Справа № 510/1510/25
Провадження № 2/496/3173/25
04 грудня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Шаньшиної М.В.,
секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Біляївського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачем вказано, що 13.12.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76322981. 22.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-14/24, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ « СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-14/24, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 31 581,57 грн., з яких: 6 887,50 грн. заборгованість за тілом кредиту; 24 694,07 грн. заборгованість по відсотках. Позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
11.01.2024 та 17.01.2024 року Позивач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за договором №76322559 шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за договором позики. Сплачуючи заборгованість за Договором Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Договору позики.
19.08.2025 року представником позивача до суду була надана заява про зменшення позовних вимог, згідно з якою представник позивача просив суд зменшити позовні вимоги в частині стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом позову, а саме відшкодування витрат на правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позовної заяви додане клопотання про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання судової повістки 06.11.2025 року.
Відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, вирішує питання про заочний розгляд справи.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.12.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76322981.
Відповідно до зазначеного договору, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Інші істотні умови договору: строк кредиту 30 днів, знижена процентна ставка 2,5 % на день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 % в день, пеня 2,70 % в день, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 16 625 грн.
Грошові кошти в розмірі 9 500 гривень на виконання вищезазначеного договору були надані Відповідачу, про що свідчить лист АТ «ТАСКОМБАНК» №14/02/25-48 від 14.02.2025 року.
Розрахунком заборгованості, проведеним первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 22.05.2024 року (дату укладання Договору факторингу) підтверджується заборгованість ОСОБА_1 в розмірі 31 581,57 грн., з яких: 6 887,50 грн. заборгованість за тілом кредиту; 24 694,07 грн. заборгованість по відсотках.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору, чим порушив право позивача на кошти за кредитним договором та суд вважає, що виниклі спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Цивільно-правове зобов'язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов'язання це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов'язана особа - як боржник.
Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
22.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-14/24, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-14/24 від 22.05.2024 року, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 31 581,57 грн., з яких: 6 887,50 грн. заборгованість за тілом кредиту; 24 694,07 грн. заборгованість по відсотках.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Таким чином, позикодавець ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Відповідно до заяви на приєднання від 13.12.2023 року зазначено, що процентна ставка складає 2,5 % в день, строк кредитування - 30 днів.
11.01.2024 та 17.01.2024 року Позивач здійснив часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за договором №76322559 шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за договором позики. Сплачуючи заборгованість за Договором Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Договору позики.
В результаті чого виникла заборгованість у сумі - 13 976,88 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 6 887,50 грн., та заборгованість по процентам станом на 12.01.2024 року у сумі 7 089,38 грн.
З огляду на викладене суд вважає, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту в частині стягнення заборгованості в сумі 13 976,88 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 579938067.1 від 08.08.2025 року (а.с. 4), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1 072,07 грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 13 976,88 х 2422,40 грн/31 581,57 грн.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
За змістом ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Понесені ТОВ «Свеа Фінанс» витрати на правову допомогу адвоката Білосорочки С.А. згідно з договором про надання правової допомоги №01.02-21/25 від 01.07.2025 року, актом про отримання правової допомоги, квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги на суму 10 000 грн.
Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10 000,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Білосорочкою С.А. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 207, 509, 525, 526, 536, 549, 611, 634, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за Договором № 76322981 від 13.12.2023 року в розмірі 13 976,88 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 6 887,50 грн., та заборгованість по процентам станом на 12.01.2024 року у сумі 7 089,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) понесені судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1 072,07 гривень та 3 000,00 грн. витрат на оплату професійної правової допомоги.
Товариству з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» в іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення комісії відмовити.
Рішення суду, як ухвалене заочно, може бути переглянуте Біляївським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, а саме: рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду, як ухвалене заочно, набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.В. Шаньшина