Провадження № 11-сс/803/2232/25 Справа № 171/3543/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії органу досудового слідства відділення № 8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області, відділення слідчого відділу прокуратури в Дніпропетровській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії органу досудового слідства відділення № 8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області, відділення слідчого відділу прокуратури в Дніпропетровській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати уповноважену особу СВ КРУП № 8 ГУНП в Дніпропетровській області невідкладно внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заявника від 23.09.2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі й правоохоронцями, передбачених ст. ст. 126, 127, 161, 190, 358, 364, 366, 367, 396, 442 КК України, в порядку ст. 216 КПК України скерувати справу до ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві. Скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, призначити новий судовий розгляд в місцевому суді з іншим складом суду для виконання вимог ст. ст. 303-307 КПК України. Визнати протиправну діяльність щодо неприйняття та не реєстрації заяви про вчинення злочинів органом досудового слідства КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, відділення СВ, прокуратури в Дніпропетровській області, щодо встановлених та передбачених законом вимог згідно ст. 214 КПК з невідкладної реєстрації та відповідного внесення відомостей до ЄРДР відповідних даних за повідомленням на гарячу лінію 102 та умисного створення перепону, зволікання з не розпочатого відповідно судового розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу декількох вчинених злочинів та корупційну складову слідчого КРУП № 8, прокурора, слідчого, ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі), Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтаві, передбачених ст. ст. 126, 127, 161, 190, 358, 364, 366, 367, 396, 442 КК України. Зобов'язати в даній справі визнати апелянта потерпілим від скоєних злочинів та притягнути винних осіб до належної відповідальності. Направити окремі ухвали керівнику ДБР, керівництву НАБУ, ГПУ, КДКП, Головному управлінню Національної поліції України, зобов'язавши з'ясувати причини бездіяльності та корупційну складову в діях посадових осіб. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки ухвала слідчим суддею постановлена за його відсутності, а її копія отримана ним 13.11.2025 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчим суддею прийнята без дотримання норм матеріального та процесуального права. Вказує на порушення його прав, передбачених Конституцією України. Звертає увагу на недотримання слідчим суддею норм міжнародного права. Наголошує, що вказані ним відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві про злочин, відповідають вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мають короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано в повному обсязі.
Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини 2 статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 року, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на дії органу досудового слідства відділення № 8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, відділення слідчого відділу прокуратури в Дніпропетровській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка обґрунтована тим, що він 23.09.2025 року з власного телефонного номера на лінію 102 повідомив про протиправні дії службових осіб поліції та прокуратури, тобто про злочин. Проте за вказаним фактом відомості до ЄРДР не внесені. На його думку, працівники прокуратури та поліції вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст. 126, 127, 161, 190, 358, 364, 366, 367, 396, 442 КК України. 04.04.2025 року, за оскарженням тривалої протиправної злочинної бездіяльності правоохоронних органів КРУП № 8 та Криворізької прокуратури від 07.04.2025 року на телефонну «гарячу лінію» Уповноваженого ВР з прав людини, 22.04.2025 року надійшло до Дніпропетровської обласної прокуратури щодо вчинення злочину посадовими особами, вдалося домогтися результату розгляду окружною прокуратурою 23.04.2025 внесення відомостей до ЄРДР за № 42025042090000049 і ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК та доручено здійснення досудового розслідування СВ ВП №8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. На теперішній час досудове розслідування належно не проведено у відповідності до вимог КПК, кримінальне провадження є закритим, без повідомлення заявника.
Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні скарги слідчий судді мотивував своє рішення тим, що заявником до скарги не додано жодних доказів (заяви, відповіді тощо), що підтверджують обґрунтованість його вимог, на яких слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді.
В своїй скарзі ОСОБА_6 зазначає, що за результатами розгляду матеріалів він отримав відповідь за підписом ОСОБА_7 , якою повідомлено, що з його заяви не вбачається достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Крім того, в даній відповіді вказано, що ВП № 8 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області було розглянуто його звернення в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян» і 19.07.2025 року повідомлено про результати розгляду.
Вказану відповідь, як і доказів на підтвердження наявності ознак кримінальних правопорушень, ні до скарги, ні до апеляційної скарги долучено не було, що позбавляє колегію суддів можливості з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішити питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про розгляд справи за його відсутності, апеляційний суд не приймає з огляду на наступне.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст.6 ЄКПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Як убачається з матеріалів справи розгляд скарги призначався на 08.10.2025 року та 16.10.2025 року, про слухання справи у вказані дати на адресу заявника направлено судові повістки, а про слухання справи 16.10.2025 року ще направлено смс-повідомлення.
Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про розгляд справи за відсутності заявника, який будучи повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Стосовно вимоги ОСОБА_6 про призначення йому захисника, то апеляційний суд зазначає, що захисник у кримінальному провадженні призначається підозрюваному, обвинуваченому. Процесуальний статус заявника не передбачає призначення йому судом захисника, що не позбавляє ОСОБА_6 можливості для самостійного звернення для отримання безоплатної правничої допомоги.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суддіІнгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії органу досудового слідства відділення № 8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області, відділення слідчого відділу прокуратури в Дніпропетровській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді