25 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/16442/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 ( суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі №160/16442/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техімпорт Маркет» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2025/000189/2 від 26.05.2025 року про коригування митної вартості товарів за МД 25UA209190013001U8.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року позов задоволено.
З апеляційною скаргою звернувся відповідач зазначивши, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Оскільки декларант відмовився надати додаткові документи у встановлений строк, митний орган, відповідно до ст.58та п. 6 ст.54 МК України, правомірно відмовив у застосуванні першого методу та скоригував митну вартість на підставі наявної інформації (МД № 25UA100110520870U4) до рівня 3,015680 дол. США/кг.
Апелянт просив ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Апеляційним переглядом справи встановлено, між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (покупець) та Triangle Tyre Co., Ltd (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт No. TRI-2612 від 26.12.2024 року.
У відповідності до умов до п. 1 Контракту, продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Кількість Товару погоджується сторонами та зазначається у відповідних специфікаціях до цього контракту (п. 2 Контракту).
Орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США (п.3 Контракту).
Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію окрему, відповідно до Інкотермс 2010. Пункт призначення товару Україна (п.4 Контракту).
Платіж за товар, проданий за цим контрактом, здійснюється у дол. США на рахунок продавця, зазначений у п.14 цього контракту. Умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях (п.7 Контракту).
На відвантажений товар продавець надає покупцю в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс, пакувальний аркуш, коносамент (п.8 Контракту).
26.05.2025 для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом, а саме: товар №1: шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 185/75R16C-8PR (TR646) 104/102Q (індекс навантаження 104/102, індекс швидкості Q, посадочний діаметр - 16) 1150 шт., країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 31 280,00 USD (доларів США), позивачем до митного органу подано електрону митну декларацію №25UA209190013001U8.
Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи:
зовнішньоекономічний контракт від 26.12.2024 №TRI-2612
укладені до нього специфікації від 21.02.2025 №2,
рахунок (інвойс) від 22.03.2025 №12252000788-2,
специфікації до інвойсу №2-10 від 22.03.2025 №12252000788-2,
пакувальний лист від 22.03.2025 №12252000788-2,
комерційна пропозиція від 22.03.2025 №12252000788-2,
платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.03.2025 №19,
рахунок від 19.05.2025 №1756 на оплату морського фрахту
оплату транспортних послуг, договір від 19.11.2024 №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів,
митна декларація країни відправлення №420420250000065294,
коносамент від 27.03.2025 ZH250300429, CMR №0676 від 19.05.2025,
сертифікат відповідності від 01.04.2025 №UA.014.15514-25.
У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.
На виконання вимог статті 54 МК України під час здійснення Львівською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA209190013001U8 від 26.05.2025, митницею було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000189/2 від 26.05.2025, а саме:
- поставка товару здійснювалась на підставі контракту №TRI-2612 від 26.12.2024. Відповідно до графи 44 ЕМД від 26.05.2025 №25UA209190013001U8 Контракт ЗЕД визначено декларантом під кодом 4104, який згідно з Класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, є зовнішньоекономічним контрактом куплі-продажу, стороною якого є виробник товару.
Однак заявлені відомості про виробника товару Triangle Tyre Co., LTD та торгівельну марку Triangle не підтверджуються товарно-супровідними документами.
- подана до митного оформлення специфікація №2 від 21.02.2025, видана на суму 725 685,09 дол. США передбачає 100% передоплату. Специфікація №2-10-MRКU4524838 від 22.03.2025, видана на суму 31 280,00 дол. США, також передбачає 100% передоплату. Відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 видана на суму 240 000 дол. США, а в графі 70 Призначення платежу міститься посилання на Специфікацію №2 від 21.02.2025.
- відповідно до п.14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити такий обов'язковий реквізит як підпис власноручний/електронний відповідальної особи платника. На платіжній інструкції в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 такий реквізит відсутній, що не дозволяє його розглядати як належний документ для підтвердження митної вартості.
- специфікація №2-10-MRКU4524838 від 22.03.2025 підписана тільки стороною продавця. Отже відповідно до п.1.2 Контракту ЗЕД наявна в Специфікації цінова інформація не може розглядатись як дійсна;
- відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах FOB QINGDAO. Відповідно до Incoterms 2020 термін Fob Free on Board (назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порті відвантаження. Як випливає з положень 2.1.8 та 2.2.8 Договору №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.11.2024, таким договором передбачена наявність заявки замовника.
Проте, такий документ до митного оформлення наданий не був.
- окрім цього, товар вибув з порту QINGDAO 21.03.2025. При цьому єдиними документами, що стосуються морського перевезення відповідної партії є рахунок на оплату №1756 від 19.05.2025 та довідка про транспортні витрати №19.05/25-16 від 19.05.2025.
Незрозумілим є той факт, який документ конкретизував умови надання транспортно-експедиторських послуг в проміжку двох місяців, оскільки зазначені документи видані постфактум надання відповідних послуг;
- ненадання декларантом до митного оформлення акту виконаних робіт, визначеного п.2.2.12 Договору №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.11.2024, не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих послуг;
- в наданій до митного оформлення накладна CMR №4838 від 19.05.2025 в графі 22 підпис та штамп відправника не проставлено жодних відміток відправника товару, тобто відсутні підпис та печатка такої особи;
- щодо митної декларації країни відправлення №420420250000087544 від 24.03.2025, слід відмітити, що відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці вказаної декларації із застосуванням технічних засобів штрих-код не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації.
На підставі ч. 3ст. 53 МК України Львівською митницею повідомлено позивачу про необхідність надання протягом 10 календарних днів додаткових документів (за наявності) для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
1)Зовнішньоекономічний контракт або документ, що його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
2)Якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3)За наявності інші платіжні/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезенного товару;
4)Транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
5)Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;
6)виписку з бухгалтерської документації;
7)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
8)копію митної декларації країни відправлення;
9)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
В матеріалах справи міститься лист ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» від 26.05.2025 вих. №26/05-2025-1 до Львівської митниці про те, що запитувані митним органом документи та відомості були надані декларантом, про що свідчить графа в електронній декларації 44МД25UА209190013001U8. Разом з тим, повідомлено митницю про відсутність можливості у наданні інших додаткових документів.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000189/2 від 26.05.2025.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод- 2 ґ (ст. 63 Митного кодексу України).
Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, а саме джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 28.01.2025 №25UA100110520870U4, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (шини) становить 3,015680 дол. США/кг.
Митну вартість товару Львівською митницею скориговано з розрахунку 3,015680 дол. США за кг).
Різниця митних платежів між митною вартістю товарів, визначеною позивачем та скоригованою митницею склала 62 767,71 грн. (сплачено збільшений розмір ввізного мита на 15 470,92 грн., та відповідно ПДВ на 47 296,79 грн.).
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам МК України.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.
1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Таким чином, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов'язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Щодо застосування резервного методу 2ґ
Митний орган вправі застосувати резервний метод 2ґ, якщо на пропозицію митниці позивач додаткових документів не надав, а надані документи не давали можливості для застосування першого методу, відповідно до приписів Митного кодексу України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування.
Узагальнюючи підстави які слугували для коригування митної вартості:
-подана до митного оформлення специфікація №2 від 21.02.2025, видана на суму 725 685,09 дол. США передбачає 100% передоплату
-Специфікація №2-10-MRКU4524838 від 22.03.2025, видана на суму 31 280,00 дол. США, також передбачає 100% передоплату
- тоді як відповідно до п.3 Контракту ЗЕД сума контракту становить 15 000 000 дол. США, платіжна інструкція в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 видана на суму 240 000 дол. США, а в графі 70 «Призначення платежу» міститься посилання на Специфікацію №2 від 21.02.2025 року
- відповідно до п.14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити такий обов'язковий реквізит як підпис власноручний/електронний відповідальної особи платника, тоді як на платіжній інструкції в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 року такий реквізит відсутній
- специфікація №2-10-MRКU4524838 від 22.03.2025 підписана тільки стороною продавця, отже відповідно до п.1.2 Контракту ЗЕД наявна в Специфікації цінова інформація не може розглядатись як дійсна
- відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах FOB QINGDAO (назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порті відвантаження. Як випливає з положень 2.1.8 та 2.2.8 Договору №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.11.2024 року, таким договором передбачена наявність заявки замовника. Проте, такий документ до митного оформлення наданий не був
- окрім цього, товар вибув з порту QINGDAO 21.03.2025, при цьому єдиними документами, що стосуються морського перевезення відповідної партії є рахунок на оплату №1756 від 19.05.2025 та довідка про транспортні витрати №19.05/25-16 від 19.05.2025.
Відсутній документ який би конкретизував умови надання транспортно-експедиторських послуг в проміжку двох місяців, оскільки надані документи видані після надання відповідних послуг
- ненадання декларантом до митного оформлення акту виконаних робіт, визначеного п.2.2.12 Договору №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.11.2024
- в наданій до митного оформлення накладна CMR №4838 від 19.05.2025 в графі 22 підпис та штамп відправника не проставлено жодних відміток відправника товару, тобто відсутні підпис та печатка такої особи
- щодо митної декларації країни відправлення №420420250000087544 від 24.03.2025, то відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення.
Митна вартість буде коригуватися на основі Специфікації, а не платіжної інструкції, оскільки митний орган використовує комерційний рахунок або Специфікацію як основний документ для визначення вартості товару, а не суму, зазначену у платіжних інструкціях.
Сама по собі специфікація, підписана лише однією стороною, зазвичай не є повноцінним, обов'язковим двостороннім договором. Для цього, як правило, потрібен підпис обох сторін.
Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, зокрема Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, підпис є обов'язковим реквізитом платіжної інструкції.
Відповідальність за правильність заповнення всіх реквізитів платіжної інструкції несе особа (особи), яка (які) підписала(и) цей документ.
У разі подання платіжної інструкції в електронній формі, відповідальні особи клієнта, які мають право розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами законодавства України про електронні довірчі послуги та нормативно-правових актів НБУ.
Вартість транспортних послуг має бути підтверджена належним чином (актом, рахунком-фактурою, платіжними документами).
Підпис уповноваженої особи відправника є обов'язковим реквізитом для первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції (відвантаження товару).
Відповідно до чинного законодавства України, використання печаток суб'єктами господарювання не є обов'язковим. Відсутність відбитка печатки на документі не створює юридичних наслідків (якщо інше не передбачено договором).
Таким чином, відсутність печатки на інвойсі не є підставою для відмови в митному оформленні, але відсутність підпису або даних, що ідентифікують особу не допустимо.
Якщо митні органи країни, звідки було відправлено товар, не проставили необхідні штампи або позначки на митній декларації, це могло виникнути з кількох причин: помилка відправника, відправник або його митний брокер могли припуститися помилки під час оформлення документів або відсутність митного контролю, товар відправлений з країни, де для даного типу відправлень не вимагається проходження формального митного контролю (наприклад, в рамках митного союзу або для дуже дешевих товарів).
Як вбачається з наведеного, відповідач не мав достатніх підстав для визнання митної вартості товару за основним методом (ціною договору) винятково на підставі ціни договору, який укладений не з позивачем, що, відповідно, зумовлює можливість понесення позивачем додаткових витрат, які б могли вплинути на складові митної вартості.
З наведених обставин справи вбачається, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.
Таким чином, колегія суддів вважає, що митницею правомірно витребувано додаткові документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, ці документи визначені частиною другою статті 53 МК України, як такі, що підтверджують митну вартість товарів, тобто які є основними при митному оформленні товару, і у цій справі при встановлених обставинах придбання автомобіля іншою особою, мають суттєве значення. Також відповідачем витребувано копію митної декларації країни відправлення, яка визначена частиною третьою статті 53 МК України як додатковий документ.
Враховуючи, що на пропозицію митниці додаткових документів позивачем не було надано, а надані не давали можливості для застосування першого методу, відповідно до приписів Митного кодексу України було проведено процедуру консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування. Відповідно митним органом правомірно застосовано резервний метод 2ґ.
Доводів про порушення митницею процедури проведення консультацій позивачем висловлено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, прийнята без дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 в адміністративній справі №160/16442/25 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 листопада 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко