стаж становить 30 років 3 місяці 14 днів; пільговий стаж за Списком №1 становить 5 років 4 місяці 25 днів; до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплома від 28.02.1997 року НОМЕР_1 від 28.02.1997 року з 01.09.1994 року по 28.02.1997 року, оскільки в документі відсутній підпис голови екзаменаційної комісії; до страхового стажу не зараховано період робот із 01.05.2002 року по 31.10.2004 року, оскільки згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (форма ОК-5) відсутні дані про сплату страхових внесків; перебування ОСОБА_1 у соціальній відпустці потребує підтвердження первинними документами та свідоцтвом про народження дитини; до пільгового стажу не зарахований період з 25.04.2006 року по 31.07.2013 року згідно пільгової довідки від 06.02.2025 №9/1, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Запоріжжя, оскільки не містить посилання на нормативний документ, чинний на період перебування на посаді; пільговий стаж потребує перевірки щодо зайнятості повний робочий день, оскільки згідно довідки про стаж від 06.02.2025 року №9, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» м. Запоріжжя, ОСОБА_1 працювала з 14.04.1997 року по 31.07.2013 року на посаді медсестри продпункту міської поліклініки №2. Також відсутній додаток до наказу про результати атестації від 07.04.2004 року №162 з переліком робочих місць, професій та посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списом №1. Суд врахував, що відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 25.04.2006 року переведена на посаду рентген-лаборанта з шкідливими умовами праці категорії «А», оскільки знаходиться напротязі всього робочого дня в зоні іонізуючого випромінювання відповідно до наказу №90 від 25.04.2006 року; 08.04.2009 року проведено атестацію рентгено-діагностичного відділення; умови і характер праці рентгенлаборантів відносяться до особливо шкідливих і відповідають позиції 19 розділу ХІХ «Охорона здоров'я» Списку №1 виробництв, професій з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; 31.07.2013 року звільнена з посади рентген-лаборанта КУ «ЦРП Шевченківського району», у зв'язку з переведенням по п.5 ст.36 КЗпП України до КУ «Міська лікарня № 8», наказом №186к/ тр від 29.07.2013. ОСОБА_1 надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №9/1 від 06.02.2025, видана КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» м. Запоріжжя, у якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала в Центральній районній поліклініці Шевченківського району, у період з 25.04.2006 року по 31.07.2013 року, виконувала роботи у сфері іонізуючого випромінювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2002 року №36, на посаді рентгенлаборанта рентгенологічного відділення, яка передбачена Списком №1 розділу ХІХ підрозділу 19, довідка видана на підставі: штатного розпису, наказів, журналу обліку доз, відомостей про заробітну плату, атестацію робочих місць за умовами праці працівників рентгенологічного відділення наказ № 231 від 07.04.2009 року, наказу від 26.04.2007 № 189/1, наказу від 22.07.2004 року №63, реєстраційний номер 4 від 08.04.2009 року, наказу №162 від 07.04.2004 року. Суд врахував, що ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує паспорт ОСОБА_1 (серія НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 01.01.2002).У довідці ОК-5 у 2002 році міститься код підстави БСВ ЗПЗ056Е1 та позначає тимчасову непрацездатність, що почалась у період роботи. В період з 2002 року по 2005 рік ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення 3-річного віку, що підтверджують дані Реєстру, мають код підстави БСВ ЗПЗ056Ж1 та позначає час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення кожною дитиною 3-річного віку. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч4 ст.25, п.2 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п. «а» ст.13, п. «д» ч.3 ст.56, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року; пунктами 1, 8, 11, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року; пунктами 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та прийшов до висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для ОСОБА_1 закону, а саме положенням п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року. Суд прийшов до висновку про те, що за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії. Суд вважав, що період зайнятості ОСОБА_1 з 25.04.2006 року по 31.07.2013 на посаді рентгенлаборанта підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1. Суд зазначив, що до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 року включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку. Суд вважав, що відсутність підпису голови екзаменаційної комісії не спростовує факт навчання, та відповідно період навчання має бути зарахований до стажу роботи, а тому слід зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її навчання.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.02.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Встановлено, що за принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 28.02.2025 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та рішенням №083850025130 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, передбаченого п.2 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що страховий стаж становить 30 років 3 місяці 14 днів; пільговий стаж за Списком №1 становить 5 років 4 місяці 25 днів; до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплома від 28.02.1997 року НОМЕР_1 від 28.02.1997 року з 01.09.1994 року по 28.02.1997 року, оскільки в документі відсутній підпис голови екзаменаційної комісії; до страхового стажу не зараховано з 01.05.2002 року по 31.10.2004 року, оскільки згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (форма ОК-5) відсутні дані про сплату страхових внесків; перебування ОСОБА_1 у соціальній відпустці потребує підтвердження первинними документами та свідоцтвом про народження дитини; до пільгового стажу не зарахований період з 25.04.2006 року по 31.07.2013 року згідно пільгової довідки від 06.02.2025 року №9/1, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Запоріжжя, оскільки не містить посилання на нормативний документ, чинний на період перебування на посаді: пільговий стаж потребує перевірки щодо зайнятості повний робочий день, оскільки згідно довідки про стаж від 06.02.2025 року №9, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» м. Запоріжжя, ОСОБА_1 працювала з 14.04.1997 року по 31.07.2013 року на посаді медсестри продпункту міської поліклініки №2; відсутній додаток до наказу про результати атестації від 07.04.2004 року №162 з переліком робочих місць, професій та посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списом № 1.
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 . працювала6 25.04.2006 року переведена на посаду рентген-лаборанта з шкідливими умовами праці категорії «А», оскільки знаходиться напротязі всього робочого дня в зоні іонізуючого випромінювання відповідно до наказу № 90 від 25.04.2006 року; 08.04.2009 проведено атестацію рентгено-діагностичного відділення. Умови і характер праці рентгенлаборантів відносяться до особливо шкідливих і відповідають позиції 19 розділу ХІХ «Охорона здоров'я» Списку № 1 виробництв, професій з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; 31.07.2013 звільнена з посади рентген-лаборанта КУ «ЦРП Шевченківського району», у зв'язку з переведенням по п.5 ст.36 КЗпП України до КУ «Міська лікарня № 8», наказом №186к/ тр від 29.07.2013 року.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №9/1 від 06.02.2025 року, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» м. Запоріжжя, ОСОБА_1 працювала в Центральній районній поліклініці Шевченківського району, у період з 25.04.2006 року по 31.07.2013 року, виконувала роботи у сфері іонізуючого випромінювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2002 року №36, на посаді рентгенлаборанта рентгенологічного відділення, яка передбачена Списком № 1 розділу ХІХ підрозділу 19, довідка видана на підставі: штатного розпису, наказів, журналу обліку доз, відомостей про заробітну плату, атестацію робочих місць за умовами праці працівників рентгенологічного відділення наказ №231 від 07.04.2009 року, наказу від 26.04.2007 року №189/1, наказу від 22.07.2004 року №63, реєстраційний номер 4 від 08.04.2009 року наказу №162 від 07.04.2004 року.
Встановлено, що ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує паспорт ОСОБА_1 (серія НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 01.01.2002). У довідці ОК-5 у 2002 році міститься код підстави БСВ ЗПЗ056Е1 та позначає тимчасову непрацездатність, що почалась у період роботи. В період з 2002 року по 2005 рік ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення 3-річного віку, що підтверджують дані Реєстру, мають код підстави БСВ ЗПЗ056Ж1 та позначає час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Відповідно до копію диплому від 28.02.1997 року НОМЕР_1 , виданого 28.02.1997 року ОСОБА_1 закінчила у 1997 році Запорізьке медичне училище № 2. Крім того, ОСОБА_1 надала копію додатку до диплома молодшого спеціаліста №ІЛ ВЕ №009292 від 01.03.1997 року реєстраційний номер 2798.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Встановлено, що 03.10.2017 року прийнято Закон № 2148-VIII,яким доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» п.1 ч.2 ст.114 такого змісту: на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років у жінок і не менше 20 років страхового стажу, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 року, збільшено раніше передбачений п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнані неконституційними ст.13, ч.2 ст.14, пункти "б" - "г" ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII. Застосуванню підлягають ст.13, ч.2 ст.14, пункти "б" - "г" ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. «д» ч.3 ст.56, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. До стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до пунктів 1, 3, 8, 11, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки. Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини, а документом, що підтверджує досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, може бути інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах, а тому у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Суд обґрунтовано вважав, що період зайнятості ОСОБА_1 з 25.04.2006 року по 31.07.2013 року на посаді рентгенлаборанта підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1; період перебування ОСОБА_1 у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, а також відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до стажу роботи та період навчання ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року у адміністративній справі №280/1910/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова