27 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/11949/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу 8 державного пожежно-Рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , Національного університету цивільного захисту України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 в адміністративній справі №160/11949/25 за позовом ОСОБА_1 до 8 державного пожежно-Рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Національного університету цивільного захисту України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Національного університету цивільного захисту України та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 17.06.2019;
зобов'язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018 по 17.06.2019 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому обсязі;
визнати протиправною бездіяльність 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у належному та повному обсязі з 18.06.2019 по 31.12.2019;
зобов'язати 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 18.06.2019 по 31.12.2019 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому обсязі за вирахуванням раніше сплачених сум.
Підставою звернення до суду з позовом слугувало те, що з вересня 2015 року по 17.06.2019 позивачка перебувала на посаді слухача та отримувала грошове забезпечення у Національному університеті цивільного захисту України. Індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.06.2019, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, позивачці нараховувалась не в повному обсязі, а також, не виплачувалась під час проходження служби у 8 державного пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року вимоги позову задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 17.06.2019, зобов'язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 17.06.2019 включно, визнано протиправною бездіяльність 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у належному та повному обсязі з 18.06.2019 по 31.12.2019, зобов'язано 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 18.06.2019 по 31.12.2019 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому обсязі за вирахуванням раніше сплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Апеляційні скарги надійшли від усіх учасників справи.
Апелянт - позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог прийнято із неправильним застосуванням норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідача 2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 18.06.2019 по 31.12.2019 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому обсязі за вирахуванням раніше сплачених сум, тобто визначаючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, одночасно відмовив у позові щодо обов'язку відповідача 1 під час індексації частини позовного періоду з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - застосувати базовий місяць січень 2008 року; частини позовного періоду з 01.03.2018 по 17.06.2019 - застосувати механізм, передбачений абз. 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 - тобто застосував неналежний спосіб захисту порушених прав позивача, мотивуючи відповідні вимоги спрямованими на майбутнє.
Апелянт, 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення як незаконне та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відсутні підстави для нарахування та виплати індексації за спірний період.
Також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції Національний університет цивільного захисту України, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення як незаконне та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відсутні підстави для нарахування та виплати індексації за спірний період.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів виходить з наступного.
Апеляційним переглядом справи встановлено, ОСОБА_1 проходила службу у Національному університеті цивільного захисту України.
Національним університетом цивільного захисту України на адвокатський запит надано довідку, в якій зазначено, що індексація за період з 01.01.2016 по 17.06.2019 включно не виплачувалася у зв'язку з тим, що кошторисами Національного університету цивільного захисту не передбачалося у 2016-2019 роках проведення індексації грошового забезпечення. А відповідно до п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Позивач 06.03.2025 року ніс службу в 8 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити чи виплачувалася, у тому числі, у період проходження служби з 18.06.2019 по 31.12.2019 індексація грошового забезпечення та якщо так, повідомити який базовий місяць був застосований під час її проведення.
Відповідач повідомив, що індексація до 01.07.2021 проводилась, але в особистих рахунках базовий місяць під час її урахування не зазначений. Також зазначив, що з 01.07.2021 року проводилась виплата індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - березень 2018 року. На теперішній час відсутні правові підстави проводити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Спір у справі виник у зв'язку із ненарахуванням відповідачем Національним університетом цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати у період з 01.01. 2016 року по 17.06. 2019 року позивачу індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця - січень 2008 року (як початкового для обчислення індексу споживчих цін) та невиплатою за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, а також з 01.03.2018 року по 17.06. 2019 року індексації-різниці, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, також ті самі обставини та вимоги до відповідача 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за період з 18.06.2019 року по 31.12.2019 року.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
З урахуванням матеріалів справи, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення, встановлено, що у період з 01.01. 2016 року по 17.06. 2019 року відповідач здійснив нарахування індексації позивачу із застосуванням неправильного базового місяця, і ця обставина беззаперечно вплинула на визначення показників, які, відповідно до положень абзаців 3 та 4 пункту 5 Порядку №1078, підлягають урахуванню при визначенні розміру індексації за період з 01 березня 2018 року по 05 березня 2019 року.
Разом з тим, в межах даного апеляційного провадження та в межах доводів апеляційної скарги НУЦЗ необхідно вирішити питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02. 2018 року та індексації-різниці у фіксованому розмірі, згідно положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 по 17.06. 2019 року.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2015 року по 17.06.2019 року була курсантом Національного університету цивільного захисту України.
Вподальшому, з 18.06.2019 року проходила службу в ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та звільнена зі служби 06.03.2025 року.
Щодо доводів Національного університету цивільного захисту України про застосування ст.122 КАС.
Позивач порушує питання про зобов'язання відповідача перерахувати і виплатити йому грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України.
Виходячи з спірних правовідносин, колегія суддів враховує, що наразі питання стосовно правил застосування частини другої статті 233 КЗпП України за подібних обставин було предметом розгляду Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
В зазначеному рішенні Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:
- від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
- від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01.03.2022 по 19.05.2023; дата звернення до суду з позовом - 22.05.2024) та від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21.03.2023), у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- від 12.09.2024 у справі № 200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.
Судова палата дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ).
Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023 року.
Виходячи з наведено, сформовано єдиний підхід до нових змін в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, а саме: такі зміни не поширюються на події, які мали місце до 19.07.2022 року.
Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику за період до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, колегія суддів зазначає, що спір у цій справі стосується нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2019 року та індексації-різниці у фіксованому розмірі, згідно положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року.
Отже спірні періоди у цій справі відносяться до моменту набрання чинності Законом № 2352-IX (до 19.07.2022 року) тому, в цій частині спір належить розглянути по суті позовних вимог, без застосування наслідків порушення строку звернення до суду за відсутності для цього правових підстав.
Щодо індексації грошового забезпечення курсанта.
Індексація грошового забезпечення (ГЗ) курсантам є обов'язковим механізмом, який має на меті компенсувати втрати від інфляції та зберегти купівельну спроможність виплат. Вона застосовується, коли приріст індексу споживчих цін (ІСЦ) перевищує встановлений поріг (наразі 103%). Підвищення здійснюється відповідно до чинного законодавства, а право на індексацію мають усі курсанти військових навчальних закладів.
Індексація грошового забезпечення курсантам ДСНС, як і іншим військовослужбовцям, мала здійснюватися відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.
Грошове забезпечення військовослужбовців (включно з курсантами) є об'єктом індексації як грошовий дохід громадян. Порядок № 1078 передбачає обов'язковість нарахування та виплати індексації, якщо індекс споживчих цін перевищує встановлений поріг (на той час - 101%).
Для курсантів закладів освіти ДСНС, які не перебували на службі цивільного захисту перед зарахуванням на навчання, грошове забезпечення складається:
-з посадового окладу;
-щомісячної надбавки до посадового окладу;
-надбавки до посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії;
-інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства.
Щомісячну надбавку до посадових окладів виплачують згідно з додатком 13-1 до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704. Її розмір визначає керівник закладу освіти одночасно із встановленням посадового окладу.
Позивач вважає дії Національного університету цивільного захисту України, що до невиплати належної суми індексації грошового забезпечення незаконними.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує, що Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.92 N 2232- XII (зі змінами) "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України її незалежності та територіальної цілісності.
При цьому, статтею 1 Закону України від 20.12.91 N 2011-XII (зі змінами) "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантовано, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно стаття 1 -2 Закону N 2011 XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод закріплені в Конституції України та законах України з урахуванням особливостей встановлених цим та іншими законами.
Ніхто не в праві обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законодавством України (стаття 2 Закону N 2011- XII).
Статтею 9-1 Закону N 2011-ХІІпередбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатні матеріальне грошова та інші види забезпечення в обсязі що відповідає умовам Військової служби стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (стаття 9- / З Закону N 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України гарантуються Законом України від 03.07.91 N 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення".
Відповідно до статті 2 Закону N 1282-XII, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян одержання ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі - оплата праці (грошове забезпечення).
Нормою Закону N 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону N 1282-XII).
Відповідно до статті 4 Закону N 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
При цьому, у статті 5 Закону N 1282-XII зазначається, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 (Порядок N 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку N 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацію здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до пункту 6 Порядку N 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацію за рахунок власних коштів чи коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, щодо оплати праці.
Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляції) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Оскільки Національний університет цивільного захисту України повністю фінансувався з Державного бюджету України, саме він є джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовців та проведення індексації.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України фінансування видатків Національного університету цивільного захисту України на її утримання і виконання функцій здійснюється по кодах бюджетної кваліфікації згідно кошторису, який є основним плановим документом установи і який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяги і спрямування коштів відповідно до бюджетних призначень.
За таких обставин Національний університет цивільного захисту України, як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку виплати грошової забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 N 260, грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини (установи) на грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 6 наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 N 44 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" та пунктом десятим наказу Міністра оборони України від 09.02.2017 N 88 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік" визначено, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється відповідно до вимог законодавства України.
Відтак, у кошторисах установ (військових частин) у 2016, 2017, 2018,2019 роках повинні бути заплановані асигнування на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Повноваження відповідачів (органів ДСНС, військових частин) щодо виплати індексації не є дискреційними (тобто вони не можуть на свій розсуд вирішувати платити її чи ні).
Відсутність коштів у бюджеті не є законною підставою для невиконання індексації, оскільки це обов'язковий елемент грошового забезпечення.
Узагальнюючі вимоги позову, колегія суддів зазначає, що таке ж саме обґрунтування данного питання стосується 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Щодо вимог про виплату індексації грошового забезпечення у фіксованому обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Фіксована індексація - це різниця між індексацією зарплати та сумою підвищення окладу.
Виплата індексації грошового зобов'язання у фіксованому обсязі означає, що сума індексації розраховується один раз на певну дату (зазвичай, у місяці підвищення окладу) і залишається незмінною (фіксованою) до наступного підвищення окладу або базового грошового зобов'язання.
Подання вимоги про виплату індексації грошового забезпечення є передчасним, якщо індексація ще не проведена, оскільки це є порушенням, а не підставою для вимоги.
Щодо вимог про застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Згідно п. 5 Порядку № 1078, у редакції Постанови №1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.01.2016 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу.
З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Такі ж правила нарахування індексації діють для новоприйнятих працівників - обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
З урахуванням значеного, суд звертає увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Вказана постанова була чинна з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.
Будь-яких доказів, що посадовий оклад за посадою курсанта, змінювалась (підвищувалась) з січня 2008 року до березня 2018 року суду не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що в силу норм Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки суду у цій частині позовних вимог відповідають висновкам Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21, від 28 червня 2022 року у справі № 640/8991/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, від 20 жовтня 2022 року у справі № 400/426/21).
Тому наявні підстави для задоволення позову про зобов'язання відповідаа - Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно з одночасним визначенням січня 2008 року, як базового місяця для проведення індексації, при цьому обраний судом спосіб захисту порушеного права є ефективним та забезпечує реальне відновлення порушеного права позивача.
В частині позовних вимог щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.06.2019 року по 31.12.2019 року, суд зазначає наступне.
01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Щодо «фіксованої» суми індексації, то як вірно зазначив суд першої інстанції, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не нараховував і не виплачував позивачці індексацію - різницю за період з 18.06.2019 року по 31.12.2019 року.
Водночас позивачка наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивачка має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 18.06.2019 року по 31.12.2019 року і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
У березні 2018 року посадовий оклад позивачки збільшився, у зв'язку із чим, грошове забезпечення за березень 2018 року, становило 700,00грн.
Для правильного вирішення справи слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Колегія суддів враховує, що для належного та ефективного захисту прав позивача суду необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.06.2024 у справі № 280/4745/23.
Матеріалами справи, підтверджується, що позивачці з 2016 року по 2019 року не виплачувалася індексація.
Базовий місяць визначається лише тоді, коли відбувається фактичне підвищення тарифних ставок (окладів).
Після такого підвищення значення індексу споживчих цін починає розраховуватися заново з місяця, наступного за базовим.
Для розрахунку індексації потрібно спочатку визначити базовий місяць/місяць підвищення доходу, а потім провести розрахунок відповідно до зростання індексу споживчих цін.
Як вбачається з матеріалів справи, підвищення окладу позивачки відбувалося у березні 2018 року, і право на індексацію настало, оскільки є факт зміни окладу, який "обнулив" попередній розрахунок індексу. Індексація починає нараховуватися лише тоді, коли індекс споживчих цін перевищує встановлений поріг індексації.
Позивачем та відповідачами не спростовано у процесуальний спосіб тієї обставини, що нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення позивача є індексацією-різницею, а судом цього не встановлено.
Отже в частині позовних вимог до 8 державного пожежно-Рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області слід відмовити, з огляду на їх передчасність.
Порядок №1078, у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць". Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
З 01 грудня 2015 року норми Порядку №1078 діють із змінами, внесеними Постановою №1013, внаслідок яких, з 01 грудня 2015 року, діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової та не містить поняття "базовий місяць".
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
Отже, з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
Як вбачається з наданих архівних відомостей, підвищення окладу курсанта відбулося у вересні 2017 року (245,00 грн).
Вподальшому, підвищення окладу курсанта відбулося у березні 2018 року (700,00 грн).
З 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Для вирішення даного питання, відповідачам слід враховувати наступне.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до нині діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців".
Відповідно до пункту 13 указаної постанови КМУ вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (в редакції постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103, що набрала чинності з 24 лютого 2018 року), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
За правилами пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Враховуючи вищезазначене, а також приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу 8 державного пожежно-Рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Національного університету цивільного захисту України залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 в адміністративній справі №160/11949/25 скасувати.
Прийняте у справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до 8 державного пожежно-Рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Національного університету цивільного захисту України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 листопада 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко