1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11483/24 2/335/346/2025
01 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, поділ майна,
В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, поділ майна.
Ухвалою суду від 18.10.2024 року вказану заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову. 28.10.2024 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою недоліки, визначені в ухвалі суду від 18.10.2024 року про залишення позову без руху, були усунуті.
Ухвалою суду від 29.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. У справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року, задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 : будівлю офісу ін. № 003, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею: 0,2369 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:004:0069, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.
Ухвалою суду від 17.12.2024 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року, задоволено клопотання представника відповідача та поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву та прийнято відзив до розгляду, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив відповідача.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року зустрічну позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, надано строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою суду від 25.04.2025 року, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за автомобіль, який був спільною сумісною власністю подружжя, повернуто ОСОБА_3 її зустрічний позов з уточненнями.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20.06.2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського (нова назва - Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2025 року про відмову у прийнятті та повернення зустрічного позову у цій справі залишено без змін.
Ухвалою суду від 25.04.2025 року, задоволено заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, а саме:
встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в період часу з 18.01.2017 р. по 15.07.2019 р.;
визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будівля офісу інв.№ 003, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею: 0.2369 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:004:0069, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій;
визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину наступного нерухомого та рухомого майна, земельної ділянки: будівлі офісу інв. № 003 за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею : 0.2369 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:004:0069, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.
Також, ухвалою суду 25.04.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» та ПАТ АБ «Південний».
В позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. До початку судового розгляду справи по суті представником позивача, адвокатом Журавльовим Д.І., 12.11.2025 року подано клопотання про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної та оціночно будівельної експертизи (уточнене), проведення якої доручити експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 332/4629/15 (провадження № 61-15451св18) вказано, що: «у статті 62 СК України передбачено втручання у право особистої приватної власності. У цій статті вказано, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Однак при цьому обмежуються саме права особистої власності одного з подружжя, а відтак зменшується обсяг правомочностей колишнього одноособового власника. Зі змісту статті 62 СК України вбачається, що втручання у право власності може бути обґрунтованим, та дотримано балансу інтересів подружжя, у разі наявності у сукупності двох факторів: 1) істотність збільшення вартості майна; 2) таке збільшення вартості пов'язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником. Як трудові затрати необхідно розуміти особисту чи спільну трудову діяльність подружжя. Така діяльність може бути направлена на ремонт майна, його добудову чи перебудову, тобто дії, що потягли істотне збільшення вартості такого майна. Грошові затрати передбачають внесення особистих чи спільних коштів на покращення чи збільшення майна. Наявність істотного збільшення вартості є оціночним поняттям, тому у конкретній справі рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позову приймається судом з урахуванням усіх його обставин. Істотність має визначальне значення, так як необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об'єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об'єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об'єкт стають малозначними в остаточній вартості об'єкта власності чи у остаточному об'єкті. Істотність збільшення вартості майна підлягає з'ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об'єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником. За загальною практикою мають враховуватися капітальний ремонт чи переобладнання житла, тобто значне перетворення об'єкта нерухомості. Поточний ремонт житла, зміна його призначення з житлового на нежитлове без капітального переобладнання не буде надавати підстав для визнання такого об'єкта спільною сумісною власністю подружжя, оскільки значних перетворень сам об'єкт не зазнав і не можна вважати ці перетворення такими, що істотно збільшили вартість майна. У такому випадку, якщо суд встановить наявність понесених затрат з боку іншого подружжя - не власника, однак не визнає такі затрати істотними, то цей з подружжя може вимагати грошової компенсації понесених затрат, якщо такі затрати понесені під час перебування у шлюбі. Другий чинник істотності такого збільшення має бути пов'язаний із спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном. Істотне збільшення вартості майна обов'язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого, не власника майна, з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості саме по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна. Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інших чинників, які не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат подружжя чи іншого, не власника, з подружжя, у майно, не повинні враховуватися у зв'язку з тим, що законодавець у статті 62 СК України не називає їх як підстави для визнання особистого майна одного з подружжя спільним майном». Вартість будівлі змінилася в наслідок добудови другого поверху, що збільшило площу будівлі з 63,40 кв.м. до 165,6 кв.м., а також ремонту. Таким чином, об'єкт розчинився, нівелювався, втратився чи став настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя, тому у зв'язку з вищевикладеним, на думку представника позивача наявні підстави для призначення експертизи по справі.
Разом з цим, 17.11.2025 року, від представника відповідача надійшли заперечення щодо клопотання про призначення експертизи. В обґрунтування поданих заперечень представником зазначено наступне. Позовними вимогами позивача по справі є: встановлення юридичного факту; визнання спільною сумісною власністю подружжя нерухомого майна; визнання за позивачем права власності на частину нерухомого та рухомого майна (будівлі офісу та земельної ділянки), тобто позивачем заявлено задоволення майнових вимог та визнання права власності на частину об'єкта нерухомого майна, а не стягнення чи виплата за нього грошової компенсації. При подачі позовної заяви вартість майна, що є предметом спору по справі, позивачем визначена, відповідно до визначеної ціни майна сплачено судовий збір, та визначено розмір заявлених позовних вимог. Відповідно судова будівельно - технічна та оціночна експертизи будівлі офісу та земельної ділянки ніяк не впливають на встановлення спірних правовідносин та заявлені позовні вимоги. Разом з цим, представник позивача зазначив, що провадження по справі відкрито 29 жовтня 2024 року. Відповідно з дня відкриття провадження у справі минуло більше 365 днів та строк підготовчого провадження не продовжувався. Враховуючи викладене представник просить суд відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання про призначення експертизи, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Відповідач та представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явились. В запереченнях щодо клопотання про призначення експертизи просив суд розглянути без участі сторони відповідача.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 8, 10 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи, а також клопотання учасників справи.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначив позивач, що спірна будівля офісу, яка належить відповідачу, за період спільного проживання сторін зазнала істотних змін: проведено добудову другого поверху, збільшено площу з 63,4 кв.м до 165,6 кв.м, виконано ремонтно-будівельні роботи. На думку позивача, зазначені зміни призвели до істотного збільшення вартості майна, що відповідно до ст. 62 СК України може впливати на правову природу об'єкта та його віднесення до спільної сумісної власності.
Відповідно до положень ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого із подружжя, воно у разі спору може бути визнане рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Встановлення факту, чи мало місце істотне збільшення вартості нерухомого майна, які саме роботи виконані, чи є вони невід'ємними поліпшеннями, якою була первинна та фактична ринкова вартість об'єкта, а також співвідношення цих показників, потребує спеціальних знань у галузі будівництва та оцінки нерухомості, якими суд не володіє.
Подані сторонами докази не містять відомостей, що дозволяють самостійно визначити обсяг та вартість будівельних робіт, ступінь їх впливу на збільшення вартості об'єкта чи причини такого збільшення.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Отже, судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню та з'ясуванню обставин справи, ефективному вирішенню цивільних справ і постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом МЮУ 08.10.1998 №53/5 та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Як роз'яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Згідно із розділом І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ 08.10.1998 №53/5, різновидами інженерно-технічних експертиз є будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертизи.
Згідно із п.5.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.
Відповідно п.5.2 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є, зокрема, визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо).
В поданих представником відповідача запереченнях зазначено, що технічна та оціночна експертизи будівлі офісу та земельної ділянки ніяк не впливають на встановлення спірних правовідносин та заявлені позовні вимоги.
Разом з цим, у запереченнях на клопотання про призначення експертизи, представник відповідача також зазначає, що підготовче провадження триває вже більше року та його строк не продовжувався.
Доводи відповідача щодо спливу строку підготовчого провадження є необґрунтованими, оскільки строк був продовжений ухвалою суду від 17.12.2024 року.
Заперечення відповідача про відсутність необхідності у проведенні експертизи суд до уваги не бере, оскільки спір стосується саме юридичної оцінки характеру та обсягу поліпшень будівлі, а також встановлення ринкової вартості нерухомого майна у різні періоди, що є питаннями, які неможливо встановити без залучення спеціальних знань.
Таким чином, враховуючи те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити по даній справі комплексну судову будівельно-технічну та оціночно будівельну експертизу, проведення якої доручити експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На вирішення експерту поставити питання, викладені у клопотанні про призначення експертизи, враховуючи відсутності заперечень чи уточнень щодо сформульованих стороною позивача питань з боку представника відповідача.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, а тому на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити, як це передбачено вимогами ч.1 п.5 ст.252 ЦПК України, згідно якої суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.
Відповідно до ч.2 ст. 135 ЦПК України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
А тому, витрати за проведення вказаної експертизи слід покласти на позивача в справі ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 76, 103, 107, 135, ч.1 п.5 ст.252 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної та оціночно будівельної експертизи - задовольнити.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, поділ майна комплексну судово будівельно-технічну будівельно-технічної та оціночно будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- якою була ринкова вартість будівлі офісу інв.№ 003 за адресою АДРЕСА_1 (без земельної ділянки) на момент придбання?
- які ремонтно-будівельні роботи були проведені по будівлі офісу інв.№ 003 за адресою АДРЕСА_1 в період з 18.01.2017 по 01.01.2019 (з визначенням їх виду, обсягу та орієнтовної вартості)?
- чи є ці роботи невід'ємними поліпшеннями нерухомого майна - будівлі офісу інв. №003 за адресою АДРЕСА_1 ?
- на скільки збільшилась вартість будівлі офісу інв.№ 003 за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з виконанням ремонтно будівельних робіт (реконструкції 1 го поверху, будівництва 2го поверху, ремонту, тощо) в період з 18.01.2017 по 01.01.2019?
- який є розмір збільшення вартості будівлі офісу (у відсотковому та грошовому еквіваленті), шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості будівлі офісу (без земельної ділянки) на момент придбання та за час з 18.01.2017р. по 01.01.2019р. включно (з огляду на ремонтно будівельні роботи в будівлі офісу (без земельної ділянки) на момент придбання та у вказаний період, внаслідок коливання курсу валют, загального удорожчання об'єктів нерухомості, інфляційних та інших об'єктивних процесів, та/або інших чинників, які не співвідносяться з обсягом проведених ремонтно-будівельних робіт у вказаний період)?
- чи має місце таке істотне збільшення вартості будівлі офісу (без земельної ділянки) з моменту придбання по 01.01.2019 року.
Проведення експертизи доручити експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що знаходиться за адресою: 69068, м.Запоріжжя, вул. Аваліані, 19 А/ 69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 73 А.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 та роз'яснити йому положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Надати для проведення експертизи: матеріали цивільної справи №335/11483/24 (провадження №2/335/346/2025).
Зобов'язати сторони надати доступ до спірної будівлі офісу інв.№ 003 за адресою АДРЕСА_1 .
Роз'яснити сторонам зміст ст. 109 ЦПК України, якою передбачено, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення експертизи провадження в справі зупинити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом її подання безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2025 року.
Суддя І.В. Новасардова