Справа № 308/17845/25
про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М. через систему "Електронний суд" звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. 175, 177 ЦПК України.
Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Суд звертає увагу позивача, що за змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви юридичною особою майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.
Тобто, при зверненні до суду позивач має сплатити судовий збір в сумі 3028,00 грн. Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов'язковою.
Відповідно до ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням положень закону, враховуючи, що позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» при зверненні до суду позивач має сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Водночас, до позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0578700008 від 21.11.2025 року на суму 2422,40 грн., отримувач: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, призначення платежу: 101 44276926;Суд. збір за позовом ТОВ Коллект Центр до ФОП ОСОБА_2 ;Господарський суд Черкаської області.
Таким чином, даний судовий збір сплачено за іншою справою, відносно іншого відповідача та на реквізити іншого суду, а відтак дана квитанція не може бути зарахована як судовий збір сплачений за реквізитами Ужгородського міськрайонного суду.
Частинами першою та другою статті 9Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №3674-VI судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до частини другої статті 40 «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року №1591-IX (далі - Закон № 1591-IX) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
З огляду на вищевказане, суд звертає увагу, що одним з обов'язкових реквізитів платіжного документу є призначення платежу, а також найменування отримувача, код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до пункту 41 Інструкції, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Крім того, Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 31 травня 2018 року у справі № 922/496/17 та у постанові від 19 січня 2019 року у справі № 905/1057/18 звернув увагу на обов'язковість правильного оформлення платіжного документу, який підтверджує сплату судового збору та вказав, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Таким чином, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №0578700008 від 21.11.2025 року на суму 2422,40 грн. не може бути використана для зарахування сплати судового збору в Ужгородському міськрайонному суді.
Отже, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №0578700008 від 21.11.2025 року на суму 2422,40 грн. про сплату судового збору не може бути прийнята судом як документ про сплату судового збору за подання саме цієї позовної заяви в цьому суді.
За таких обставин, заявникам необхідно надати оригінали квитанції про сплату судового збору, відповідно до ставок встановлених Законом України «Про судовий збір».
Окрім того, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам,не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014№10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".
Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина четверта статті 177 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 257 ЦПК).
Слід зазначити, що дотримання вимог ст. 175,177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи суддя приходить до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви.
У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Слід зазначити, що дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Спосіб усунення недоліків заяви полягає в поданні до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.177, 185, 260 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца