03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24673/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Білак С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в адміністративній справі №160/24673/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо часткового незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи, служби, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 з додатковим зарахуванням до страхового стажу станом на 01.06.2023 наступних періодів: - 12 днів з 20 по 31 травня 2023 року; - 2 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС; - 6 місяців з 01.07.1980 по 31.12.1980 роботи у ВАТ «Славутич» Солонянського району Дніпропетровської області; зазначений в трудовій книжці НОМЕР_1 ; - 5 років 6 місяців 18 днів за період з 02.01.1985 по 18.07.2000 роботи у рибколгоспі «Червоний рибак», а саме: з 01.01.1994 року по 31.12.1997 року та з 01.01.1999 року по 18.07.2000 року; - 1 день 21.04.2002 періоду виплати допомоги по безробіттю; - 6 днів в періоді з 10.11.2004 по 16.05.2006 роботи в ДОНП «Облводоканал»; - 1 місяць в періоді з 01.04.2011 по 31.10.2013 роботи в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; - 3 місяці і 1 день з 01.03.2023 по 01.06.2023 роботи в КП «Солонянське ЖКУ».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, а саме, судом:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи, служби, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: з 20.05.2023 до 31.05.2023; 02 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у загальному періоді з 13.12.1986 до 24.03.1987; період роботи у рибколгоспі «Червоний рибак» з 02.01.1985 до 18.07.2000, за виключенням періоду з 05.05.1983 до 01.01.1985 та вже зарахованого; 21.04.2002 - період виплати допомоги по безробіттю; період трудової діяльності з 10.11.2004 до 16.05.2006 в ДОНП «Облводоканал»; період трудової діяльності з 01.04.2011 до 31.10.2013 в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; період трудової діяльності з 01.03.2023 до 01.06.2023 в КП «Солонянське ЖКУ»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 з додатковим зарахуванням до страхового стажу станом на 01.06.2023 наступних періодів трудової діяльності: з 20.05.2023 до 31.05.2023; 02 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у загальному періоді з 13.12.1986 до 24.03.1987; період роботи у рибколгоспі «Червоний рибак» з 02.01.1985 до 18.07.2000, за виключенням періоду з 05.05.1983 до 01.01.1985 та вже зарахованого; 21.04.2002 - період виплати допомоги по безробіттю; період трудової діяльності з 10.11.2004 до 16.05.2006 в ДОНП «Облводоканал»; період трудової діяльності з 01.04.2011 до 31.10.2013 в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; період трудової діяльності з 01.03.2023 до 01.06.2023 в КП «Солонянське ЖКУ»;
- заявлені позовні вимоги за період трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.07.1980 до 31.12.1980 у ВАТ «Славутич» Солонянського району Дніпропетровської області залишено без розгляду;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що періоди роботи після 01.01.2004 до страхового стажу зараховані на підставі даних про сплату страхових внесків, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Зарахувати до страхового стажу період роботи за даними, наявними в системі персоніфікованого обліку, з 01.03.2023 по 31.12.2023 можливо буде після набуття позивачем права на перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 (після квітня 2025 року). Апелянтом повідомлено, що зарахувати період роботи з 01.07.1980 по 31.12.1980 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 неможливо, оскільки в матеріалах пенсійної справи вказана трудова книжка відсутня.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Призначення пенсії ОСОБА_1 здійснено 02.11.2013 при досягненні двадцятирічного стажу як ліквідатора аварії на ЧАЕС.
Рішенням територіального органу Пенсійного фонду України №912320127507 від 01.06.2023 позивачу з 01.06.2023 призначена пенсія за віком.
Не погодившись із розрахунком обчисленого відповідачем стажу позивач 27.07.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області з вимогою перевірити правильність нарахування пенсії та здійснити її перерахунок.
На вказаний лист позивач отримав відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.08.2023 за №40530-32186/К-01/8-0400-23, що розмір його пенсії обчислено виходячи із загального стажу, зарахованого по 28.02.2023, що складає 30 років 02 місяці 06 днів, та заробітної плати за періоди роботи з 01.01.1989 до 31.12.1993 та з 01.07.2000 до 31.08.2013 за даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0.30167.
В жовтні 2023 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами надати пояснення щодо незарахування до стажу періодів трудової діяльності в риболовецькому колгоспі «Червоний рибак» з 05.05.1983 до 01.01.1989.
07.11.2023 позивач отримав супровідний лист за №0400-010306-8/176758, до якого додано рішення про перерахунок призначеної пенсії від 01.06.2023, стаж для розрахунку права, розрахунок заробітку для обчислення.
При ознайомленні з наданими документами позивачем були виявлені розбіжності та встановлено, що до стажу не було зараховано певні періоди трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці та військовому квитку. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 160/32080/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити новий розрахунок пенсії позивачу з додатковим зарахуванням до страхового стажу періоду роботи 05.05.1983 до 01.01.1985 в риболовецькому колгоспі «Червоний рибак».
24 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача за роз'ясненнями щодо незарахування до страхового стажу станом на дату призначення пенсії наступних періодів роботи: (12 днів) - з 20 до 31 травня 2023 року; 2 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС; (06 місяців) з 01.07.1980 до 31.12.1980 роботи у ВАТ «Славутич» Солонянського району Дніпропетровської області, зазначений в трудовій книжці НОМЕР_1 ; (05 років 06 місяців 18 днів) за період з 02.01.1985 до 18.07.2000 роботи у рибколгоспі «Червоний рибак», а саме: з 01.01.1994 до 31.12.1997 та з 01.01.1999 до 18.07.2000; (01 день) 21.04.2002 періоду виплати допомоги по безробіттю; (06 днів) в період з 10.11.2004 до 16.05.2006 роботи в ДОНП «Облводоканал»; (01 місяць) період з 01.04.2011 до 31.10.2013, роботи в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; (03 місяці 01 день) з 01.03.2023 до 01.06.2023 роботи в КП «Солонянське ЖКУ».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом за №47716-33394/К-01/8-0400/24 від 27.08.2024, в якій повідомлено, що до страхового стажу зараховано:
- період проходження строкової військової служби з 20.05.1981 по 08.08.1981 - періодом навчання;
- період роботи в колгоспі «Червоний рибак» з 05.05.1983 по 01.01.1985 - на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32080/23.
В листі, також, вказано, що для вирішення питання про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.1980 по 31.12.1980 позивачу необхідно звернутись із заявою, встановленої форми, та надати трудову книжку НОМЕР_1 до будь-якого структурного підрозділу Пенсійного фонду України.
Не погодившись з наданою відповіддю та діями відповідача щодо незарахування всіх періодів роботи до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховані спірні періоди роботи позивача, оскільки такі періоди роботи підтверджені даними трудової книжки. Як встановлено статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 позивач працював з 01.07.1980 по 31.12.1980 у ВАТ «Славутич» Солонянського району Дніпропетровської області механізатором.
Однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції, апелянт зазначає, що зарахувати період роботи з 01.07.1980 по 31.12.1980 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 неможливо, оскільки в матеріалах пенсійної справи вказана трудова книжка відсутня
Проте, апелянтом не враховано, що заявлені вимоги за період трудової діяльності позивача з 01.07.1980 до 31.12.1980 у ВАТ «Славутич» Солонянського району Дніпропетровської області залишені судом першої інстанції без розгляду на підставі заявленого позивачем клопотання від 17.11.2024.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Ради міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі - Порядок № 310).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх у члени колгоспу.
За положеннями пунктів 5, 6 Порядку № 310 в трудову книжку колгоспника вносяться:
відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про членство в колгоспі: прийом у члени колгоспу, закінчення членства в колгоспі;
відомості про роботу: призначення на роботу, перевод на іншу роботу, закінчення роботи;
відомості про трудову участь: прийнятий в колгосп головою, мінімум трудової участі в суспільному господарстві, його виконання;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань, нагородження і заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку колгоспу, інші заохочення у відповідності до діючого законодавства.
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи і печаткою.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 310 трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а після закінчення членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (пункт 13 Порядку № 310).
За пунктом 14 Порядку № 310 правління колгоспу приймає міри щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок.
Позивачем надано трудову книжку колгоспника № НОМЕР_3 від 20.03.1985, з якої встановлено, що у спірні періоди позивач працював:
- з 05.05.1983 по 18.07.2000 в рибгоспі «Червоний рибак» шофером;
- з 21.04.2002 до 15.01.2003 позивач перебував на обліку в Солонянському районному центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю;
- з 10.11.2004 по 16.05.2006 в ДОНП «Облводоканал» слюсарем-ремонтником;
- з 01.04.2011 до 31.10.2013 в ТОВ «Гольфстрім-ІІ» машиністом насосних установок;
- з 01.03.2023 до 01.06.2023 (день призначення пенсії) в КП «Солонянське ЖКУ».
Суд апеляційної інстанції вказує, що період трудової діяльності у риболовецькому колгоспі «Червоний рибак» з 05.05.1983 до 01.01.1985 зараховано відповідачем до стажу на виконання рішення суду у справі №160/32080/23.
Згідно форми РС-ПРАВО позивачу було частково зараховано до трудового стажу періоди роботи у риболовецькому колгоспі Червоний рибак з 01.01.1985 до 17.12.1986 та з 22.03.1987 до 31.12.1998 - на підставі відомостей про фактично відпрацьовані -трудодні, зазначені у довідці від 23.10.2013 №47, яка видана Архівним відділом Любимівської сільської ради.
Зазначені періоди враховані відповідачем не повністю.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Колегією суддів проаналізовано сторінку 19 трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 від 20.03.1985 та встановлено, що позивачем при встановленому мінімумі трудової участі 236 днів виконано у 1985 році - 251, у 1986 році - 239, у 1987 році - 275, у 1988 році - 236, у 1989 році - 236.
Отже позивачем виконано встановлений мінімум трудової участі, що підтверджено відомостями з трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 від 20.03.1985.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду до стажу, не доведено, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, а тому підлягають задоволенню вимоги щодо зарахування до стажу періоду з 02.01.1985 до 18.07.2000 роботи позивача у рибколгоспі «Червоний рибак», а саме: з 01.01.1985 до 17.12.1986 та з 22.03.1987 до 31.12.1998, з 01.01.1994 до 31.12.1997 та з 01.01.1999 до 18.07.2000 в тій частині, що не була зарахована.
Колегією суддів проаналізовано форму РС-право та встановлено невідповідність проведеного розрахунку страхового стажу даним трудової книжки позивача № НОМЕР_3 від 20.03.1985.
Так, встановлено, що у формі РС-право невірно вказаний період виплати позивачу допомоги по безробіттю з 22.04.2002 до 15.01.2003, оскільки згідно трудової книжки виплата розпочата 21.04.2002. Отже, відповідачем протиправно не враховано один день до стажу позивача.
У формі РС-право неправильно зазначено період трудової діяльності позивача в ДОНП «Облводоканал». Зокрема, зазначено період з 01.11.2004 до 01.05.2006, що суперечить записам трудової книжки № НОМЕР_3 від 20.03.1985 про роботу позивача в ДОНП «Облводоканал» з 10.11.2004 по 16.05.2006. Внаслідок зазначених обставин не було зараховано до стажу 06 днів.
У формі РС-право (рядки 26-36 і частково 37) стаж з 01.04.2011 до 31.10.2013 враховано частково і розділено на 12 рядків, в той час як з 01.04.2011 до 31.10.2013 позивач безперервно працював в ТОВ «Гольфстрім-ІІ». Отже залишився неврахованим до страхового стажу 01 місяць трудової діяльності позивача.
У формі РС-право (в рядку 37) помилково вказано період з 01.09.2013 по 28.02.2023, з якого з 01.09.2013 по 31.10.2013 (2 місяці) враховані в стаж в ТОВ «Гольфстрім-ІІ», а період з 01.11.2013 по 28.02.2023 врахований лише частково, всупереч даним трудової книжки. Так, запис 22 свідчить про безперервну роботу позивача в КП «Солонянське ЖКУ» з 01.11.2013 по день нарахування пенсії 01.06.2023. Отже, залишився незарахованим до стажу період з 01.03.2023 до 01.06.2023 - 03 місяці і 01 день.
Доказів та підстав незарахування спірних періодів відповідачем не наведено.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 позивач у період з 13.12.1986 до 24.03.1987 виконував роботи з ліквідації аварії на ЧАЕС.
З розрахунку стажу станом на 31.08.2013 встановлено, що відповідачем зараховано до стажу період з 13.12.1986 до 24.03.1987 (03 місяці 12 днів).
При цьому, як встановлено з форми РС-ПРАВО на момент виникнення спірних правовідносин позивачу було зараховано лише наступні періоди робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС: з 18.12.1986 до 24.12.1986 (07 днів), з 01.02.1987 до 01.02.1987 (01 день), з 21.02.1987 до 23.02.1987 (03 дні), з 13.03.1987 до 15.03.1987 (03 дні), з 17.03.1987 до 21.03.1987 (05 днів), що загалом становить 19 днів замість зарахованих в 2013 році 03 місяців 12 днів.
Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наданими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивач у період з 13.12.1986 до 24.03.1987 виконував роботи з ліквідації аварії на ЧАЕС, відтак незарахування в повному обсязі вказаного періоду до страхового стажу позивача є порушенням права на пенсійне забезпечення.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу позивача 02 місяці і 22 дні трудової діяльності по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Колегією суддів встановлено протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи, служби, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: з 20.05.2023 до 31.05.2023; 02 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у загальному періоді з 13.12.1986 до 24.03.1987; період роботи у рибколгоспі «Червоний рибак» з 02.01.1985 до 18.07.2000, за виключенням періоду з 05.05.1983 до 01.01.1985 та вже зарахованого; 21.04.2002 - період виплати допомоги по безробіттю; період трудової діяльності з 10.11.2004 до 16.05.2006 в ДОНП «Облводоканал»; період трудової діяльності з 01.04.2011 до 31.10.2013 в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; період трудової діяльності з 01.03.2023 до 01.06.2023 в КП «Солонянське ЖКУ».
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 з додатковим зарахуванням до страхового стажу станом на 01.06.2023 наступних періодів трудової діяльності: з 20.05.2023 до 31.05.2023; 02 місяці і 22 дні роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у загальному періоді з 13.12.1986 до 24.03.1987; період роботи у рибколгоспі «Червоний рибак» з 02.01.1985 до 18.07.2000, за виключенням періоду з 05.05.1983 до 01.01.1985 та вже зарахованого; 21.04.2002 - період виплати допомоги по безробіттю; період трудової діяльності з 10.11.2004 до 16.05.2006 в ДОНП «Облводоканал»; період трудової діяльності з 01.04.2011 до 31.10.2013 в ТОВ «Гольфстрім-ІІ»; період трудової діяльності з 01.03.2023 до 01.06.2023 в КП «Солонянське ЖКУ».
Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в адміністративній справі №160/24673/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в адміністративній справі №160/24673/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Білак