25 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/33866/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 ( суддя Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/33866/24 за позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформлені (випуску) товарів Київської митниці №UA100310/2024/000175 від 24.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією №23UA10031020179U1, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено код УКТ ЗЕД товару 8207901000. Однак, відповідачем була прийнята картка відмови у митному оформленні (випуску) товару №UA100310/2024/000175. Підставою для відмови у митному оформленні (випуску) Товару зазначено рішення відповідача №КТ-UA100000-0340-2023 від 18.10.2023, яким змінено код УКТ ЗЕД заявленого до оформлення товару з 8207901000 на 6804210000, а також змінено опис товару. Вищевказану картку відмову позивач вважає протиправною, адже рішення відповідача №КТ-UA100000-0340-2023 від 18.10.2023 було скасоване рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №160/4197/24, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи, наведені митницею в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, що Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» є юридичною особою, яка зареєстрована 30.07.2001, ідентифікаційний код: 00191307.
Види економічної діяльності Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»: 07.10 Добування залізних руд (основний); Інші КВЕД: 20.51 Виробництво вибухових речовин; 85.32 Професійно-технічна освіта; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.
15.04.2024 між Акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - Позивач) та компанією “TECHNO-EXPORT», Німеччина (далі - Постачальник) був укладений контракт №399 на поставку товару (далі - Контракт), згідно з пунктом 2.1. якого загальна кількість товару, одиниці виміру, номенклатура, якісні характеристики товару визначаються сторонами у додатках до цього Контракту (постачальних специфікаціях), які є його невід'ємною частиною.
17.04.2024 Позивач та Постачальник підписали специфікацію №2 (додаток №2 до Контракту) на поставку заточувальних ковпачків Super Diaroc Gold діаметром 8 мм у кількості 49 штук, діаметром 9мм у кількості 5 штук, діаметром 10 мм у кількості 5 штук, діаметром 12 мм у кількості 5 штук. За умовами пункту 1 специфікації №2 товар поставлявсяся на умовах СРТ м. Кривий Ріг, Україна, склад АТ «Кривбасзалізрудком» (Інкотермс 2010), експрес відправкою - кур'єрською службою доставки, автомобільним транспортом, авіадоставкою.
04.06.2024 за накладною 1161503757 Постачальником відвантажено на адресу Позивача заточувальні ковпачки Super Diaroc Gold діаметром 8 мм у кількості 49 штук, діаметром 9мм у кількості 5 штук, діаметром 10 мм у кількості 5 штук, діаметром 12 мм у кількості 5 штук (далі - Товар). Доставка Товару здійснювалась кур'єрською службою доставки ТММ Express товаро-транспортною накладною ТММ 632024. До товару постачальником були додані наступні документи: рахунок №2705/23 від 27.05.2024; пакувальний лист №1 від 27.05.2024; сертифікат якості №23/05-24 від 27.05.2024; сертифікат якості виробника товару від 25.04.2024.
10.06.2024 Товар був розміщений під митний контроль Київської митниці (далі - Відповідач), про що свідчить відмітка митниці на накладних 1161503757, ТММ 632024 та пакувальному листі №1 від 27.05.2024.
13.06.2024, з метою митного оформлення товару декларантом Позивача (ТОВ «ІМЕКС КР») була подана до оформлення електронна митна декларація №24UA100310210179U1. Згідно з вимогами ч.1 ст. 69 Митного кодексу України декларантом позивача у графі 33 митної декларації було визначено код УКТ ЗЕД вказаного товару 8207901000.
24.06.2024 відповідачем була прийнята картка відмови у митному оформленні (випуску) товару №UA100310/2024/000175.
В якості підстави для відмови у митному оформленні (випуску) товару зазначено рішення відповідача №КТ-UA100000-0340- 2023 від 18.10.2023, яким змінено код УКТ ЗЕД товару з 8207901000 на 6804210000, а також змінено опис товару.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №160/4197/24, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про визначення коду товару від 18.10.2023 №КТ-UA100000-0340-2023, яким змінено код УКТ ЗЕД товару з 8207901000 на 6804210000.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про винесення картки відмови в митному оформленні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
За результатами розгляду справи №160/4197/24 рішення відповідача №КТ-UA100000-0340-2023 від 18.10.2023 року було скасоване рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року та залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 року, що стало підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товарів за митною декларацією № 23UA10031020179U1.
Отже, скасування рішення Митниці про визначення коду товару є підставою для скасування картки відмови.
Аналізуючи доводи апелянта колегія суддів зазначає, що обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт намагався спростувати висновки рішення, яким скасовано рішення відповідача про визначення коду товару.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яке є неправомірним та підлягає скасуванню судом.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 в адміністративній справі №160/33866/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 листопада 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова