Справа № 314/2087/25
Провадження № 2/314/1354/2025
27.11.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Швець О.В.,
секретар судового засідання Павлівська І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/2087/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Вільнянського району Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, до часу відкриття спадщини, встановлення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем до часу відкриття спадщини, встановлення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15 травня 2015 року. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку та земельних ділянок. Спадкоємці першої черги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зверталися за оформленням спадкового майна, але їм було відмовлено, таким чином позивач є єдиним спадкоємцем п'ятої черги після смерті дідуся, у зв'язку з чим він 30.04.2025 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Постановою №143/02-14/57-2023 від 02.05.2025 нотаріусом відмовлено у видачі спадщини з приводу того, що позивач не був зареєстрований на момент смерті спадкодавця з ним за однією адресою, у зв'язку з чим рекомендовано продовжити термін на прийняття спадщини в судовому порядку, у зв'язку з викладеним, позивач просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 з квітня 2015 року по теперішній час та встановити йому додатковий строк на прийняття спадщини терміном в один місяць.
Ухвалою суду від 16.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
22.05.2025 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.05.2025 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.08.2025 витребувано від Запорізького обласного архіву засвідчену копію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, за наявності, фотокопію спадкової справи.
25.08.2025 на адресу суду надійшла відповідь Запорізького обласного державного нотаріального архіву, надано копію спадкової справи №57/2023.
Ухвалою суду від 07.10.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, наполягали на задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15.05.2015 Виконавчим комітетом Новогупалівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,55 га, розташованої на території Новогупалівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а також земельної ділянки площею 5,4866 га, кадастровий номер 2321585600:02:004:0083, розташованої на території Новогупалівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
Заповітів ОСОБА_2 не залишив, тому спадкування спадщини, яка відкрилась після його смерті, має здійснюватися за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , жоден зі спадкоємців не звертався.
03.10.2023 до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Тиханської С.Я. із заявою про прийняття спадщини, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , звернулась дочка померлого - ОСОБА_3 , що підтверджується її відповідною заявою у фотокопії спадкової справи № 57/2023, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
Разом з тим, як вбачається з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.10.2023 за № 264/02-14/57-2023, приватний нотаріус відмовила ОСОБА_3 у оформленні спадщини та у видачі свідоцтва на спадщину за законом на вказане вище спадкове майно, у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У подальшому ОСОБА_3 звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, однак рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.02.2024 у цивільній справі № 314/4983/23, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16.07.2024, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, ОСОБА_3 вважається такою, що не прийняла спадщину.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є онуком померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , про що свідчать копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 08.02.1985 Новогупалівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області, матір'ю якого записано ОСОБА_5 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , виданого 18.05.1965 Новогупалівською сільською радою, батьком якої записаний ОСОБА_2 , а також витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00041629053, згідно з яким 09.02.1985 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 . Отже, в силу вимог ст. 1265 ЦК України, позивач відноситься до п'ятої черги спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що прийняв спадщину фактом спільного постійного проживання зі спадкодавцем у відповідності до вимог цивільного законодавства.
З довідки Виконавчого комітету Вільнянської міської ради № 313 від 02.10.2023, яка міститься у матеріалах цивільної справи, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 був зареєстрований в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.01.1997 по день смерті. На день смерті в будинку був зареєстрований один.
Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За положеннями ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
У п. 23 вищевказаної Постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
За вимогами ч. 1, ч. 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 11, складеного 01.03.2024 Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради, зі слів свідків ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 з квітня 2015 року і проживає за вказаною адресою до теперішнього часу.
Разом з тим, суд критично відноситься до наданого акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, оскільки він не містить жодного підтвердження факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Крім того, суд критично ставиться до показів свідків з приводу обставин цієї справи, а також акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї учасниками складення та підписання якого, в тому числі, були свідки по цій справі з огляду на наступне. Так, враховуючи приписи підпункту 3.22 пункту З глави 10 розділу II Порядку на підтвердження факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадкоємець надає паспорт з відміткою про реєстрацію його місця проживання разом зі спадкодавцем. У разі відсутності цього доказу доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. Орган місцевого самоврядування - Виконавчий комітет Вільнянської міської ради не підтвердив факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем.
Щодо заявлених позовних вимог в частині встановлення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини, судом встановлено, що 02.05.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Тиханської С.Я. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом (ст.1265 ЦК України) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 .
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1265 ЦК України встановлено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в установлений законом строк не подав та момент смерті ОСОБА_2 разом із ним не проживав, а тому пропустив строк для прийняття спадщини, що також підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Тиханської С.Я.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18, а також підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 521/20201/21 та постанові Верховного Суду від 13 вересня 2025 року у справі №295/14178/21.
Таким чином, наведені позивачем причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не є поважними, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Жодних доказів звернення позивачем протягом строку для прийняття спадщини до нотаріуса та отримання роз'яснення щодо неможливості подачі ним заяви про прийняття спадщини в зв'язку з перебуванням на розгляді в судах справ щодо спірного мана, суду не надано.
Таким чином, позивач не вчиняв жодних дій щодо прийняття спадщини не лише під час строку для її прийняття, а й протягом тривалого часу після його закінчення.
В той же час, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав.
У постановах Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 сформульовано висновки про те, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку відсутні.
Враховуючи вищенаведену практику Верховного Суду у цій категорії справ, яка є сталою та незмінною, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено наявність у нього причини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для прийняття спадщини, а визнання позову відповідачем суперечить закону, в зв'язку з чим позов про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Вільнянського району Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, до часу відкриття спадщини, встановлення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 05.12.2025.
Суддя Ольга Валеріївна Швець
05.12.2025