справа № 753/26346/25
провадження № 1-кс/753/3399/25
"05" грудня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № (відомості відсутні) від (відомості відсутні) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого (відомості відсутні), -
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням від 04.12.2025 року, яке надійшло до суду 05.12.2025 року, про скасування арешту майна, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № (відомості відсутні) від (відомості відсутні) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого (відомості відсутні), накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 09 жовтня 2023 року на земельні ділянки із забороною проведення будівельних робіт.
Дане клопотання підлягає повернення заявнику, виходячи із такого.
Виходячи з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто процесуальним законом відповідно до ч.1 ст.174 КПК України визначений суб'єкт права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.
Водночас, таке клопотання ініційоване (подано) до слідчого судді адвокатом в інтересах ОСОБА_3 , яким не надано документів про власника або володільця майна, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, зі змісту яких можливо ідентифікувати вказану особу й майно, окрім того, матеріали клопотання подано у нечитабельному стані.
КПК передбачає право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власникв або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту майна, за правилами визначеними ч.1 ст.174 КПК України, проте правом на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, заявник не наділений.
Оскільки таке клопотання подно особою, яка не має права його подавати (неналежною стороною), слідчий суддя приходить до висновку про його повернення заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні здійснюється судами.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У справі "Preda and Dardari v. Italy" (1999) Суд вказав, що "метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією".
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу її процедуру, яка здійснюється, водночас право на звернення у кримінальному процесі (право на повноваження) забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду).
Процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має запобігти зловживанню стороною її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 174, 201, 304, 309 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № (відомості відсутні) від (відомості відсутні) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого (відомості відсутні),, - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.