27 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/3083/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 року (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 05.08.2025 року) у адміністративній справі №160/3083/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, суд -
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач 2), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №045750027379 від 31.12.2024 року про відмову призначенні пенсії; зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 26.06.1987 року по 15.04.1988 року та з 14.04.1989 року по 19.02.1990 року, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.03.1986 року та вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.01.2013 року; зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути її заяву від 26.12.2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №045750027379 від 31.12.2024 року про відмову призначенні пенсії; зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 26.06.1987 року по 15.04.1988 року та з 14.04.1989 року по 19.02.1990 року, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.03.1986 року та вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.01.2013 року; зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що рішенням від 31.12.2024 року №045750027379 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, у неї на дату звернення і заявою відсутній необхідний страховий стаж, передбачений ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу не зараховано період з 26.06.1987 року по 15.04.1988 року, оскільки дата прийняття містить виправлення, а також наявне виправлення в даті наказу на прийняття, чим порушено п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомраці СРСР від 20.06.1973 року №162; період роботи з 14.04.1989 року по 19.02.1990 року, оскільки в записі про звільнення наявні виправлення в датах, чим порушено п.2.26 Інструкції.
Також з рішенням суду не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.12.2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності матеріали передано на розгляд заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та 31.12.2024 року рішенням №045750027379 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу; до страхового стажу не зараховано: період роботи з 26.06.1987 року по 15.04.1988 року, оскільки дата прийняття містить виправлення, а також наявне виправлення в даті наказу на, прийняття, чим порушено п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162; період роботи з 14.04.1989 року по 19.02.1990 року, оскільки в записі про звільнення наявні виправлення в датах, чим порушено п. 2.26 Інструкції. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався частинами 1, 4 ст.24, ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників»; Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1 та прийшов до висновку про те, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації; недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права. Суд вважав за необхідне покласти обов'язок щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 26.06.1987 року по 15.04.1988 року, з 14.04.1989 року по 19.02.1990 року на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.12.2024 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.12.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Встановлено, що за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 31.12.2024 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та рішенням №045750027379 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу; до страхового стажу не зараховано: період роботи з 26.06.1987 року по 15.04.1988 року, оскільки дата прийняття містить виправлення, а також наявне виправлення в даті наказу на прийняття, чим порушено п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162; період роботи з 14.04.1989 року по 19.02.1990 року, оскільки в записі про звільнення наявні виправлення в датах, чим порушено п.2.26 Інструкції.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працювала в радгоспі «Кіровський» с. Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області з 26.06.1987 року бухгалтером (наказ від 25.06.1987 року №309); звільнена 15.04.1988 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (наказ від 15.04.1988 року №104-к); з 14.04.1989 року працювала в сільськогосподарському кооперативі «Ранчо» на посаді економіста-плановика (наказ від 14.04.1989 року №32-к); 19.92.1990 року звільнена за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (наказ від 19.02.1990 року №34-к).
Відповідно до частин 1, 4 ст.24, ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 дата звільнення; у графі 3 причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації; недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права. Суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 26.06.1987 року по 15.04.1988 року, з 14.04.1989 року по 19.02.1990 року на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; належним способом захисту прав ОСОБА_1 у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.12.2024 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 року у адміністративній справі №160/3083/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова