03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24673/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 в адміністративній справі №160/24673/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо часткового незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи, служби, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 з додатковим зарахуванням до страхового стажу станом на 01.06.2023 наступних періодів: - 12 днів з 20 по 31 травня 2023 року; - 2 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС; - 6 місяців з 01.07.1980 по 31.12.1980 роботи у ВАТ «Славутич» Солонянського району Дніпропетровської області; зазначений в трудовій книжці НОМЕР_1 ; - 5 років 6 місяців 18 днів за період з 02.01.1985 по 18.07.2000 роботи у рибколгоспі «Червоний рибак», а саме: з 01.01.1994 року по 31.12.1997 року та з 01.01.1999 року по 18.07.2000 року; - 1 день 21.04.2002 періоду виплати допомоги по безробіттю; - 6 днів в періоді з 10.11.2004 по 16.05.2006 роботи в ДОНП «Облводоканал»; - 1 місяць в періоді з 01.04.2011 по 31.10.2013 роботи в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; - 3 місяці і 1 день з 01.03.2023 по 01.06.2023 роботи в КП «Солонянське ЖКУ».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, а саме, судом:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи, служби, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: з 20.05.2023 до 31.05.2023; 02 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у загальному періоді з 13.12.1986 до 24.03.1987; період роботи у рибколгоспі «Червоний рибак» з 02.01.1985 до 18.07.2000, за виключенням періоду з 05.05.1983 до 01.01.1985 та вже зарахованого; 21.04.2002 - період виплати допомоги по безробіттю; період трудової діяльності з 10.11.2004 до 16.05.2006 в ДОНП «Облводоканал»; період трудової діяльності з 01.04.2011 до 31.10.2013 в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; період трудової діяльності з 01.03.2023 до 01.06.2023 в КП «Солонянське ЖКУ»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 з додатковим зарахуванням до страхового стажу станом на 01.06.2023 наступних періодів трудової діяльності: з 20.05.2023 до 31.05.2023; 02 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у загальному періоді з 13.12.1986 до 24.03.1987; період роботи у рибколгоспі «Червоний рибак» з 02.01.1985 до 18.07.2000, за виключенням періоду з 05.05.1983 до 01.01.1985 та вже зарахованого; 21.04.2002 - період виплати допомоги по безробіттю; період трудової діяльності з 10.11.2004 до 16.05.2006 в ДОНП «Облводоканал»; період трудової діяльності з 01.04.2011 до 31.10.2013 в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; період трудової діяльності з 01.03.2023 до 01.06.2023 в КП «Солонянське ЖКУ»;
- заявлені позовні вимоги за період трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.07.1980 до 31.12.1980 у ВАТ «Славутич» Солонянського району Дніпропетровської області залишено без розгляду;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
22.04.2025 року додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі №160/24673/24 - задоволено частково, а саме, суд:
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн;
- в іншій частині заяви - відмовив.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви відмовити повністю.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.
Згідно з частиною 1 цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано:
договір про надання професійної правничої допомоги №96/АП-2023;
додаткову угоду до Договору до Договору від 20.10.2023 № 96/АП-2023, якою сторони погодили, що вартість послуг, які надаються за Договором в частині судового провадження в суді першої та апеляційної інстанцій, є погодинною і становить 1500 гривень за кожну годину роботи адвоката;
актом передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги від 23.03.2025, згідно з яким, вартість послуг Адвоката за отримання професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом справи №160/24673/24 складає 16 875, 00 грн. за 11,25 годин витраченого часу адвокатом
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 16875,00 грн не є співмірною із складністю цієї справи та витраченим адвокатом часом на надання послуг правничої допомоги.
При цьому, колегія суддів зазначає, що справи з аналогічним предметом спору неодноразово розглядалися судовими інстанціями та з приводу розгляду таких справ сформовано сталу правову позицію.
Крім того, Акт передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги від 23.03.2025 року містить перелік послуг, які стосуються складання і подання до суду позовної заяви та не є окремими видами наданих позивачу послуг з правничої допомоги.
Дослідивши надані представником позивача докази, враховуючи наведені норми права, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що визначена позивачем та адвокатом сума за надання послуг в розмірі 16875,00 грн. та витрачений на це час 11,25 годин не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи та витраченого часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Заявлена до відшкодування сума витрат за вказану вище послугу є неспівмірною із складністю даної справи та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та витраченого часу.
Водночас, колегія суддів вважає за доцільне такі витрати зменшити з урахуванням викладених вище аргументів, а відповідно, змінити додаткове рішення в частині розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн.
Саме така сума, на переконання колегії суддів, є співмірною із обсягом наданих послуг та складністю справи.
Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Враховуючи, що судом першої інстанції помилково визначено розмір витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне змінити додаткове рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 в адміністративній справі № 160/24673/24 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 - змінити.
В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення цифри та слова "8000 грн" змінити цифрами та словами "3000 грн".
В іншій частині додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 в адміністративній справі № 160/24673/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Білак